“Затверджено”

на методичній нараді

кафедри психології та соціології

“___”__________ 2009 р.

протокол № ____

Зав. кафедри, доц. Н.І.Зорій

Методичні вказівки

студентам 2 курсу медичного факультету (спеціальність –медична психологія, освітньо-кваліфікаційний рівень – спеціаліст) для самостійної підготовки до практичного заняття з експериментальної психології та психодіагностики

Тема 19: Психодіагностика міжособистісних стосунків

Чернівці – 2009

І. Актуальність теми:

Сфера міжособистісних відносин надзвичайно широка. Вона охоплює практично весь діапазон існування людини, розпочинаючи від її відношення до соціальних груп, до інтимних і діадних відносин. Можна стверджувати, що людина будучи самотньою, продовжує опиратися в своїх думках і діях на свої уявлення про оцінки, які значимі для інших. Основним інструментом в практичній роботі лікаря-психолога поряд з професійним досвідом та інтуїцією є психодіагностичні методики, що представляють собою засоби розпізнавання і виміру між особистісних стосунків в групі.

ІІ. Навчальна мета:

Студенти повинні знати:

• ознаки та закономірності функціонування малої групи;

• методи дослідження соціально-психологічних стосунків в групі;

• методики діагностики міжособистісних стосунків;

• особливості використання методів соціометрії та референтометрії;

Студенти повинні вміти:

• обирати валідні та надійні методики для дослідження соціально-психологічних стосунків в групі;

• застосовувати методи соціометрії та референтометрії при дослідженні міжособистісних стосунків в групі.

IІІ. Тривалість заняття: 4 години

ІV. Поради студенту

Дати короткий зміст теми до кожного питання

1. Діагностика соціально-психологічних стосунків в групі.

2. Методики діагностики міжособистісних стосунків.

3. Методи соціометрії та референтометрії.

Короткий зміст теми

1. Соціально-психологічні явища в групі

Спілкування, взаємодія людей відбувається в різних групах. Під групою розуміється сукупність елементів, що має дещо спільне.

Виділяють декілька різновидів груп (більш детально див. [7]):

• умовні і реальні;

• постійні і тимчасові;

• великі і малі

Реальні групи людей існують реально як спільноти в деякому просторі і часі, характеризуються тим, що її члени зв`язані між собою, здебільшого це малі групи.

Мала група – небагаточисельна група людей, які об`єднані загальною соціальною діяльністю, де знаходяться в безпосередньому спілкуванні, сприяють виникненню емоційних відносин, виробленню групових норм і розвитку групових процесів.

Ознаки малої групи.

1. Просторова і часова присутність.

Ця присутність людей дає можливість особистих контактів, які включають наступні аспекти спілкування: інтерактивні, інформаційні, перцептивні.

2. Наявність постійної цілі спільної діяльності.

Як правило видіяляють такі види цілей: ближні перспективи, вторинні цілі, (інтереси, факультету, університету) і дальні перспективи.

3. Наявність в групі організуючого начала (лідер, керівник, староста в групі тощо).

4. Розподіл і диференціація персональних ролей.

5. Наявність емоційних відносин між членами групи, які впливають на групову активність можуть призводить до розподілу групи на підгрупи.

6. Вироблення специфічної групової культури – норми, правила, стандарти життя, поведінка.

Психологічні характеристики групи: групові потреби, групові думки, групові цінності, групові норми, групові цілі.

Загальні закономірності розвитку групи:

1. Група буде структуруватися.

2. Група розвивається (прогрес чи регрес).

3. Флектуація, зміна місця людини в групі.

За психологічними характеристиками розрізняють: групи членства і референтні групи (еталони).