
- •2.Походження письма у слов’ян.
- •3.Дві азбуки
- •4.Праслов’янська мова.
- •5. Найдавн. Відомості прос слов’ян.
- •6.Жит. Шлях та діяльність солунських братів, школи.
- •7.Похоження письма у слов. (докирил епоха)
- •8.Діакритичні знаки. Звукове і числове знач букв кирилиці.
- •9.Кириличні та глаголичні пам’ятки.
- •13.Фонетична система праслов мови і відношенні до праіндоєвроп.
- •14.Фонетична система індоєвроп мови.
- •15. Система вокалізму праслов мови.
- •16. Редуковані голосні.
- •18.Доля сполучень tort,tolt,tert,telt.
- •19.Походження носових голосних.
- •20. Перша палаталізація заднязикових приг.
- •22.Третя палаталізація
- •23.Зміниприг у сполученні з наступ j
- •24.Наслідки занепаду редукованих у фонет системі Старос.
- •25.Зміни не пов’язані з долею редукованих.
- •26.Іменник. Грам категорії.
- •27.Поділ іменників за давніми типами основ.
- •35.Відмінювання займенникових прикметників.
- •36.Займенник. Граматичні категорії. Значеннєві розряди.
- •37. Особливості відмінювання числівників різних розрядів.
- •38.Дієслово.
- •39.Дві дієслівні основи. Класи дієслів.
- •40.Прості форми Минулого часу.
- •41.Складені форми Минулого часу.
- •42.Форми майбутнього часу .
- •43.Форми Теперішнього часу.
- •44. Творення форм умовного інаказового способів.
13.Фонетична система праслов мови і відношенні до праіндоєвроп.
1)На праслов’янському грунті поступово зникає квантитативне розрізнення голосних звуків, яке було характерною ознакою праіндоєвропейської мови-основи.Вже на початковому етапі формування праслов’янської мови фонетична система почала змінюватися.У системі голосних почала діяти тенденція переходу кількісних відмінностей у якісні.
Довгі А та О перейшли у А.;Короткі А та О перейшли у О.;Короткий Е перейшов у Е.;Довгий Е перейшов у ЯТЬ.;Довгий І перейшов у І.;Короткий І перейшов у Ь.;Довгий Uперейшов у Ы.(СЫНЪ);Короткий Uперейшов у Ъ.(ДЪВА).
2)Система приголосних праслов’янської мови сформувалась теж на основі праіндоєвропейської мови.
1.придихові проривні індоєвроп. Мови втратили свою придиховість в прасловянськійц мові.ВИНЯТОК:*CH
2.Зникли задньоязикові мякі ГЫ, КЫ, ХЫ.3.Втратились складотворні приг, що призвело до появи у цих приг (Ъ, Ь).
3)Монофтонгізація дифтонгів- Згідно з Зак.відкр.складу, який почав діяти у праслов’янській мові вже на початковому етапі її розвитку, склад повинен бути відкритим і вони мали б закінчуватись складотворним звуком.
14.Фонетична система індоєвроп мови.
Функ-ння відкритих та закритих складів.- можливість вживання дифтонгів та дифтонг. Сполучень. Дифтонги містили- 1ий складовий елемент. А,о,е та 2-ий – і,и.
Розрізнялися довгі та короткі голосні.
Складотворчі це не лише голосні, а й плавні *r,*l. Та носовы *m,*n.
Проривні приг. Окрім поділу на дзвінкі і глухі мали ще поділ на придихові і не придихові.
Кількість щілинних приг була незначною( s,z,j,v) не було (х) та шиплячих.
У межах слова можливs були сполучення груп приг.(сполучення приг з J)
15. Система вокалізму праслов мови.
також
а
міг походити з е(довгого) після шиплячих
та J.
16. Редуковані голосні.
Редуковані голосні – це голосні неповного творення. Залежно від позиції у словів могли вимовлятися більш чи менш виразно.Редуковані могли стояти під наголосом.
ЄРЬ-КОРОТКИЙ Е; ЄР-КОРОТКИЙ О.
Крім того два голосних(І,ОУ) повного творення в деяких позиціях могли функціонувати як редуковані.
В усіх редукованих розрізнялась слабка та сильна позиція(рівною рискою підкреслювалась сильна позиція, хвилястою – слабка).
Сильна позиція для Ь та Ъ:-у першому складі під наголосом(СЛЬЗЫ);-у односкладених словах(займенниках)(ТЪ);-перед складом з редукованим у слабкій позиції(ОТЬЦЬ).
Слабкі позиції для Ь та Ъ:-в абсолютному кінці слова;-перед складом з голосним повного творення(всі крім редукованих)(КЪТО);
Перед складом з редукованим у сильній позиції.
З часом редуковані у слабкій позиції забувалися писати, а редук.у сильній позиції почали писатися як повного голосні. Памятки 10-11ст.фіксують зміни у вимові редукованих голосних у живих діалектах словянської мови. Ці зміни пов’язані з посиленням відмінностей вимови таких голосних у сильній та слабкій позиціях. Вчені встановили, що в живих діалектах 11ст.слабкі редуковані вже не вимовлялися, а сильні – наблизились до голосних повного творення О та Е.
17.дія ЗВС.
Формування фонетичної системи праслов'янської мови потребувало значної перебудови тих діалектів індоєвропейської мови, які лягли в їі основу. Головною причиноюцих змін була дія закону відкритого складу, який передбачавпобудову складівза принципом висхідної звучності.На праслов'янському мовному ґрунті всі слова, які порушувалидію закону відкритого складу, зазнали певних змін.
Найголовнішими з цих фонетичних процесів були такі:
Монофтонгізація дифтонгів.2. Зміна дифтонгічних сполучень "голосний + m,n".3. Зміна сполучень tort,tolt,tert,telt.4. Доля сполучень 'ог, *оlнапочатку слова.5. Зміни приголосних у кінці слова.
Згідно заЗВС, всі склади мали бути відкритими, тобто закінчув на складотворної елемент. У праслов'ян мові складотворної були всі голосні звуки, а також плавні * r , * l , якщо вони володіли складотворної функцією:
Крім того, за ЗВС всі звуки в складі складу повинні були розташовув за принципом зростаючої звучності, т.е . в такій послідовності:найменшою звучністю володів приг с ; потім йшли решта глухі приг ; потім дзвінкі приг ; За ними слідували приголосні Р, Л і, нарешті, голосні звуки. Якщо закон відкритого складу порушувався, то в складі відбувалися перетворення.