1.Поняття про старослов мову.

Старослов'янська – перша літературнамова слов'ян, якою всередині IX ст. було здійснено перший переклад богослужбових книжок з грецької мови. Вона існувала в 9-11 ст. Не була розмовною. Вона була створена відносно вузьким колом людей для потреб християнської церкви як сакральна мова. Проте, набувши свого поширення як єдина книжно-писемна мова у різних слов'янських областях, під впливом живої народної мови вона поступово збагачувалася місцевими мовними особливостями. Післяя 11 ст. в різних місцевостях поширювалися різні варіанти мови – ізводи.

2.Походження письма у слов’ян.

2 погляди на історію створення письма: 1) 1 862р Моравський князь Ростислав звернувся до Візантій-го імператора з проханням прислати вчених мужів(охрестити слов. народ). Керівник місії- Костянтин( помер у Римі в 43 роки, в кінці життя прийняв постриг та старост ім’я Кирило). Мефодій – старший брат. Вихідці з грец. Міста Солунь. У 863(4) вони відправилися з місією на слов землі, де пробули 3 роки. Вони зуміли створити слов.азбуку,перекласти нею основні церковні книги, та орган школи, де навчали слов грамоті.

2 погляд – 1)словя’ни мали своє письмо ще задовго доКі М у домрист період. Гіпотеза баз на свідченні чорниризьця Храбра(- слов. Писали Чертаками і резями).2) Свідчення арабс. Мандрівника який у 921р подорожуючи по Русі спорігав обряд поховання руса. На могилі був закопаний стовп з ім’ям небіжчика і царя русів.

3.Дві азбуки

Пам'яткистарослов'янської писемності, що дійшли до нас, написані двома різними азбуками: глаголицею та кирилицею, які мали багато спільного, але й істотні відмінності. Кирилиця лягла в снову укр., рус, білорус, македон, болгар, сербс алфавітів. Глаголиця вийшла з ужитку, але використ в Хорватії для церк. потреб.

Кирилиця – 43 літери, Глаголиця – 40 літер. Літери і К і Г мали однакову назву, і майже однак порядок розміщення , але дуже різнилися за формою. З 43 літерК 24 були запозичені з грецького письма, а решта 19 – з інших мов чи власноручно створені з дотриманням єдиного графічного стилю. Джерелом Кі є візант ініціал (урочисте, богослужб письмо, яким писали церковні книги). Походж Г не має остаточн відповіді.Форма літер К – проста, чітка і зручна для написання.Форма літер Г, насичена гачками, петлями, була дуже складною. 

4.Праслов’янська мова.

Праслов'я́нська мо́ва — це прамова, з якої пізніше утворилися старослов'янська та інші слов'янські мови. Виникла у 2тис до н ери.За офіційними даними, ніяких письмових пам'яток праслов'янської мови не збереглося, тому мова була реконструйована.Вона була єдиною мовою для всіх слов'ян приблизно до 6-8 ст. н. е. Процес її формування пов'язаний із розпадом індоєвропейської мови на окремі групи мов.

5. Найдавн. Відомості прос слов’ян.

Питання про походження слов’ян на території, на якій сформ слов. племена та в народи літ-рі має 2 теорії: міграційна, автохтонна. Міграційна – думка про те, що слов. Не були корінним народом Європи, а прийшли і розселилися впродовж 1тис-ття на ери. Автохтонна – в кінці 3 на поч. 2 тис до на ери слов’яни відділилися в процесі розпаду індоєвроп єдності. На території між середнім Дунаєм і Тисою сформ праслов племена зі своїми діалектами. 1-ші згадки про слов. – 5 ст. до н ери.(Геродот – грец історик).

6.Жит. Шлях та діяльність солунських братів, школи.

2 брата-грека Костянтин і Мефодій. Перший з них, який присвятив себе церковній службі, був відомий своєю вченістю і місіонерською діяльністю. Мефодій був деякий час правителем однієї із слов'янських областей. Обидва вони - уродженці міста Солуня (Салоніки), який у той час був грецькою колонією на слов'янської території і був оточений слов'янськими поселеннями. Костянтин і Мефодій добре знали мову слов'ян, що жили як у самому місті, так і в його околицях. Більше трьох років провели брати в Моравії, де готували майб служителів церкви, і перекладали на слов мову грец богослуж книги.К та М з групою своїх учнів вирушили до Риму, до тата. По дорозі вони здобули для навчання словї писем близько 50 учнів.

 У Римі Костянтина і Мефодія прийняв папа Адріан II, який, прагнучи зміцнити свій вплив в Моравії і Паннонії, визнав слов'янську мову в писемності та літургії  . Там Костянтин захворів і помер у 869 р., постригшись незадовго до смерті в ченці під ім'ям Кирила. Після смерті КМефодій з учнями повернувся спочатку в Паннонію.Мефодій був призначений єпископом Паннонії. Але незабаром він потрапив у руки нім духовенства і поміщений у в'язницю в Баварії. Там Мефодій перебував більше 2 років. Після звільнення він поверт до Моравії. діяльність Мефодія та його учнів проходила у вкрай важких умовах.

 У 885 р. Мефодій помер. Учні Мефодія були вигнані з Моравії. Покинувши її межі, одні з них попрямували на пд до хорватам, а інші на південний схід, до Болгарії, де вони і продовжили справу слов'янської писемності.

 Особливо сприятливі умови для слов'янської писемності створювалися в Болгарії. У Македонії він і його учні переписують Кирило-Мефодіївське оригінали богослужбових книг і роблять нові переклади з грецької мови.