Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
STAROSLOV.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
185.86 Кб
Скачать

13.Фонетична система праслов мови і відношенні до праіндоєвроп.

1)На праслов’янському грунті поступово зникає квантитативне розрізнення голосних звуків, яке було характерною ознакою праіндоєвропейської мови-основи.Вже на початковому етапі формування праслов’янської мови фонетична система почала змінюватися.У системі голосних почала діяти тенденція переходу кількісних відмінностей у якісні.

Довгі А та О перейшли у А.;Короткі А та О перейшли у О.;Короткий Е перейшов у Е.;Довгий Е перейшов у ЯТЬ.;Довгий І перейшов у І.;Короткий І перейшов у Ь.;Довгий U перейшов у Ы.(СЫНЪ);Короткий Uперейшов у Ъ.(ДЪВА).

2)Система приголосних праслов’янської мови сформувалась теж на основі праіндоєвропейської мови.

1.придихові проривні індоєвроп. Мови втратили свою придиховість в прасловянськійц мові.ВИНЯТОК:*CH

2.Зникли задньоязикові мякі ГЫ, КЫ, ХЫ.3.Втратились складотворні приг, що призвело до появи у цих приг (Ъ, Ь).

3)Монофтонгізація дифтонгів- Згідно з Зак.відкр.складу, який почав діяти у праслов’янській мові вже на початковому етапі її розвитку, склад повинен бути відкритим і вони мали б закінчуватись складотворним звуком.

14.Фонетична система індоєвроп мови.

  1. Функ-ння відкритих та закритих складів.- можливість вживання дифтонгів та дифтонг. Сполучень. Дифтонги містили- 1ий складовий елемент. А,о,е та 2-ий – і,и.

  2. Розрізнялися довгі та короткі голосні.

  3. Складотворчі це не лише голосні, а й плавні *r,*l. Та носовы *m,*n.

  4. Проривні приг. Окрім поділу на дзвінкі і глухі мали ще поділ на придихові і не придихові.

  5. Кількість щілинних приг була незначною( s,z,j,v) не було (х) та шиплячих.

  6. У межах слова можливs були сполучення груп приг .(сполучення приг з J)

15. Система вокалізму праслов мови.

також а міг походити з е(довгого) після шиплячих та J.

16. Редуковані голосні.

Редуковані голосні – це голосні неповного творення. Залежно від позиції у словів могли вимовлятися більш чи менш виразно.Редуковані могли стояти під наголосом.

ЄРЬ-КОРОТКИЙ Е; ЄР-КОРОТКИЙ О.

Крім того два голосних(І,ОУ) повного творення в деяких позиціях могли функціонувати як редуковані.

В усіх редукованих розрізнялась слабка та сильна позиція(рівною рискою підкреслювалась сильна позиція, хвилястою – слабка).

Сильна позиція для Ь та Ъ: -у першому складі під наголосом(СЛЬЗЫ);-у односкладених словах(займенниках)(ТЪ); -перед складом з редукованим у слабкій позиції(ОТЬЦЬ).

Слабкі позиції для Ь та Ъ:-в абсолютному кінці слова;-перед складом з голосним повного творення(всі крім редукованих)(КЪТО);

Перед складом з редукованим у сильній позиції.

З часом редуковані у слабкій позиції забувалися писати, а редук.у сильній позиції почали писатися як повного голосні. Памятки 10-11ст.фіксують зміни у вимові редукованих голосних у живих діалектах словянської мови. Ці зміни пов’язані з посиленням відмінностей вимови таких голосних у сильній та слабкій позиціях. Вчені встановили, що в живих діалектах 11ст.слабкі редуковані вже не вимовлялися, а сильні – наблизились до голосних повного творення О та Е.

17.дія ЗВС.

Формування фонетичної системи праслов'янської мови потребувало значної перебудови тих діалектів індоєвропейської мови, які лягли в їі основу. Головною причиною цих змін була дія закону відкритого складу, який передбачав побудову складів за принципом висхідної звучності. На праслов'янському мовному ґрунті всі слова, які порушували дію закону відкритого складу, зазнали певних змін.

Найголовнішими з цих фонетичних процесів були такі:

Монофтонгізація дифтонгів.2. Зміна дифтонгічних сполучень "голосний + m,n".3. Зміна сполучень tort,tolt,tert,telt.4. Доля сполучень 'ог, *оl на початку слова.5. Зміни приголосних у кінці слова.

Згідно за ЗВС, всі склади мали бути відкритими, тобто закінчув на складотворної елемент. У праслов'ян мові складотворної були всі голосні звуки, а також плавні * r , * l , якщо вони володіли складотворної функцією: 

Крім того, за ЗВС всі звуки в складі складу повинні були розташовув за принципом зростаючої звучності, т.е . в такій послідовності:найменшою звучністю володів приг с ; потім йшли решта глухі приг ; потім  дзвінкі приг  ; За ними слідували приголосні  Р, Л  і, нарешті,  голосні звуки. Якщо закон відкритого складу порушувався, то в складі відбувалися перетворення.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]