- •2.Походження письма у слов’ян.
- •3.Дві азбуки
- •4.Праслов’янська мова.
- •5. Найдавн. Відомості прос слов’ян.
- •6.Жит. Шлях та діяльність солунських братів, школи.
- •7.Похоження письма у слов. (докирил епоха)
- •8.Діакритичні знаки. Звукове і числове знач букв кирилиці.
- •9.Кириличні та глаголичні пам’ятки.
- •13.Фонетична система праслов мови і відношенні до праіндоєвроп.
- •14.Фонетична система індоєвроп мови.
- •15. Система вокалізму праслов мови.
- •16. Редуковані голосні.
- •18.Доля сполучень tort,tolt,tert,telt.
- •19.Походження носових голосних.
- •20. Перша палаталізація заднязикових приг.
- •22.Третя палаталізація
- •23.Зміни приг у сполученні з наступ j
- •24.Наслідки занепаду редукованих у фонет системі Старос.
- •25.Зміни не пов’язані з долею редукованих.
- •26.Іменник. Грам категорії.
- •27.Поділ іменників за давніми типами основ.
- •34.Відмінювання іменних прикметників.
- •35.Відмінювання займенникових прикметників.
- •36.Займенник. Граматичні категорії. Значеннєві розряди.
- •37. Особливості відмінювання числівників різних розрядів.
- •38.Дієслово.
- •39.Дві дієслівні основи. Класи дієслів.
- •40.Прості форми Минулого часу.
- •41.Складені форми Минулого часу.
- •42.Форми майбутнього часу .
- •43.Форми Теперішнього часу.
- •44. Творення форм умовного і наказового способів.
44. Творення форм умовного і наказового способів.
Умовний спосіб, його утворення й уживання.Умовний спосіб старослов'янських дієслів був представлений двома формами: архаїчною та новою. Архаїчний умовний спосіб утворювався поєднанням активного дієприкметника минулого часу на -л з особовою формою допоміжного дієслова быти у формі, подібній до простого аориста. Форми архаїчного умовного способу поступово витіснялися новими формами. Форма нового умовного способу утворювалася поєднанням активного дієприкметника минулого часу на –л та допоміжного дієслова быти у формі сигматичного аориста.
Наказовий спосіб дієслова, його утворення й уживання.Наказовий спосіб дієслова утворювався від основ дієслів теперішнього часу I, II класу. У ньому були і синтетичні, і аналітичні форми в різних особах. Синтетичні форми вживалися в 2 і 3 особах однини і в 1, 2 особах множини і двоїни. Аналітичні форми вживалися в 1 особі однини і в 3 особі всіх чисел. Складалися з частки да і форми теперішнього або майбутнього простого часу (да разум ять ваjєтъ).