1.4. Функції туризму

Туризму як соціально-економічній системі властиве виконання функцій економічного, соціального та гуманітарного характеру.

Економічна функція виявляється через потреби, попит і споживання туристів. Потреби туристів поділяються на основні, специфічні та додаткові.

Основними потребами туристів є пересування, проживання та харчування. Таким чином, обов’язковими для здійснення туристичної діяльності є послуги засобів розміщення, транспортних організацій і підприємств громадського харчування.

Споживання основних послуг утворює передумови для задоволення специфічних потреб туристів, які пов’язані з головною метою подорожі, – потреби у враженнях, розвагах, ділових зустрічах, санаторно-курортному обслуговуванні тощо.

Додаткові потреби, що виникають у туристів під час подорожей, задовольняються послугами підприємств сервісу, торгівлі, культурних і розважальних закладів.

Специфіка туристичного споживання полягає в тому, що продукт праці не доставляється споживачеві, а споживач-турист прибуває до місця продукування та споживання товарів і послуг. Туристичне споживання стимулює господарську діяльність країни чи окремого регіону через розвиток інфраструктури, створення нових робочих місць, ініціювання надходження валюти.

Прямий вплив туризму на економіку – це результат вкладання коштів, отриманих від туристів, у туристичні підприємства, матеріальне забезпечення працівників туризму, створення нових робочих місць. Витрати туристів підвищують доход країни (регіону), забезпечують поповнення бюджету за рахунок податків, зборів та інших платежів підприємств туристичної індустрії.

Непрямий вплив туризму на економіку визначає «ефект мультиплікації» (від лат. multiplication – «примноження»), який виникає за умови циркуляції туристичних потоків у країні (регіоні). Витрати туристів підвищують доходи туристичного регіону, які використовуються на купівлю товарів і послуг інших секторів регіональної економіки.

Туризм суттєво впливає на зайнятість населення. Більшу частину трудових ресурсів у туризмі займають готельне і ресторанне господарство, туристичні підприємства.

Якість робочих місць у туризмі має такі особливості, як сезонність; значна питома вага зайнятих неповний робочий день; велика частка низько кваліфікованої фізичної праці; обмежені можливості автоматизації та комп’ютеризації робочих місць; значна питома вага іноземної робочої сили.

Туризм впливає також на регіональний розвиток через стимулювання розвитку слабких у структурному відношенні регіонів. Створення туристичних підприємств у віддалених, малонаселених та індустріально слаборозвинених регіонах частково нейтралізує негативні наслідки прогресу, як відток населення у міські агломерації, скорочення оброблювальних сільськогосподарських угідь, руйнування традиційного укладу життя тощо.

Туризм виконує соціальну функцію через сприяння максимально повному відтворенню фізичних сил і внутрішніх ресурсів людини, витрачених на роботі та в побуті. Він надає можливості змінити місце постійного проживання, характер діяльності та образ життя, раціональне використання вільного часу.

Гуманітарна функція туризму полягає у використанні його можливостей для формування всесторонньо розвиненої особистості. Подорожі сприяють розширенню світогляду людини, підвищенню її інтелекту, задоволенню духовних потреб, накопиченню та поглибленню знань, в тому числі професійних.