10.2. Страхування в туризмі

Страхування – це вид цивільно-правових відносин із захисту майнових інтересів громадян і юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій).

Страхування виконує чотири основні функції:

• ризикова функція страхування у межах дії якої відбувається перерозподіл грошової форми вартості між учасниками страхування у зв’язку з наслідками випадкових страхових подій;

• попереджувальна функція полягає у фінансуванні за рахунок коштів страхового фонду заходів із зменшення страхового ризику;

• ощадна функція сприяє накопиченню грошей на подальше життя;

• контрольна функція полягає в перевірці цільового формування та використання коштів страхового фонду.

Страхування в туризмі – це система відносин між страховою компанією і туристом по захисту його життя, здоров’я та майнових інтересів при настанні страхових випадків. У туризмі застосовуються такі види страхування, як медичне, від нещасного випадку так і майнове, на випадок затримки транспорту, в разі витрат, пов’язаних із неможливістю здійснити поїздку, відповідальності власника автотранспортних засобів та ін.

Одним із основних видів страхування в туризмі є медичне страхування, яке покриває всі витрати на медичні послуги, послуги стаціонарного лікування, перевезення машиною швидкої допомоги, придбання ліків, догляд за хворими, а у випадку смерті за кордоном – транспортування тіла на батьківщину.

Не менш важливе страхування від нещасних випадків. Страховим випадком визнаються смерть застрахованого, яка настала в результаті нещасного випадку, що відбувся із застрахованим під час дії договору про страхування; інвалідність, отримана в результаті нещасного випадку, який відбувся під час дії договору про страхування.

У ст. 16 Закону України «Про туризм» передбачено, що страхування туристів (медичне і від нещасного випадку) є обов’язковим і забезпечується суб’єктами туристичної діяльності на основі угод із страховиками. Туристи мають право самостійно укладати договори на таке страхування.

Через непередбачуваність наступлення страхових випадків і обширну географію зарубіжних поїздок туристів страхові компанії не в змозі забезпечувати екстрену допомогу потерпілим своїми силами. Тому в міжнародній практиці розповсюджено сервісне обслуговування, що передбачає надання туристам комплексу страхових послуг за допомогою зарубіжних сервісних медичних компаній – асистанс (Medical Assistanse Company). Сервісне обслуговування високопрофесійними компаніями асистанс включає медичну, юридичну або адміністративну допомогу застрахованому туристу згідно з договором і не вимагає від нього додаткових грошових витрат.

Договором про страхування повинні передбачатися надання медичної допомоги туристам і відшкодування їхніх витрат при настанні страхового випадку безпосередньо в країні (місці) його тимчасового перебування. При тому до страхових випадків не відносяться: випадки, які сталися з туристом у стані алкогольного сп’яніння; хронічні захворювання (за виключенням загострень, які загрожують життю); стоматологічна допомога (за виключенням екстреного зняття гострої болі); переривання вагітності (за виключенням наслідків травм, ушибів, коли може виникнути загроза життю вагітної), хвороби та нещасні випадки, викликані невиправданим ризиком (стрибки у воду з трампліна, спускання в печери і т.п.); нанесення собі тілесних пошкоджень при участі у забастовках, військових діях.

Договором може передбачатися компенсійне страхування, за яким оплату страхових випадків у країні тимчасового перебування здійснює сам турист. Відшкодування страховою компанією понесених туристом витрат відбувається після закінчення поїздки і повернення в країну (місце) постійного проживання.

При укладанні договору про страхування турист отримує страховий поліс подорожуючого (Travel Insurance Polycy) – номерний бланк суворої звітності, який містить такі суттєві умови страхування: об’єкт страхування, розміри страхових відшкодувань, страхових внесків і терміни їхньої сплати, перелік страхових випадків, термін страхування, територія дії поліса, початок і закінчення терміну дії договору страхування. У полісі вказується також правила страхування, описуються ризики, за які відповідає страхова компанія, адреси і телефони лікарів чи компаній аси станс.

Згідно з чинним законодавством передбачено обов’язкове страхування відповідальності туроператора, яка може наступити через невиконання чи неналежного виконання зобов’язань за договором про реалізацію туристичного продукту. Об’єктом страхування при тому є майнові інтереси туроператора, пов’язані з ризиком виникнення зобов’язання відшкодувати туристам і/або іншим замовникам реальний збиток, який виникає в результаті невиконання туроператором зобов’язань по договору про реалізацію туристичного продукту.