9.3. Організування екскурсійного обслуговування

Екскурсійне обслуговування може бути як самостійним видом обслуговування, так і складовою туристичного продукту (туру). Організування екскурсійного обслуговування визначається відомим різноманіттям турів.

Тури, які організуються з метою відпочинку, зазвичай включають 1-2 екскурсії до об’єктів природи чи у формі водних прогулянок. Обов’язковим компонентом екскурсійної програми ділових турів є відвідування виробничих та інших об’єктів професійного інтересу туристів. Для пізнавальних турів характерна велика кількість екскурсій, які проводяться по історичних і культурних центрах. При тому програма туру містить як основні, так і додаткові екскурсії, що організовуються за додаткову оплату, а також варіанти заміни окремих планових екскурсій відповідно до побажань туристів.

Екскурсійна програма автобусних турів складається з екскурсій за шляхом пересування і в місцях зупинок. Для морських і річних турів екскурсійне обслуговування туристів здійснюється під час стоянок у портах і включають оглядові екскурсії, відвідування музеїв та інших об’єктів.

На шляху пересування (на автобусі, теплоході, в поїзді) екскурсії доповнюються подорожною інформацією – набором документальних довідок про екскурсійні об’єкти, розташовані на трасі, історичні події, що відбувалися в місцевості чи населеному пункті, через які пересувається група.

Загальні вимоги до екскурсійного обслуговування поділяються на обов’язкові та рекомендаційні.

До обов’язкових відносять безпеку життя і здоров’я екскурсантів, і їхнього майна, охорону навколишнього середовища (у тому числі пам’яток історії та культури), доступність екскурсійних об’єктів, оптимальність і естетичність туристичного маршруту, до рекомендаційних – відповідно комфортність, комплексність, етичність, привабливість.

Під час проведення екскурсій використовуються відповідні методичні прийоми, серед яких аналіз, синтез, наочний метод (демонстрування об’єкта в натурі чи відображенні), практичні методи (огляд об’єкта), метод спостереження.

Характерною особливістю екскурсії є синтез показу і розповіді.

Показ на екскурсії включає спостереження, огляд об’єкта під керівництвом екскурсовода, за яким екскурсант бачить об’єкт, розрізняє в ньому окремі елементи й приймає участь у їхньому аналізі. Основні методичні прийоми показу включають:

• безпосереднє спостереження об’єкта;

• ознайомлення з «портфелем екскурсовода»;

• зорова реконструкція, тобто відтворення первісного обліку об’єкта, який не збережений чи частково збережений, картини минулих подій, поведінки осіб, включених у розповідь екскурсовода. Крім вербальної реконструкції екскурсовод може відтворити об’єкт за допомогою фотографій об’єкта, репродукцій картин, схем;

• локалізація подій – спосіб показу історичної події чи будь - якого явища в точній обстановці, в якій вони відбулися. Такий прийом часто застосовується разом із зоровою реконструкцією;

• зорове порівняння передбачає порівняння об’єкта показу з іншими об’єктами як за схожістю, так і за контрастом. Воно може бути зоровим, словесним, уявним;

• показ об’єктів за рухом автобуса;

• панорамний показ – прийом, за допомогою якого здійснюється загальне знайомство екскурсантів зі значною кількістю екскурсійних об’єктів з певної точки;

• пересування поблизу об’єкта використовується під час огляду архітектурних ансамблів, площ, різних природних комплексів, що дозволяє екскурсантам ознайомитися з характерними рисами всього об’єкта.

Розповідь на екскурсії невіддільна від показу і підпорядкована йому.

Особливості розповіді при проведенні екскурсії полягають у такому:

• залежність від швидкості пересування групи (ритм); підпорядкованість (доповнення) показу; використання зорових доказів.

Повнота розкриття теми, досягнення мети екскурсії визначається вибором методичних прийомів розповіді, серед яких:

• екскурсійна довідка – стисла характеристика об’єктів показу, лаконічний опис фактів;

• попередній огляд використовується, коли група знаходиться в місці, насиченому привабливими екскурсійними об’єктами. У такій ситуації екскурсовод надає коротку інформацію як про об’єкти, що підлягають подальшому показу, так і не передбачених до показу технологічною карткою екскурсовода;

• опис, тобто докладне викладання матеріалу про об’єкт, послідовне перерахування його характеристик і відмінних особливостей;

• пояснення – прийом, за допомогою якого висвітлюють внутрішні зв’язки об’єкта, визначаються причини будь-якої події, явища, факту, проводиться їхнє глибоке аналізування;

• коментування використовується у випадках, коли об’єкт демонструється в процесі руху;

• цитування, тобто введення в розповідь уривків із історичних документів, літературних творів для забезпечення яскравого відтворення події, зорового образу або надання вагомості положенням, висуненим екскурсоводом. Цитата має бути короткою, точною яскравою і обов’язково наведеною до місця та часу;

• літературний монтаж, який полягає в підборі уривків із художніх творів одного чи декількох авторів, спогадів, документів, статей для формування цілісної композиції події чи образу історичної особистості.

Екскурсія виконує різнорідні функції, серед яких:

• загальноосвітня;

• ідейно-політична;

• виховна;

• інформаційна;

• організаційна;

• розширення світогляду;

• формування інтересів людини та ін.

Забезпечення ефективності підготовки та проведення екскурсії досягається дотриманням ряду вимог, серед яких повнота й достовірність інформації, культурно-пізнавальна цінність, закінченість і точність композиції, задоволення естетичних і морально-психологічних потреб екскурсантів.

Екскурсійне обслуговування в сфері туризму згідно ст. 21 Закону України «Про туризм» здійснюється на підставі договору, за яким одна сторона (суб’єкт туристичної діяльності) за встановлену договором платою зобов’язується надати за замовленням іншої сторони (екскурсанта) обслуговування, істотною частиною якого є послуги екскурсовода (гідаперекладача) загальною тривалістю не більше 24 годин, які не включають у себе послуги з розміщення.

Загальні положення про договір на надання послуг застосовуються до договору на екскурсійне обслуговування, якщо інше не передбачено законом та не суперечить суті зобов’язання.

Особа, яка надає екскурсійні послуги, зобов’язана до укладання договору на екскурсійне обслуговування надати екскурсанту необхідну і достовірну інформацію щодо екскурсійного обслуговування.

Відповідальність сторін за невиконання, неналежне виконання зобов’язань відповідно до договору на екскурсійне обслуговування визначаються відповідно до цивільного законодавства та законодавства з питань захисту прав споживачів.

РОЗДІЛ 10. БЕЗПЕКА ТУРИСТИЧНИХ ПОДОРОЖЕЙ І ТУРИСТИЧНІ