7.4. Взаємовідносини туристичних підприємств із засобами розміщення і закладами харчування

Провідним напрямом діяльності туроператора є встановлення та підтримання взаємовідносин із засобами розміщення.

У практиці міжнародного туризму широке застосування отримали угоди і документи, що регулюють взаємовідносини готельних підприємств з туроператорами і турагентами. Так, у 1963 році Міжнародна готельна асоціація (МГА) і Всесвітня федерація асоціацій туристичних агентств (FUAAV) прийняти рішення про розроблення конвенції, яка визначає відносини між власниками готелів і туристичними підприємствами. Пізніше ця угода стала відомою як готельна конвенція 1970 р. У 1979 році до неї було внесено поправки і вона отримала назву «Міжнародна готельна конвенція», яка у 1993 році стала Кодексом відносин між готелями і турагентами, що визначає взаємні зобов’язання сторін, тип готельних контрактів, загальні та специфічні правила їхнього оформлення, величину комісійних і порядок платежів, а також умови анулювання договору. Кодекс зобов’язує власника готелю надавати точну інформацію відносно його категорії, місця розташування і послуг, що надаються. У свою чергу, турагент не має права встановлювати для своїх клієнтів ціни, які перевищують договірні.

В Україні взаємовідносини між готелями і туристичними підприємствами регулюються договором на готельне обслуговування (ст. 22 Закону України «Про туризм»), за яким готель чи інший засіб розміщення зобов’язується надати відповідні послуги, а проживаючий – сплатити за них встановлену плату.

Договорні відносини між туристичними підприємствами і готелями приймають форму таких угод:

• договір про тверду купівлю з гарантією оплати, який передбачає що туристичне підприємство отримує від готелю на певний період блок (кількісно і якісно визначену сукупність) місць, який воно зобов’язане сплатити незалежно від їхнього заповнення. Умови договору передбачають повну чи часткову передоплату блока місць безпосередньо перед сезоном активних продажів. В обмін за прийняття туристичним підприємством ризику незаповнення обумовленого блока місць готель надає більш низькі тарифи;

• договір з гарантією оплати «жорсткого» блока місць закріплює повну матеріальну відповідальність туристичного підприємства лише за заповнення певної кількості (30-80 %) із обумовленого блока місць. Іншу їхню частину («м’який» блок) можна анулювати в установлені терміни;

• договір про блок місць без гарантії заповнення не передбачає відповідальності туристичного підприємства за заповнення обумовленої кількості місць;

• договір про поточне бронювання не передбачає прийняття підприємством певних зобов’язань, ризику чи гарантію надання місць готелям для розміщення туристів.

Розглянуті варіанти договірних відносин між туристичними підприємством і готелем не є єдино можливими. Постійні зміни кон’юнктури ринку туризму приводять до появлення модернізованих угод про співробітництво, які повно відповідають інтересам сторін.

Якщо договором з готелем не передбачається надання ним послуг харчування, то для організування харчування туристів на маршруті туроператор укладає відповідні договори з підприємствами харчування. В таких договорах наводяться дані про кількість одночасно обслуговуваних туристів, регулярність і величину замовлень, методи обслуговування («шведський стіл», обслуговування офіціантами і т.п.), варіанти меню, терміни подання заявок на надання послуг, граничні терміни анулювання замовлень без штрафних санкцій, гарантії та відповідальність сторін.

Формування, підтримання та розвиток взаємовідносин туристичних підприємств із засобами розміщення та закладами харчування сприяють розширенню асортименту пропонованих на ринок туристичних продуктів і підвищенню якості обслуговування споживачів.

рОЗДІЛ 8. ТРАНСПОРТНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ В ТУРИЗМІ

8.1. Транспортне забезпечення туристичної діяльності 8.2. Повітряні перевезення 8.3. Залізничні перевезення 8.4. Водні перевезення 8.5. Автотранспортні перевезення