4.3. Договірні взаємовідносини та партнерські зв’язки в сфері туризму

організування туристичної діяльності базується на договірних взаємовідносинах, які є правовою формою партнерських взаємин.

Договір (угода, контракт) – це форма документального оформлення партнерських зв’язків, який опосередковує взаємини в процесі виробництва і реалізації продукції чи послуг.

Головною складовою договірних взаємовідносин є міжнародні договори чи договори про зовнішньоекономічну діяльність, які регулюють організування міжнародного туризму. Правову основу міжнародного співробітництва в галузі туризму становлять міжнародні договори України, укладені відповідно до Закону України «Про міжнародні договори України».

Держава сприяє розширенню та зміцненню міжнародного співробітництва в сфері туризму на принципах і нормах, розроблених ВТО. Органом державної влади, що забезпечує представництво і реалізацію інтересів України в галузі туризму у відносинах з іншими країнами та міжнародними туристичними організаціями, є Державна служба туризму і курортів, яка у встановленому порядку бере участь в укладанні міжнародних договорів із питань туризму.

Окрім договорів про зовнішньоекономічну діяльність до групи підприємницьких відносяться договори про купівлю-продаж, оренду, лізинг, трудові відносини, розрахунки та кредитування, страхування тощо. Кожний із них відображає згоду сторін стосовно безпосереднього здійснення певної підприємницької діяльності в конкретній організаційно-правовій формі.

У сфері туризму до обов’язкової групи договорів, які вимагаються для функціонування галузі Законом України «Про туризм», відносять договори і угоди з іншими організаціями, підприємствами, підприємцями, що беруть участь у формуванні та просуванні туристичного продукту, та з споживачами (туристами).

При організуванні туристичної діяльності й відсутності при тому матеріальної бази суб’єкт туристичної діяльності повинен укласти письмову угоду з постачальниками і підрядниками (вітчизняними і зарубіжними партнерами), які забезпечують туристів необхідними умовами розміщення і харчування, засобами транспорту, організуванням екскурсійного обслуговування та відпочинку.

Угода про співпрацю між суб’єктами туристичної діяльності та іншими організаціями туристичної індустрії, резидентами і нерезидентами, повинна містити:

• повну інформацію про надання послуг;

• відповідність послуг вимогам щодо забезпечення захисту і безпеки туристів;

• відомості про майно в Україні та за кордоном;

• відповідальність сторін за якість надання послуг.

Під час укладання угод із реалізації турів визначаються обов’язки сторін в оформленні туристичних документів (ваучерів, угод з туристом, угод про страхування тощо). У відповідності до укладених угод суб’єкта туристичної діяльності розробляються програми турів і складаються калькуляції на кожну туристичну поїздку. До угод (контрактів) додаються зразки своїх туристичних ваучерів.

Основними видами договорів у туристичній галузі, які є обов’язковими, а порядок укладення передбачений Законом України «Про туризм» є договір на туристичне обслуговування (стаття 20) і договір на екскурсійне обслуговування, які формуються між суб’єктами туристичної діяльності та споживачами туристичного продукту. Такі договори укладаються в письмовій (електронній) формі та повинні визначати:

• обсяг, умови та якість надання послуг;

• порядок оплати і розрахунків;

• термін дії;

• права та обов’язки сторін;

• відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору.

Договір між суб’єктом туристичної діяльності й туристом чи групою туристів вважається укладеним з моменту оплати вартості туру. Договір на туристичне обслуговування або на екскурсійне обслуговування може укладатися шляхом видачі ваучера.

Згідно зі статтею 23 Закону України «Про туризм» туристичний ваучер (путівка) – це документ, що підтверджує статус особи чи групи осіб як туристів, оплату послуг чи її гарантію і є підставою для отримання туристом або групою туристів туристичних послуг.

У ваучері мають міститися такі дані:

• найменування та місцезнаходження суб’єкта туристичної діяльності, номер ліцензії (дозволу) на відповідний вид діяльності, юридична адреса;

• прізвище, ім’я, по-батькові туриста (членів групи);

• строки надання і види туристичних послуг, їхня загальна вартість;

• назва, адреса і номер телефону об’єкта розміщення, його тип і категорія, режим харчування;

• розмір фінансового забезпечення відповідальності туроператора (турагента) або межі відповідальності суб’єкта туристичної діяльності за договором агентування;

• інші дані, обумовлені характером угоди, складом групи;  дата видачі ваучера.

Згідно з положеннями статті 17 Закону України «Про туризм» страхування туриста (медичне, від нещасного випадку) є обов’язковим і здійснюється суб’єктами туристичної діяльності на основі угод зі страховими компаніями, які мають право на здійснення такої діяльності. Компенсація шкоди, заподіяної життю чи здоров’ю туриста, або його майну під час подорожі проводиться у порядку, передбаченому чинним законодавством України.

При виникненні будь-яких договірних відносин у сторін виникають права й обов’язки. Права і обов’язки суб’єктів туристичної діяльності регламентуються статтею 24, права і обов’язки туристів і екскурсантів – статтею 25 Закону України «Про туризм».