4.2. Туристична діяльність

Згідно з Законом України «Про туризм» (ст. 5) туристична діяльність полягає в створенні та просуванні туристичного продукту, наданні туристичних послуг і здійсненні посередницької діяльності з надання характерних і супутніх послуг в інтересах громадян України, іноземних громадян та осіб без громадянства (туристів, екскурсантів, відвідувачів та інших). Супутні туристичні послуги та товари призначені для задоволення потреб споживачів, надання та виробництво яких несуттєво скоротиться без їхньої реалізації туристам; характерні послуги і товари – відповідно суттєво скорочується без їхньої реалізації туристам.

До суб’єктів туристичної діяльності віднесено:

• туристичних операторів (туроператорів);

• туристичних агентів (турагентів);

• інших суб’єктів підприємницької діяльності, що надають послуги з тимчасового розміщення, харчування, екскурсійних, розважальних та інших туристичних послуг;

• гідів, перекладачів, екскурсоводів, спортивних інструкторів, та інших фахівців туристичного супроводу - фізичних осіб, які проводять діяльність, пов’язану з туристичним супроводом, і які в установленому порядку отримали дозвіл на право здійснення туристичного супроводу, крім осіб, що працюють на відповідних посадах підприємств, установ, організацій, яким належать чи які обслуговують об’єкти відвідування;

• фізичних осіб, які не є суб’єктами підприємницької діяльності та надають послуги з тимчасового розміщення, харчування тощо.

За функціональною ознакою туристична діяльність поділяється на туроператорську та турагентську діяльність. Туроператорська діяльність – це діяльність, пов’язана з формуванням, просуванням і реалізацією туристичного продукту, яку здійснюють юридичні особи-туроператори. Туроператори формують диференційований туристичний продукт, у процесі якого взаємодіють з постачальниками окремих туристичних послуг. Тому формування туристичного продукту розглядається як діяльність туроператора по укладанню договорів з третіми особами, які надають окремі послуги, що входять у туристичний продукт.

З метою мотивації потенційних покупців до придбання пропонованого турпродукту здійснюється його просування – комплекс заходів, спрямованих на створення та підготовку до реалізації туристичного продукту чи туристичних послуг (організування рекламно-ознайомлювальних подорожей, участь у спеціалізованих виставках, ярмарках, видання каталогів, буклетів тощо).

Реалізація туристичного продукту – діяльність туроператора чи турагента із укладання договору про реалізацію туристичного продукту з туристом або іншим замовником, а також діяльність туроператора і/або третіх осіб із надання туристу послуг у відповідності до договору. Реалізація туристичного продукту здійснюється туроператором як напряму споживачам, так і за допомогою посередників (турагентів).

Турагентська діяльність – це діяльність, пов’язана з просуванням і реалізацією туристичного продукту, яка здійснюється юридичною особою чи індивідуальним підприємцем-турагентом.

Провідну роль в організуванні туристичної діяльності відіграють туроператори – юридичні особи, створені згідно з законодавством України, для яких виключною діяльністю є організування та забезпечення створення туристичного продукту, реалізація та надання туристичних послуг, а також посередницька діяльність із надання характерних і супутніх послуг і які в установленому порядку отримали ліцензію на туроператорську діяльність. Основні функції туроператора полягають у такому:

• вивчення потреб наявних і потенційних туристів;

• формування туристичних продуктів та їхня апробація на ринку для виявлення відповідності потребам туристів;

• взаємодія з продуцентами туристичних послуг;

• розрахунок вартості турів і визначення ціни з урахуванням ринкової ситуації;

• методичне забезпечення турів;

• забезпечення туристів необхідним інвентарем і спеціальним спорядженням, а також матеріалами і продукцією рекламно-сувенірного характеру;

• підготовка персоналу, який виконує функції контакту з туристами, контролювання за дотримання програм обслуговування;

• рекламно-інформаційна діяльність із просування туристичного продукту;

• реалізація туристичного продукту;

• контролювання якості та безпеки туристичного обслуговування;

• підтримання оперативного зв’язку з туристами під час подорожі, розв’язування питань, що виникають.

Інтенсивний розвиток туристичної індустрії, посилення конкуренції на ринку вимагають відповідної спеціалізації туроператорів.

За видом діяльності туроператори поділяються на:

• туроператори масового ринку, які формують значну кількість турів, розрахованих на масовий попит і наперед визначені місця відпочинку;

• спеціалізовані туроператори концентрують свою увагу на певному туристичному продукті чи сегменті ринку (певна країна, вид туризму і т.ін).

За напрямами діяльності прийнято виокремлювати:

• ініціативних туроператорів, які відправляють туристів за кордон або в інші регіони за домовленістю із приймаючими операторами або напряму з виробниками туристичних послуг;

• рецептивних туроператорів – туроператорів на прийомі, тобто туроператорів, що комплектують тури і програми обслуговування в місцях прийому й обслуговування туристів з використанням прямих угод з постачальниками послуг.

За місцем діяльності розрізняють:

• внутрішніх операторів, які комплектують тури і програми обслуговування для споживання громадянам своєї країни у межах країни;

• виїзні оператори, які формують турпродукт для споживання громадянами своєї країни за кордоном;

• оператори на прийомі базуються на місці призначення і обслуговують прибулих іноземних туристів.

Турагенти – юридичні особи, створені згідно із чинним законодавством України, а також фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють посередницьку діяльність із реалізації туристичного продукту туроператорів і туристичних послуг інших суб’єктів туристичної діяльності, а також посередницьку діяльність щодо реалізації характерних і супутніх послуг. Турагент здійснює на відміну від туроператора посередницьку діяльність із роздрібної торгівлі розроблених оператором турів чи займається реалізацією туристам окремих видів послуг через встановлення безпосередніх зв’язків з підприємствами туристичної індустрії. Таким чином, класичний турагент не створює свої власні туристичні продукти, а займається їхнім перепродажем з отриманням комісійної винагороди від туроператора чи виробників туристичних послуг.

Поряд із збутом туристичних продуктів і послуг турагенти виконують інформаційні послуги. Вони інформують туристів про можливості подорожей, пропоновані тури, розклад руху транспорту, варіанти розміщення, діючі ціни і тарифи, надають консультації і т.п. Вони наближують туристичний продукт до споживача, забезпечують його доступність.

Основні завдання турагента полягають у такому:

• організування продажів туристичного продукту з урахуванням специфіки й особливостей туристичного ринку;

• повне інформування про можливості відпочинку та подорожей по наявних турах, курортах, туристичних центрах;

• просування інформації про власні можливості за допомогою реклами.

За своїм положенням турагенства можуть бути:

• незалежними, тобто не пов’язаними з іншими підприємствами;

• дочірні компанії та філіали туроператорів та інших підприємств туристичної індустрії.

З метою забезпечення прав і законних інтересів споживачів туристичних послуг туроператор і турагент зобов’язані здійснити фінансове забезпечення своєї відповідальності (гарантію банку чи іншої фінансової організації) перед туристами.

Туроператор для покриття своєї відповідальності за збитки, що можуть бути завдані туристу в разі виникнення обставин його неплатоспроможності чи внаслідок порушення процесу про визнання його банкрутом, які пов’язані з необхідністю покриття витрат туриста з його поверненням в місце постійного проживання (перебування), відшкодування вартості ненаданих послуг, передбачених договором, повинен надати підтвердження фінансового забезпечення своєї відповідальності перед туристом в установленому порядку.

Мінімальний розмір фінансового забезпечення туроператора має становити суму, еквіваленту не менше ніж 20 000 євро. Розмір фінансового забезпечення туроператора, який надає послуги виключно з внутрішнього та в’їзного туризму, має становити суму, еквівалентну не менше ніж 10000 євро.

Мінімальний розмір фінансового забезпечення турагента має становити суму, еквівалентну не менше ніж 2000 євро.

Відшкодування збитків, завданих туристу в разі виникнення обставин неплатоспроможності туроператора (турагента) чи внаслідок порушення процесу про визнання його банкрутом, здійснюється банківською або іншою відповідною кредитною установою на підставі заяви туриста, договору на туристичне обслуговування (ваучера) та документів, що підтверджують невиконання туроператором (турагентом) договірних зобов’язань.