3.2. Органи управління туризмом

Згідно з Законом України «Про туризм» (ст. 7) регулювання в галузі туризму здійснюється Верховною Радою України (ВРУ), Кабінетом Міністрів України (КМУ), Центральним органом виконавчої влади в галузі туризму, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, а також іншими органами в межах їхньої компетенції.

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про туризм» встановленого повноваження Центрального органу виконавчої влади – Державної служби туризму і курортів, а саме:

• організування та забезпечення реалізації державної політики в галузі туризму, виконання нормативно-правових актів;

• участь у підготовці проектів нормативно-правових актів у галузі туризму, в межах своєї компетенції розроблення й затвердження нормативно-правових актів, узагальнення практики застосування законодавства в галузі туризму, курортно-рекреаційної сфери, внесення пропозицій щодо його вдосконалення;

• забезпечення реалізації програм розвитку туризму в Україні;

• організування обліку туристичних ресурсів України, забезпечення їхнього раціонального використання й охорони;

• участь у розробці стандартів, діяльності з метрології та сертифікації, у проведенні робіт із підтвердження відповідності в законодавчо регульованій сфері;

• організування здійснення контролю за якістю надання туристичних послуг;

• реалізація державної інвестиційної політики в галузі туризму та курортно-рекреаційній сфері;

• участь у розробленні програм облаштування транспортних магістралей об’єктами туристичної інфраструктури;

• участь у підготовці, перепідготовці та підвищенні кваліфікації кадрів, визначенні пріоритетних напрямів наукових досліджень у галузі туризму та проведенні науково-дослідних робіт у галузі;

• проведення дослідження туристичного ринку, підготовка та поширення інформації про Україну та її туристичні можливості на міжнародному туристичному ринку та всередині держави;

• у межах своєї компетенції розроблення, укладання і виконання міжнародних договорів у галузі туристичної діяльності, представлення країни в міжнародних заходах з туризму;

• вживання заходів щодо розширення міжнародного співробітництва, утвердження України на світовому туристичному ринку;

• сприяння координації діяльності органів виконавчої влади, об’єктів підприємницької діяльності, їхніх об’єднань, що здійснюють діяльність у галузі туризму;

• надання суб’єктам туристичної діяльності методичної, консультативної та іншої допомоги;

• пропонування для спільного використання юридичними особами та громадянами-підприємцями, які надають туристичні послуги, знаків для товарів і послуг;

• поширення спеціальної реклами в галузі туризму;

• для забезпечення реалізації своїх повноважень, узгодження та врахування інтересів суб’єктів туристичної діяльності утворення координаційно дорадчого органу.

Інші центральні органи виконавчої влади у межах своїх повноважень забезпечують реалізацію державної політики в галузі туризму, здійснюють підготовку пропозицій щодо реалізації державної політики в галузі туризму, беруть участь у створенні організаційно-правових та економічних механізмів реалізації державної політики в галузі туризму.

Рішення органу державної виконавчої влади в галузі туризму, що регулюють питання туризму та видані в межах його повноважень, є обов’язковими для міністерств і відомств, місцевих органів державної виконавчої влади, суб’єктів підприємства незалежно від форм власності, туристів.

Повноваження місцевих органів державної виконавчої влади в галузі туризму визначаються положеннями про них, які затверджуються місцевими органами державної виконавчої влади за погодженням із центральним органом державної виконавчої влади в галузі туризму.