3.Соціально-політична напруженість

Соціальна напруженість – це стан суспільства або його частини, який характеризується соціальним невдоволенням інтересів протягом тривалого часу. Якщо соціальна напруженість у суспільстві своєчасно не зменшиться, то вона може перерости в соціальний конфлікт.

Внаслідок незадовільного соціально-економічного становища в країні набуває зростаючої тенденції незадоволення населення матеріальним станом, умовами проживання та праці, рівнем заробітної плати та пенсії. У результаті цього знижується духовний та культур рівень населення, підвищується безробіття, виникають соціальні небезпеки, як пияцтво, бродяжництво, проституція, вандалізм, тероризм, конфліктні ситуації на міжнаціональному, етнічному, побутовому або релігійному ґрунті. Це ставить під загрозу стабільний стійкий і безпечний розвиток суспільства.

4.БЖД, як наука, розглядає проблеми охорони здоров’я і безпеки людини у навколишньому середовищі, виявляє небезпечні та шкідливі фактори, розробляє методи і способи захисту людини шляхом зниження небезпечних і шкідливих факторів до допустимих значень, розробляє способи ліквідації наслідків небезпечних і надзвичайних ситуацій.

Головна мета безпеки життєдіяльності полягає у тому, щоб сформувати в людини свідоме та відповідальне ставлення до питань особистої безпеки й безпеки тих, хто її оточує. Навчити людину розпізнавати й оцінювати потенційні небезпеки, визначати шлях надійного захисту від них, уміти надавати допомогу в разі потреби собі та іншим, а також оперативно ліквідовувати наслідки прояву небезпек у різноманітних сферах людської діяльності.

Науковий зміст дисципліни – теоретичні основи БЖД людини в системі “людина – середовище існування”. Дисципліна розглядає: загальні питання безпеки; взаємодію людини з навколишнім середовищем; анатомо-фізіологічні наслідки дії на людину небезпечних, шкідливих і вражаючих факторів, причини їх формування;способи й методи підвищення безпеки технічних способів і технологічних процесів;прогнозування надзвичайних ситуацій і розробка моделей їх наслідків; розробка дій для захисту населення і виробничого персоналу та ліквідації наслідків аварій, катастроф і стихійних лих.

Завдання дисципліни “Безпека життєдіяльності”:– ідентифікувати потенційні небезпеки, тобто розпізнавати вид, визначати величину та імовірність їх прояву;– визначати небезпечні, шкідливі та вражаючі фактори, що породжуються джерелами цих небезпек;– прогнозувати можливість і наслідки впливу небезпечних та шкідливих факторів на організм людини;– використовувати нормативно-правову базу захисту особистості та навколишнього середовища;– розробляти заходи та застосовувати засоби захисту від дії небезпечних, шкідливих та вражаючих факторів;

Об’єктом вивчення БЖД як науки є людина і людське співтовариство, середовище, що її оточує, процес взаємодії людини з навколишнім середовищем (тобто життєдіяльністю) і небезпеки, які при цьому виникають.

, мета та завдання безпеки життєдіяльності

Метою дисципліни є теоретична і практична підготовка майбутніх фахівців з опанування знань, умінь і навичок створювати безпечні умови життя і діяльності у середовищі перебування, осягнення світоглядних принципів гармонійних стосунків людини з технікою, природою та суспільством.

Завдання полягає у чіткому розумінні небезпечних і шкідливих чинників у ситуаціях, що виникають у навколишньому середовищі, їх ідентифікація, пошук і обґрунтування оптимальних безпечних умов життя людини.

Об'єктом вивчення є людина у всіх аспектах її діяльності (фізіологічному, духовн, суспільному).

Предметом вивчення є аналіз негативного впливу різного роду небезпек на життя та здоров'я людини, а також методів, засобів і заходів захисту від них.

Кількість і складність проблем з БЖД вимагають певної структуризації розділів цієї дисципліни, послідовності викладу і вивчення її відповідно до внутрішньої логіки. У методологічних роботах автори це називають архітектонікою, композицією, структурою.

5.небезпеки та їх характеристики Небезпека — це негативна властивість матерії, яка проявляється в її здатності завдавати шкоди певним елементам Всесвіту, потенційне джерело шкоди.

Джерелами (носіями) небезпек е:

— природні процеси та явища;

— елементи техногенного середовища;

— людські дії, що криють у собі загрозу небезпеки.

Залежно від конкретних потреб існують різні системи класифікації — за джерелами походження, локалізацією, наслідками, збитками, сферою прояву, структурою, характером впливу на людину. Джерел походження, найбільш вдалою класифікацією небезпек життєдіяльності є така, згідно з якою всі небезпеки поділяють на чотири групи: природні, техногенні, соціально-політичні та воєнного характеру.

До небезпек природного походження відносять усі види стихійних лих. Стихійне лихо — це явище природи, яке зумовлює катастрофічну ситуацію, порушує нормальну діяльність населення, руйнує будівлі, споруди, загрожує життю і спричиняє загибель людей, тварин, знищує матеріальні та культурні цінності. Воно наносить значні збитки народному господарству і часто призводить до загибелі людей. Природні небезпеки поділяють на: метеорологічні, топологічні, тектонічні.

Метеорологічні — урагани, бурі, шторми, смерчі, сильні морози, спека.

Природно-техногенні небезпеки: смог, кислотні дощі, пилові бурі, ерозія ґрунтів, зменшення родючості ґрунтів, виникнення пустель, зсуви, селі, землетруси та інші тектонічні явища, які спонукала людська діяльність.

Природно-соціальні небезпеки: наркоманія, епідемія інфекційних захворювань, венеричні захворювання, СНІД.

Соціально-техногенні небезпеки: професійна захворюваність, професійний травматизм, психічні відхилення та захворювання, викликані виробничою діяльністю, масові психічні відхилення та захворювання, викликані впливом на свідомість і підсвідомість засобами масової інформації та спеціальними технічними засобами, токсикоманія.

6.Поняття безпеки Безпе́ка — стан захищеності, коли кому-, чому-небудь ніщо не загрожує.

Види безпеки:Безпека життєдіяльності-спрямована захисту здоров'я та життя людини і середовища її проживання від небезпек. Складовими безпеки життєдіяльності є:Безпека праці,Безпека військової служби,Громадська безпека.

Національна безпека — захищеність життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства і держави, за якої забезпечуються сталий розвиток суспільства, своєчасне виявлення, запобігання і нейтралізація реальних та потенційних загроз національним інтересам. Складовими національної безпеки є:Держ безпека, Політ безпека, Економ безпека, Воєнна безпека, Технологічна безпека, Екологічна безпека, Гуманітарна безпека, Демографічна безпека, Інформаційна безпека, Банківська безпека, Продовольча безпека,Енергетична безпека. Безпека споруд і об'єктів — властивість споруди не створювати загрозу для життя, здоров'я та інтересів людини:Техногенна безпека, Пожежна безпекаРадіаційна безпека тощо.