
- •1.Сутність життєдіяльності, основні поняття та визначення.
- •3.Соціально-політична напруженість
- •7.Таксономія, номенклатура, ідентифікація небезпек
- •8.Квантування ( квантификация ) ризику і небезпек
- •9.Класифікація і характеристика небезпек
- •11.Ризик як кількісна характеристика небезпек
- •12.Системний аналіз у бжд
- •14.Характеристика небезпечних та шкідливих факторів
- •15.Стихійні лиха: причини, класифікація
- •16.Тектонічні стихійні лиха
- •17.Топологічні стихійні лиха
- •18.Метеорологічні стихійні лиха
- •19.Стихійні лиха, які найчастіше трапляються в Україні
- •20.Пожежі у природних екосистемах
- •21.Небезпечні фактори пожеж
- •22.Вражаючі фактори біологічної дії
- •24.Загальні характеристики пандемій, епідемій, масових отруєнь
- •25.Масові інфекційні захворювання т
- •27.Техногенні аварії та катастрофи
- •30.Аварії на транспорті
- •31.До найбільш розповсюджених і характерних причин пожеж можна віднести:
- •32.Причини гідродинамічних аварій та їх наслідки
- •33.Загальні поняття про основи теорії розвитку та припинення горіння.
- •34.Зоною активного горіння
- •35.Небезпечні фактори пожеж і вибухів
- •36.Показники
- •37.За характером походження небезпеки бувають:
- •38. Класифікація небезпечних хімічних речовин
- •39.Характеристика класів небезпеки згідно із ступенем їхньої дії на організм людини
- •39.Захист приміщень від проникнення токсичних аерозолів
- •40.Дозиметричний та хімічний
- •42.Іонізуюче випромінювання
- •43.Вплив іонізуючого випромінювання на людину
- •45.Нормування радіаційної безпеки
- •46.Режими радіаційного захисту населення
- •47.Джерела радіації та одиниці її вимірювання.
- •49.Основи забезпечення пожежної безпеки
- •50.Відповідальність за порушення пожежної безпеки
- •51.Класифікація конфліктів та їх причини
- •52.Екстремальні ситуації криміногенного характеру та способи їх уникнення
- •53.Соціальні небезпеки: алкоголізм
- •54.Тероризм
- •55.Психофізіологічні фактори небезпек
- •56.Людський фактор у проблемі збереження життєдіяльності людини
- •57.У 1930 році радянський фізіолог м.А. Бернштейн в роботі
- •58.Соціальні фактори, що впливають на життя та здоров’я людини
- •67. Концепція прийнятного ризику
- •6.1.1. Цілі та завдання системи управління
27.Техногенні аварії та катастрофи
Результатом їхньої прояву є раптовий вихід із ладу машин, механізмів та агрегатів під час експлуатації, що супроводжується серйозними порушеннями виробничого процесу, вибухами, утворенням осередків пожеж, радіоактивним, хімічним або біологічним зараженням великих територій, ураженням та загибеллю людей.
До техногенних катастроф відносять аварії на промислових об'єктах, будівництві, на залізничному, повітряному, автомобільному, трубопровідному і водному транспорті. В результаті часто виникають пожежі, руйнації цивільних і промислових будівель, виникає небезпека радіоактивного, хімічного, бактеріального зараження місцевості, відбувається розтікання нафтопродуктів і агресивних рідин по поверхні землі, води та інші наслідки, що створюють загрозу населенню і навколишньому середовищу. Якщо за умовну одиницю прийняти певний рівень техногенного навантаження, за яким відбуваються незворотні, катастрофічні зміни, то 80% рівня вже досягнуто у Запорізькій, Луганській, Донецькій, Івано-Франківській областях та у автономній республіці Крим. Для цих регіонів кожні 5-6 років вірогідні серйозні аварії, катастрофи з великою кількістю жертв.
Велика кількість техногенних катастроф пов'язана з освоєнням та використанням ядерної енергії, як у військових, так і промислових цілях, що сприяло збільшенню кількості онкологічних хворих.
Техногенні катастрофи можуть бути наслідком впливу зовнішніх природних чинників, в тому числі стихійних лих, проектно-виробничих дефектів споруд, порушення технологічних процесів виробництва, правил експлуатації транспорту, устаткування, машин, механізмів. Проте найбільш поширеними причинами є порушення технологічного процесу виробництва і правил техніки безпеки.
Знання причин можливих аварій, іх всебічна оцінка дає можливість попередити їх, зменшити можливі негативні наслідки для робітників та службовців і проживаючого поблизу населення.
28.Аварії з витоком сильнодіючих отруйних речовин Аварії з витоком сильнодіючих отруйних речовин і забрудненням навколишнього середовища виникають на підприємствах: хімічної, нафтопереробної, целюлозно-паперової і харчової промисловості, водопровідних і очисних спорудах, а також при транспортуванні сильнодіючих отруйних речовин.
Джерела хімічних аварій: викиди й витоки небезпечних хімічних речовин; загоряння різних матеріалів, обладнання, будівельних конструкцій, яке супроводжується забрудненням навколишнього середовища; аварії на транспорті при перевезенні небезпечних хімічних речовин, вибухових та пожежонебезпечних вантажів. Безпосередніми причинами цих аварій є: порушення правил безпеки й транспортування, недотримання техніки безпеки, вихід з ладу агрегатів, механізмів, трубопроводів, ушкодження ємностей тощо. Головною особливістю хімічних аварій є їх здатність розповсюджуватись на значні території, де можуть виникати великі зони небезпечного забруднення навколишнього середовища.
внаслідок аварії, встановлено три рівні впливу:
1) виникає дискомфорт у постраждалих.
2) з'являється втрата працездатності.
3) виникає загроза життю.
До числа небезпечних для здоров'я людини газоподібних сполук, які забруднюють атмосферу при хімічних аваріях та катастрофах, можна віднести: хлор; соляну кислоту; фтористий водень; ціанисту кислоту; сірчаний та сірчистий ангідриди; сірковуглець; сірководень; оксид вуглецю; аміак; хлорвуглецеві сполуки; оксиди азоту і т.ін.
Сильнодіючими отруйними речовинами називаються хімічні сполуки, які в певних кількостях, що перевищують ГДК, негативно впливають на людей, сільськогосподарських тварин, рослини та викликають у них ураження різного ступеня.
29.Аварії з викидом радіоактивних речовин у навколишнє середовище Найнебезпечнішими за наслідками є аварії на АЕС з викидом в атмосферу радіоактивних речовин, внаслідок яких має місце довгострокове радіоактивне забруднення місцевості на величезних площах.
На підприємствах атомної енергетики відбулися такі значні аварії:
1957рік — аварія у Віндскейлі (Північна Англія) на заводі по виробництву плутонію;
1957рік — вибух сховища радіоактивних відходів біля Челябінська;
1979рік — аварія на АЕС «Тримайл-Айленд» у Гарисберзі, США.
Але найбільшою за масштабами забруднення навколишнього середовища стала аварія, яка відбулася в 1986р. на ^ Чорнобильській АЕС.
За оцінками спеціалістів, відбулись викиди 50 мегакюрі небезпечних ізотопів і 50 мегакюрі хімічно інертних радіоактивних газів. Сумарне радіоактивне забруднення еквівалентне випадінню радіоактивних речовин від вибуху декількох десятків таких атомних бомб, які були скинуті над Хіросімою. Внаслідок цього викиду були забруднені атмосфера, води, ґрунти, рослинність на сотні кілометрів. Під радіоактивне ураження потрапили території України, Білорусі, Росії, де тепер мешкає 5 млн. осіб.
Аналіз динаміки захворювань дорослих осіб свідчить про суттєвий ріст новоутворень, в тому числі злоякісних, хвороб органів травлення, дихання, кровотворення, щитовидної залози (рак щитовидної залози реєструється в 10 разів частіше ніж до 1986 року).
Одним з наслідків аварії на Чорнобильській станції є довгострокове опромінення малими дозами іонізуючого випромінювання за рахунок надходження в організм радіоактивних речовин, які містяться в продуктах харчування. Малі дози іонізуючого випромінювання призводять до поступового накопичення радіонуклідів в організмі людини та як наслідок кумулятивного ефекту, який зумовлює негативний вплив радіоізотопів протягом мільярдів років на стан здоров’я всіх поколінь нащадків.