
- •1.Сутність життєдіяльності, основні поняття та визначення.
- •3.Соціально-політична напруженість
- •7.Таксономія, номенклатура, ідентифікація небезпек
- •8.Квантування ( квантификация ) ризику і небезпек
- •9.Класифікація і характеристика небезпек
- •11.Ризик як кількісна характеристика небезпек
- •12.Системний аналіз у бжд
- •14.Характеристика небезпечних та шкідливих факторів
- •15.Стихійні лиха: причини, класифікація
- •16.Тектонічні стихійні лиха
- •17.Топологічні стихійні лиха
- •18.Метеорологічні стихійні лиха
- •19.Стихійні лиха, які найчастіше трапляються в Україні
- •20.Пожежі у природних екосистемах
- •21.Небезпечні фактори пожеж
- •22.Вражаючі фактори біологічної дії
- •24.Загальні характеристики пандемій, епідемій, масових отруєнь
- •25.Масові інфекційні захворювання т
- •27.Техногенні аварії та катастрофи
- •30.Аварії на транспорті
- •31.До найбільш розповсюджених і характерних причин пожеж можна віднести:
- •32.Причини гідродинамічних аварій та їх наслідки
- •33.Загальні поняття про основи теорії розвитку та припинення горіння.
- •34.Зоною активного горіння
- •35.Небезпечні фактори пожеж і вибухів
- •36.Показники
- •37.За характером походження небезпеки бувають:
- •38. Класифікація небезпечних хімічних речовин
- •39.Характеристика класів небезпеки згідно із ступенем їхньої дії на організм людини
- •39.Захист приміщень від проникнення токсичних аерозолів
- •40.Дозиметричний та хімічний
- •42.Іонізуюче випромінювання
- •43.Вплив іонізуючого випромінювання на людину
- •45.Нормування радіаційної безпеки
- •46.Режими радіаційного захисту населення
- •47.Джерела радіації та одиниці її вимірювання.
- •49.Основи забезпечення пожежної безпеки
- •50.Відповідальність за порушення пожежної безпеки
- •51.Класифікація конфліктів та їх причини
- •52.Екстремальні ситуації криміногенного характеру та способи їх уникнення
- •53.Соціальні небезпеки: алкоголізм
- •54.Тероризм
- •55.Психофізіологічні фактори небезпек
- •56.Людський фактор у проблемі збереження життєдіяльності людини
- •57.У 1930 році радянський фізіолог м.А. Бернштейн в роботі
- •58.Соціальні фактори, що впливають на життя та здоров’я людини
- •67. Концепція прийнятного ризику
- •6.1.1. Цілі та завдання системи управління
24.Загальні характеристики пандемій, епідемій, масових отруєнь
Пандемія — епідемія, що характеризується поширенням інфекційного захворювання на території усієї країни, територіях сусідніх держав, а в окремих випадках і багатьох країн світу. Характеризується відсутністю імунітету в людства, або сироватки. Серед інфекційних захворювань, які набирали масштабу пандемії: чума, холера, грип.
Епіде́мія — тип захворювання, яке є новим для даної популяції протягом періоду збереження імунної«пам'яті» та розповсюджується зі швидкістю, що значно перевищує очікувану, засновуючись на нещодавньому попередньому досвіді (тобто числі нових випадків за одиницю часу)
25.Масові інфекційні захворювання т
Інфекційні захворювання тварин.
Епізоотія - широко розповсюджені інфекційні захворювання тварин, що значно перевищують рівень звичайної захворюваності на певній території. Найпоширеніші на території України такі епізоотичні хвороби, як туберкульоз ВРХ, лейкоз ВРХ, лептоспіроз, сальмонельози, сибірка, сказ, класична чума свиней, хвороба Гамборо, хвороба Марека.
Хвороби та шкідники рослин. Епіфітотія - широко розповсюджені захворювання рослин, що охоплюють район, область або державу На Україні у посівах зернових культур має місце епіфітотія борошнистої роси, бурої листкової іржі, фузаріозу, сажкових та інших хвороб, а в степовій зоні відмічався масовий спалах розвитку найнебезпечнішого шкідника озимої пшениці - клопа-черепашки
26.сталий розвиток суспільства Важливими ознаками стійкого гармонійного розвитку суспільства є поняття людського розвитку, яке було визначено Організацією Об'єднаних націй. Це характеристики стану ринку праці, матеріального добробуту, екологічних умов життя населення, стан охорони здоров'я та соціального середовища, рівня освіти
на новому етапі розвитку, необхідно ноосферно, на принципах розумності і самодостатності оцінити можливості людини, суспільства при взаємодії з природою. Концепція розвитку, орієнтована на конкретну людину, а не на абстрактне суспільство, ставить головним завданням сприяти переходу до нової, ноосферної цивілізації. Її основу складають принципи: прогрес і безупинний розвиток не повинні бути результатом терациду, а людина - не хазяїн і не пан Землі, Природи, але тільки її елемент. Природу не можна і не треба підкоряти, необхідно її розуміти і розумно користуватися тим, що вона може дати згідно з її можливостями, які ґрунтуються на її законах.
Щоб уникнути руйнації природних екосистем, необхідно вирішити ряд найбільш пріоритетних завдань: уповільнити темпи росту народонаселення на планеті; запровадити використання альтернативних джерел енергії; обмежити зростання індивідуального матеріального споживання. Не можна створити екологічно стійку глобальну або регіональну економіку без розумного (ноосферного) обмеження рівня споживання природних багатств багатими людьми, країнами. Стала економіка тепер - стійкість екосистем та сталість економічного розвитку в майбутньому.
Серед значних прошарків населення існує поширена думка про практичну невичерпність природних ресурсів.
Розширення сфери впровадження в різноманітні галузі виробництва альтернативних джерел енергії дасть можливість, завдяки глобальним зусиллям позбутися парникового ефекту, руйнації озонового шару, замінити вуглеводневе паливо водневим, отриманим електролізом води за допомогою електроенергії.
Таким чином, найважливішою умовою сталого гармонійного розвитку є таке економічне співіснування з природою, в якому пріоритетом є екологічні принципи, які припускають стійке невиснажливе використання природних ресурсів, що не ставить під загрозу існування майбутніх поколінь. Економіка сталого - гармонійного розвитку не повинна сприяти виснаженню відновлюваних ресурсів, не повинна погіршувати природні умови комфортності життя. Сталий розвиток - це передусім екологічно освічене суспільство і як результат - екологічно безпечні виробничі технології, результат яких - мінімальні забруднення атмосферного повітря, вод, ґрунтів, які б не перевищули фонових, тобто природних, концентрацій речовин, факторів, небезпечних для життя взагалі і людини зокрема