
- •1.Сутність життєдіяльності, основні поняття та визначення.
- •3.Соціально-політична напруженість
- •7.Таксономія, номенклатура, ідентифікація небезпек
- •8.Квантування ( квантификация ) ризику і небезпек
- •9.Класифікація і характеристика небезпек
- •11.Ризик як кількісна характеристика небезпек
- •12.Системний аналіз у бжд
- •14.Характеристика небезпечних та шкідливих факторів
- •15.Стихійні лиха: причини, класифікація
- •16.Тектонічні стихійні лиха
- •17.Топологічні стихійні лиха
- •18.Метеорологічні стихійні лиха
- •19.Стихійні лиха, які найчастіше трапляються в Україні
- •20.Пожежі у природних екосистемах
- •21.Небезпечні фактори пожеж
- •22.Вражаючі фактори біологічної дії
- •24.Загальні характеристики пандемій, епідемій, масових отруєнь
- •25.Масові інфекційні захворювання т
- •27.Техногенні аварії та катастрофи
- •30.Аварії на транспорті
- •31.До найбільш розповсюджених і характерних причин пожеж можна віднести:
- •32.Причини гідродинамічних аварій та їх наслідки
- •33.Загальні поняття про основи теорії розвитку та припинення горіння.
- •34.Зоною активного горіння
- •35.Небезпечні фактори пожеж і вибухів
- •36.Показники
- •37.За характером походження небезпеки бувають:
- •38. Класифікація небезпечних хімічних речовин
- •39.Характеристика класів небезпеки згідно із ступенем їхньої дії на організм людини
- •39.Захист приміщень від проникнення токсичних аерозолів
- •40.Дозиметричний та хімічний
- •42.Іонізуюче випромінювання
- •43.Вплив іонізуючого випромінювання на людину
- •45.Нормування радіаційної безпеки
- •46.Режими радіаційного захисту населення
- •47.Джерела радіації та одиниці її вимірювання.
- •49.Основи забезпечення пожежної безпеки
- •50.Відповідальність за порушення пожежної безпеки
- •51.Класифікація конфліктів та їх причини
- •52.Екстремальні ситуації криміногенного характеру та способи їх уникнення
- •53.Соціальні небезпеки: алкоголізм
- •54.Тероризм
- •55.Психофізіологічні фактори небезпек
- •56.Людський фактор у проблемі збереження життєдіяльності людини
- •57.У 1930 році радянський фізіолог м.А. Бернштейн в роботі
- •58.Соціальні фактори, що впливають на життя та здоров’я людини
- •67. Концепція прийнятного ризику
- •6.1.1. Цілі та завдання системи управління
1.Сутність життєдіяльності, основні поняття та визначення.
Безпека життєдіяльності це така характеристика життя і діяльності людини, що відображає збалансованість чинників, які загрожують життю людини, та чинників, які запобігають наслідкам дії таких загроз. Основними чинниками які характеризують загрози є чинники небезпеки та безпеки Серед характеристик сфери життя людини БЖД є однією з найважливіших .
Всесвітня організації охорони здоров'я дає таке означення небезпеки: "Це ситуація в довкіллі, при якій в певних умовах можливе виникнення чинників, здатних призвести до одного або сукупності небажаних наслідків для людини чи навколишнього середовища Такими наслідками можуть бути: відхилення в здоров'ї людини (захворювання або смерть); погіршення стану довкілля
Вся сукупність видів людської активності узагальнюється поняттям діяльність. Саме діяльність відрізняє людину від інших живих істот, вона є формою активності, яка притаманна лише людині. Діяльністю займаються всі: діти, дорослі, люди похилого віку, тому безпека діяльності стосується всіх людей Форми діяльності можуть бути самими різноманітними Вони охоплюють практичні, інтелектуальні і духовні процеси, які протікають в побуті, громадській, культурній, виробничій, науковій, освітній та інших сферах життя
Життєдіяльність можна означити як процес існування та самореалізації індивіда в єдності його життєвих потреб і можливостей
Основним поняттям безпеки життєдіяльності є поняття безпеки
Безпека - це стан діяльності, при якому з певною ймовірністю виключається прояв небезпек Безпека - це мета, а безпека життєдіяльності - засоби, шляхи, методи її досягнення
Небезпечності - це складові будь-якого процесу, або явища, що характеризуються фізичними, хімічними та біологічними діями з несприятливими наслідками для людини та навколишнього середовища Вони мають такі ознаки: загроза функціонуванню органів і організму людини в цілому, зміна психіки, поведінкових реакцій, матеріальні втрати, шкода здоров'ю, забруднення навколишнього середовища.
За природою походження небезпечності бувають абіотичні, біотичні і антропічні - вплив сучасної діяльності людини з негативним проявом наслідків; небезпечності, які пов'язані з віддаленою минулою діяльністю людини називаються антропогенними В класифікаціях небезпечностей окремо виділяють соціально економічний напрямок: технічні, природноекологічні, соціально-економічні та військові В окрему групу небезпечностей виділяють реальні та потенційні (приховані) небезпечності
Небезпека - це умова чи ситуація, яка існує в навколишньому середовищі і здатна призвести до небажаного вивільнення енергії, що може спричинити фізичну шкоду, поранення чи пошкодження Небезпека - важливе поняття курсу безпека життєдіяльності, що об'єднує явища, процеси, об'єкти, здатні в певних умовах наносити збитки здоров'ю людини. Небезпеки підстерігають людей не тільки на виробництві, а в усіх сферах діяльності, тому вивчення проблеми травматизму у виробничій сфері в системі загальної безпеки життєдіяльності є лише часткою загальної проблеми БЖД Причин виникнення небезпек є дуже багато, але найголовнішою серед них є людина При розпізнаванні небезпек виходять з принципу "все впливає на все", тобто джерелом небезпеки може бути все живе і неживе, а підлягати небезпеці також може все живе і неживе
2.Актуальнісь дисципліни безпека життєдіяльності Проблема захисту людини від небезпек актуальна з часів появи людства на Землі. Людська цивілізація досягає все більшої могутності, а проблема безпеки її існування стає все більш гострою . Актуальність навчальної дисципліни безпека життєдіяльності пояснює необхідність навчання людей безпечним методам праці та життя, починаючи з дитячого і до похилого віку . Безпека життєдіяльності сьогодні формується як меганаука, без якої людство приречене на значні втрати Класифікація компетентнісно-світоглядних характеристик якості знань
компетентності, чіткому окреслені вимог до якості знань формування складової, що стосується забезпечення професійної компетентності та світогляду фахівця, буде гарантоване. У навчальному посібнику реалізується ідея інтеграції Державних освітніх стандартів на основі переходу до пошуково-креативних схем навчання . Побудовано дидактичну модель цілеспрямованого управління процесом формування дієвих знань на рівнях змістовно-діяльнісних та діяльнісно-особистісних якостей, в основу чого покладено єдність логіко-раціональних та емоціонально-ціннісних основ пізнавальної діяльності Авторами розроблено схеми етапів та результатів формування фахових якостей спеціаліста та встановлено характерні взаємозв'язки параметрів засвоєння знання з основними діяльнісними характеристиками . Здійснено теоретичне обґрунтування створеної інноваційної методичної системи підготовки спеціаліста на основі врахування тенденцій розвитку освітнього середовища.