Вступна частина

Вступ

Будівництво – це одна з найважливіших галузей народного господарства. У розвинутих країнах на частку будівництва припадає від 8 до 16 %внутрішнього валового продукту, у цій галузі зайнято від 4 до 9 % загальної чисельності робітників.

Житлова сфера є важливою складовою частиною економіки України, яка суттєво впливає на всі галузі господарства. Житловий фонд становить понад 20% відтворюваного нерухомого майна. Середня забезпеченість житлом в Україні становить 19,7 м² загальної площі в розрахунку на одну особу, що нижче рівня забезпеченості в розвинутих країнах в 2,5 – 3 рази.

Проте обсяги житлового будівництва щорічно зменшуються. Значна частина житлового фонду, що існує, потребує капітального ремонту. Водночас незважаючи на труднощі, започатковується ринок житла. Близько 70% наявного житлового фонду перебуває у власності громадян.

Метою державної житлової політики є створення умов для реалізації права громадян на житло, розширення житлового будівництва, з використанням різних джерел фінансування, поліпшення, утримання і збереження житлового фонду. Для досягнення поставленої мети необхідно:

• удосконалити законодавчу базу, щоб врегулювати правові відносини у житловій сфері;

• змінити стратегію містобудування в напрямі обсягів спорудження більш комфортного житла, малоповерхових будинків садибного типу, розвитку малих і середніх населених пунктів;

• створити біржі, інвестиційні та інші фонди, страхові компанії та структури для забезпечення фінансування житлового будівництва.

В основних напрямках економічного і соціального розвитку України передбачено,що для виконання великих задач в області капітального будівництва необхідно широко застосовувати ефективні конструкції із залізобетонну, особливо збірні.

У вдосконалення будівництва покликані внести свій вклад і техніки-будівельники. Вони повинні знати конструктивні рішення промислових і громадських будівель та споруд, фізико-механічні особливості бетону, залізобетонну і чітко уявляти собі розрахункову схему і характер напруженого стану елементів конструкцій при експлуатаційному навантажені і в процесі монтажу.

Основним напрямком технічного прогресу в області залізобетонну є:

• підвищення властивостей міцності і якості матеріалів для залізобетонну;

• підвищення якості і довговічності бетонних і залізобетонних конструкцій;

• зниження ваги елементів будівель і споруд.

Переваги залізобетону:

• міцний;

• стійкий до корозії;

• вогнестійкий;

• довговічний;

• гарний опір статичним та динамічним навантаженням;

• 70 – 80 % маси залізобетону – місцевий матеріал (пісок, гравій, щебінь);

• залізобетону легко можна надати будь-які конструктивні і архітектурні форми.

• Будівельне виробництво являє собою комплекс робіт, які об’єднуються за певним чином і виконуються різноманітними піввиконавцями – замовниками, проектувальниками, будівельниками, постачальниками будівельних матеріалів, конструкцій, виробів, технологічного устаткування тощо. За цих умов кінцевий результат – одержання готової будівельної продукції у вигляді закінчених будинків і споруд – залежить від упорядкування та синхронізації виконання суміжних робіт окремими виконавцями, тобто від рівня організації виробництва.

• Узагалі під організацією будівельного виробництва прийнято розуміти форму, порядок об’єднання праці окремих співвиконавців із речовинними елементами виробництва та відокремлених будівельно-монтажних і спеціалізованих процесів між собою у просторі і часі з метою забезпечення найповнішого використання існуючої і нової техніки, трудових, матеріальних, фінансових ресурсів та підвищення на цій основі рентабельності й ефективності виробництва.

• Організація будівельного виробництва при зведенні окремих будинків, споруд або їхньої сукупності передбачаєж організацію:

• -підготовчих робіт, тобто робіт. Пов’язаних з розробленням організаційно-технологічної документації з технології виробництва будівельно-монтажних робіт, планування й контролю за ходом будівництва як окремих об’єктів, так і їхньої сукупності;

• -загальнобудівельних робіт, тобто робіт із підготовки території будівництва об’єкта ( споруди ) – вертикального планування, зведення тимчасових будинків, споруд, комунікацій, а також зведення постійних будинків і споруд;

• будівельно-монтажних робіт, пов’язаних із зведенням комунікацій, що використовуватимуться у процесі будівництва окремих будинків і споруд відповідно до укладених підрядних договорів;

• -виробничої бази будівництва (кар’єрів, виробничих підприємств, парків будівельних машин і автотранспорту, складського господарства тощо).

• Основними завданнями організації будівельного виробництва є:

• -неухильне зниження собівартості робіт і підвищення рентабельності виробництва;

• -збільшення обсягів виконуваних робіт та випуску готової будівельної продукції;

• -усіляке підвищення продуктивності праці;

• -сувора економія й ощадлива витрата матеріальних ресурсів;

• -максимальне використання існуючих основних фондів;

• -раціональне використання оборотних коштів і прискорення їхньої оборотності;

• -поліпшення умов праці й підвищення технічного та матеріального рівня робітників.

• Організація виробництва передбачає існування і здійснення будь-якого плану. Слово план – дуже ємне. Стосовно до організації будівельного виробництва це:

• -заздалегіть намічений порядок, послідовність виконання визначених заходів і робіт, що ведуть до досягнення поставлених цілей;

• -креслення, що зображує в умовних знаках у масштабі на площині розміщення у просторі об’єктів будівництва, машин і механізмів, підсобних і допоміжних споруджень, комунікацій тощо, які використовують у процесі будівництва.

• Перше тлумачення поняття «план» використовують для відображення схвалених рішень з організації будівництва в часі при розробленні різного роду календарних,оперативних й інших видів планів, друге – для відображення їх у просторі, при проектуванні буд генпланів.

Загальна криза економіки України в період переходу до ринкових відносин призвела до зменшення обсягів інвестицій, значного скорочення об’ємів будівельно-монтажних робіт, зменшення кількості об’єктів, які будуються. Проте в теперішній час, починаючи з 2000 р., стан економіки покращується, відбувається щорічне збільшення внутрішнього валового продукту. Таким чином, з’явилися економічні передумови для зростання інвестицій і збільшення завантаження будівельних організацій.

Для подальшого розвитку економіки і підвищення рівня життя населення України нині основними напрямами виробничої діяльності будівельників є такі:

1. Реконструкція та технічне переозброєння промислових підприємств, значна частка устаткування і технологічних процесів яких застаріла потребує модернізації для випуску конкурентоспроможної продукції.

2. Збільшення обсягів будівництва і реконструкції житлових будівель й інших об’єктів соціальної сфери в містах і сільській місцевості, оскільки за кількістю житлової площі в розрахунку на одну людину і рівнем побутового обслуговування Україна значно відстає від розвинутих щодо економіки країн.

3. Конверсія частини підприємств оборонного комплексу, переведення на випуск мирної продукції.

4. Будівництво нових сучасних промислових будівель підприємств, особливо для перероблення сільськогосподарської продукції.

5. Реконструкцій діючих, будівництво нових автомобільних та залізничних шляхів, вокзалів, аеропортів, річкових та морських портів.

6. Будівництво нових газо- і нафто гонів тощо.

Перехід до ринкової економіки, підвищення рівня конкуренції ставлять перед будівельними організаціями такі проблеми, як удосконалення організаційних структур (зміцнення або створення підрозділів, які займаються маркетинговими дослідженнями ринку і рекламою); перепідготовка та підвищення кваліфікації інженерно-технічних працівників, навчання основам менеджменту, роботі з персональним комп’ютером освоєння прогресивних методів будівництва об’єктів; упровадження ефективних схем фінансування, створення сприятливого інвестиційного клімату ; підвищення кваліфікації робітників у напрямку освоєння прогресивних технологій робіт, суміжних професій, роботи з новими будівельними матеріалами, виробами, конструкцій тощо.

Для успішної практичної роботи інженер-будівельник, який спеціалізується на промислово-цивільному будівництві, повинен гарно розбиратися в питання організації і планування будівництва як при розроблені проектно-кошторисної документації, так і при керуванні зведенням різних об’єктів.

Відповідно до затвердженої робочої програми вивчаються такі питання, як суть і основні принципи організації будівельного виробництва; склад будівельного комплексу; види й організації структури будівельних

організацій; взаємовідносини основних учасників будівництва. Майбутній інженер повинен розробити в основних принципах проектування в будівництві, знати склад проектної документації, порядок угодженння, експертизи та затвердження проектно-кошторисної документації.

Згідно із затвердженими нормами (ДБН А.3.1.-5-95. Організація будівельного виробництва) будівництво нових, розширення і реконструкція існуючих об’єктів можуть виконуватися тільки після організацій-технічної підготовки, яка здійснюється усіма учасниками будівництва (замовником, проектними, будівельними організаціями, забудовниками, інвесторами та інші).

1. Архітектурно-будівельна частина

1.1. Генеральний план

1.1.1. Форма та розміри ділянки

При розробці генплану були враховані такі фактори: характер рельєфу, організація та орієнтація по сторонах світу, напрямки панівних вітрів, що пов'язано з відповідними вимогами ДБН Б.1.4.–1–93 « Планування і забудова міст і сільських поселень.»

Проектований трьохповерховий 18-ти квартирний житловий будинок розташований в мікрорайоні міста Вінниці. Розміри ділянки становлять 80х100 м. Головним фасадом будинок орієнтований на північ.

На генплані передбачена наявність:господарських майданчиків, ігрових дитячих майданчиків, місце для відпочинку дорослих, автостоянка. Проїзди до будинків розміщені не ближче 5,5 м від стін будівель і мають ширину 3,5 м.

Будівля прив’язана в створі 20 м до репера RП1.

1.1.2. Вертикальна прив'язка будівлі

Вертикальне планування будівлі забезпечує відведення поверхневих вод та вигідні умови для розташування будівель, майданчиків, проїздів. Рельєф ділянки спокійний, розтин горизонталей становить 0,5 м в межах від 232,00 до231,00 м. Відмітки дані в метрах , їх підрахунок та генплан виконані в М 1 : 500 методом проектованих відміток.

Визначаємо чорні відмітки на розі будівлі згідно формули: Н_Ч=Н_{мол гор} + n^.h/m,

де Н_{мол гор} –відмітка молодшої горизонталі в метрах

n- відстань від молодшої горизонталі до точки в м.

m- відстань між горизонталями в мм.

h= 0,5м - розтин горизонталей.

Н_чор1 =231,50 + 0,5 *24 /70 = 231,67м

Н_чор2 = 231,00+0.5*25/70=231,18м

Н_чор3 = 231,00 + 0,5 * 18/ 75 = 231,12м

Н_чор4 = 231,50 + 0,5 * 14/74 = 231,6м

Визначаємо червоні проектні відмітки: Н_чер = Н_ч._мах. + 0,20

Підраховуємо червоні позначки :

Н_чер1 = 231,67+ 0,20 = 231,87м

Н_чер2 = 231,87 – 0,01 * 38,8 = 231,48м

Н_чер3 = 231,48 – 0,01 * 14,4 = 231,34м

Н_чер4 = 231,87 + 0,01 * 14,4 = 231,73м

Перевірка :

Н_чер3= 231,73 - 0,01 * 38,8 = 231,34 м

Отже, позначки підраховані вірно.

Визначаємо відмітку рівня підлоги першого поверху – H _0,000

1)Н_0,000 = H_{ЧЕР. (MAX)1} + 1,0 = 231,87 + 1,0 = 232,87м

Визначаємо висоту цоколя:

H_Ц = H _0,000 – H_ЧЕР ( м )

H_Ц1=232,87 – 231,87= 1.0 м

H_Ц2 = 232,87 – 231,48 = 1,39 м

H_Ц3 = 232,87 –231,34 = 1,53м

H_Ц4 = 232,87 – 231,73 = 1,14м

1.1.3. Техніко-економічні показники до генплану

1.Площа ділянки S д = а х b = 80 х 100 = 8000 м²

2. Площа забудови S з = 558,72м²

3.Площа твердого покриття Sтв.п. = 1505 м²

4.Площа озелення Sоз. = S д-(Sтв.п.+Sз)=8000–(1505+558,72) = 5936,28 м²

5.Процент забудови : Pз = ( Sз /Sд )*100% = (558,72 / 8000 )*100 = 6,98 %

6.Процент озеленення : Pз = ( Sоз / Sд )*100 % = ( 5936,28/8000 )*100 = 74,2 %

1.2. Загальна характеристика проектованої будівлі

1.2.1. Функціональний процес

Проектований трьохповерховий 18-ти квартирний житловий будинок призначений для постійного проживання людей. Будинок секційного типу складається з двох секцій. Планування квартир передбачає функціональне зонування приміщень. Кожна квартира має :

• житлові кімнати площею 16,32;11,56;12,5;17;11,31;15,3;14,3;9,28м²

• кухні площею 8,5;8,75 м²

• санвузол і коридор

Ширина підсобних приміщень: кухні-не менше 2,2 м, коридорів–не менше 1,2 м.