
- •141. Які тканини входять до складу центральної жилки листків,бічних жилок і наймених їх розгалужень?
- •172. Чим розрізняються квітки одностатеві, двостатеві, стерільні,а також рослини одно- і дводомні, моно- і полікарпні ?
- •182. Як утворюються плоди? Яким рослинам вони притаманні ? Опишіть їх будову.
- •100. Укажіть,у чому полягають значення лишайників у природі та їх практичне використання. Наведіть приклади останього.
- •127. Опишіть чому відділ голонасінні отримав таку назву ?
- •145. Опишіть морфологічні та анатомичні особливості видів родини лаврові. Де вони розповсюджені? Семейство лавровые – Lauraceae
- •154. Опишіть кілька видів родини жовтецеві,визначте їх діагностичні ознаки,опишіть медичне застосування.
- •182. Опишіть примітивні і прогресивні морфологічні ознаки видів підкласу розиди.
100. Укажіть,у чому полягають значення лишайників у природі та їх практичне використання. Наведіть приклади останього.
Значення лишайників велике і різноманітне. Вони перші поселяються на безплідних місцях,де не може жити ні одна інша рослина. Завдяки наявності лишайникових кислот вони руйнують поверхню субстрату,що сприяє поселенню на ньому інших рослинних організмів. Лишайники мають досить велике практичне значення. Наприклад,такий лишайник,як ісландський мох - Cetraria islandica, застосовується в медичній практиці для лікування колітів, лишайник Cetraria cucullata містить значну кількість вітаміну С. Види роду Cladonia ( понад 200 видів) відомі під назвою оленячого моху; вони займають величезні площі в тундрах і соснових борах і являють собою основну їжу північних оленів,особливо в зимовий період.
Із деяких видів роду Cladonia одержують антибіотик бінан,що застосовується як антисептик. Із лишайників одержують глюкозу,харчовий цукор,спирт,речовини,що здатні желатинуватись. Деякі із лишайників їстивні.
Лишайник дубовий мох - Evernia prunastri в парфумерному виробництві використовують для отримання ефірних олій,а в харчовій промисловості – для ароматизації хліба.
Стан лишайників є показником чистоти повітря,оскільки вони не переносять диму й кіптяви міст.
109. Охарактеризуйте чому вищі рослини називають зародковими, листостебловими, судинними?
Характерні особливості цих рослин полягають у тому,що в них внаслідок статевого процесу розвивається зародок ( ця властивість знайшла відображення в латинській назві підцарства),їх вегетативне тіло розчленоване на вегетативні органи ( корені, стебла, листки), за що вони отримвали назву листкостеблових, і в них( за винятком моховидних) наявні судини або трахеїди. Через останню особливість вищі рослини називають також судинними.
118. Опишіть,в якого покоління вищих спорових рослин утворюються спори?
У всіх вищих рослин,за винятком моховидних,спорофіт є домінуючим поколінням,він удосконавлювався в процесі еволюційного розвитку.
У деяких рослин у спорангіяхз утворюються одинакові спори ( це рівноспорові рослини); у інших – різні: маленькі – мікроспори і великі – мега – або макроспори ( це різносполрові рослини). При проростанні спори утворюється гаметофіт ( його називають заростком),на якому розвиваються статеві органи – антерідії і архегонії. У різноспорових рослин гаметофіти різностатеві. Мікроспори при проростанні формують чоловічий гаметофіт з антеридіями,мегаспори – жіночий з архегоніями. В антеридіях розвиваються рухливі чоловічі гамети з джгутиками – сперматозоїди або нерухомі без джгутиків – спермії,а в архегоніях – жіночі гамети яйцеклітини.
Процеі запліднення відбувається лише за наявності крапельно-рідкої води. В процесі запліднення в жіночому гаметангії утворюється зигота,в якої розвивається зародок. Останній у подальшому виростає в новий диплоїдний спорофіт.
127. Опишіть чому відділ голонасінні отримав таку назву ?
Насінні зачатки ( мегаспорангії) знаходяться на відкритих видозмінених листочках – насінних лусках,які зібрані на спільній осі і утворюють жіночу шишку – мега стробіл.На кожній насінній лусці міститься по кілька насінних зачатків. Вони вкриті двома інтегументами,які у верхній частині не змикаються, утворюючи пильцевхід – мікропіле. Під покровами знаходиться ядро насінного зачатка – нуцелюс. Після запліднення насінний зачаток розвивається в насінину,яка складається з насінної шкірки, залишків нуцелюса,зародка і ендосперма. Насінна шкірка форміється інтегументами і залишками клітин нуцелюса. У багатьох видів вона має сухий шкірястий виріст – крильце,яке сприяє розсіюванню насіння вітром. Насінини лежать на насінних лусках відкрито і відділ голонасінні отримав від цього назву.