
- •126. Назвіть основні групи паренхіматичних тканин, їх анатомічні особливості та функції.
- •135. Наведіть анатомічні ознаки,що притаманні трав»янистим двосім»ядольним рослинам перехідного і непучкового типів будови.
- •Перелічіть загальні закономірності органів рослин,поясніть суть цих закономірностей.
- •153. Перелічіть складові листка,поясніть призначення кожної з них.
- •180. Як використовується насіння?
- •101. Перелічіть життєві форми,морфолого-анатомічні особливості будови клітин видів підцарства багрянки та осолбливості їх статевого розмноження.
- •117. Назвіть основні пристосування вищих спорових рослин для життя в умовах суходолу.
- •134. Охарактеризуйте яловець звичайний. До якої родини він належить і як застосовується в медицині?
- •149. Опишіть та охарактеризуйте види родини барбарисові. Що вам відомо про їх морфологічні особливості будови та медичне використання?
- •165. Назвіть види, що належать до родини клузієві,охарактеризуйте їх. Яке медичне застосування цих рослин?
- •181. Які види родини молочайні використовують для збудження центральної нервової системи; як харчову культуру; для одержання каучуку, жирної олії?
117. Назвіть основні пристосування вищих спорових рослин для життя в умовах суходолу.
Вищі спорові рослини за походженням значно давніші від насінних. Вони були першими судинними рослинами, що заселили суходіл. їх характерна особливість полягає в тому, що при безстатевому розмноженні на диплоїдному спорофіті в спеціальних утвореннях — спорангіях внаслідок мейозу утворюються нерухомі спори з різними пристосуваннями для розповсюдження (водою, вітром, за допомогою тварин або птахів). Здатність утворювати спори є одним із основних пристосувань рослин до життя в умовах суходолу. Міцні оболонки спор сприяли перенесенню їх вітром, тобто розповсюдженню. У деяких рослин у спорангіях утворюються однакові спори (це рівноспорові рослини); у інших — різні: маленькі — мікроспори і великі — мега- або макроспори (це різноспорові рослини). При проростанні спори утворюється гаметофіт (його називають заростком), на якому розвиваються статеві органи — антеридії і архегонії. У різноспорових рослин гаметофіти різностатеві. Мікроспори при проростанні формують чоловічий гаметофіт з антеридіями, мегаспори — жіночий з архегоніями. В антеридіях розвиваються рухомі чоловічі гамети з джгутиками — сперматозоїди або нерухомі без джгутиків — спермії, а в архегоніях — жіночі гамети — яйцеклітини.
118. Опишіть, в якого покоління вищих спорових рослин утворюються спори?
Процес запліднення відбувається лише за наявності крапельно-рідкої води. В процесі запліднення в жіночому гаметангії утворюється зигота, з якої розвивається зародок. Останній у подальшому виростає в новий диплоїдний спорофіт. У всіх вищих' рослин, за винятком моховидних, спорофіт є домінуючим поколінням, він удосконалювався в процесі еволюційного розвитку.
133. Перелічіть види, що належать до родини соснові. Як вони застосовуються в медичній практиці?
Семейство сосновые (Pinaceae) насчитывает 250 видов, 10— 11 родов. Это самое многочисленное и важное семейство. К нему относятся основные лесообразующие породы: лиственница, сосна, ель. Свыше 30 % наших лесов составляют лиственничники и почти 20 % — сосняки и ельники.
Род лиственница (Larix) объединяет около 15 видов очень светолюбивых деревьев с ежегодно опадающей хвоей, которая располагается пучками (по 10— 12 хвоинок) на укороченных побегах. Около 30 процентов наших лесов составляют лиственничники. В Западной Сибири образует светлохвойные леса лиственница сибирская (L. sibiricd), на Дальнем Востоке ее сменяет лиственница даурская (L, daurica). Лиственница отличается быстрым темпом роста и продолжительной жизнью (до 500 лет). Шишки образуются на концах укороченных побегов и раскрываются в тот же год осенью или в начале следующей весны, но остаются на дереве еще несколько лет. Лиственница имеет прочную и негниюшую древесину, которую используют для изготовления паркета, в кораблестроении и т.д.
Род сосна (Pinus) включает около 70 видов. Наиболее широко распространена сосна обыкновенная (P. sylvestris), образующая обширные светлохвойные леса, особенно в европейской части России. Это светолюбивое дерево растет и на песках, и на болотах. Сосна дает ценную древесину для жилищного строительства, производства мебели и др. У сосны собирают живицу (раствор смолы в эфирных маслах), из которой в результате перегонки получают скипидар и канифоль, применяемые в медицине для изготовления камфоры, бальзамов, мазей. Ветки используют для получения витамина С и хвойного экстракта. Хвоя выделяет фитонциды, поэтому воздух сосновых лесов очень целителен для человека. В Сибири распространена сосна сибирская (P. sibirica), которую часто называют кедром (кедровой сосной). Это высокое (30 — 35 м) стройное дерево с очень прочной древесиной. Хвоинки сосны сибирской в отличие от сосны обыкновенной собраны по пять штук. Семена съедобные (кедровые орешки), крупные, содержат ценное масло.
Род ель (Picea) включает около 45 видов; из них в России встречается десять. Наиболее широко распространены ель обыкновенная (P. excelsa), образующая леса в европейской части страны, и ель сибирская (P. obovata), распространенная в Сибири. Это высокие (до 50 м) деревья с пирамидальной кроной. Ель является долгожительницей, ее продолжительность жизни может достигать 300 лет. При этом ель теневынослива, образует темнохвойные леса, и лишь немногие травы уживаются под их пологом. Хвоя ели одиночная, на удлиненных побегах, сохраняется на дереве 7—12 лет. Опыление, оплодотворение и созревание семян происходят в течение одного года. Боковые побеги у ели опадающие, с поникшими шишками. Корневая система поверхностная, поэтому крупные деревья образуют многочисленные надземные дыхательные корни, поднимающиеся над поверхностью заболоченной почвы.