156. Охарактеризуйте види родини макові,визначте їх морфологічні особливості та особливості медичного застосування.

Найбільш характерним представником родини є мак снотвор­ний— Рараver somniferum). Це культивована одно­річна рослина з широкопродовгуватими, двоякозубчастими лист­ками. Рослина має зеленувато-сизий колір від воскового нальоту. Квітки великі, білі, рожеві, світло-фіолетові, пурпурні з темною або світлою плямою в основі пелюстки. Маточка утворена великою кількістю плодолистків. Плід — коробочка, що розкривається маленькими стулками. Вся рослина, крім насіння, отруйна, що зумовлено наявністю алкалоїдів.

Основні плантації маку снотворного були в Малій Азії, Ірані. Туреччині, Киргизії та Казахстані. Зараз його культура, у зв'язку з поширенням наркоманії, заборонена. Необхідна кількість маку культивується лише в спеціальних господарствах.

У медичній практиці застосовується засохлий молочний сік маку — опій як заспокійливий і болетамувальний засіб. Мак дикий — Рараver rhoeas — однорічна рослина, бур'ян з листками, перисторозсіченими на гострозубчасті частки. Стебло і квітконіжки опушені відстовбурченими волосками. Квітки по­одинокі на кінцях пагонів, червоні з чорною плямою біля основи пелюсток. Структура квітки така ж, як і в маку снотворного. Плід — невелика округла або овальна коробочка, шо відкривається кла-панчиками. Росте дикий мак на Україні, Кавказі, в Західній Біло­русії. В медицині пелюстки маку дикого використовуються від кашлю.

Мак східний — Р. огіentale являє собою багаторічну трав'я­нисту рослину з великими червоними квітками. Його культивують

як декоративну рослину.

Чистотіл великий — Сhelidonium majus — це бага­торічна трав'яниста рослина з коротким кореневищем і стрижневим галузистим коренем. Прикореневі й нижні стеблові листки

черешкові, верхні — сидячі, перисторозсічені, знизу м'якоопушені. Квітки яскраво-жовті, по три — вісім у суцвітті зонтик. Структура квітки загальна для родини. Маточка утворена двома плодоли­стками. Плід — стручковидна коробочка. Насіння чорне, блискуче, з білим гребенеподібним додатком. У всіх частинах рослини знаходиться жовтий або оранжевий молочний сік, що містить алкалоїди.

Чистотіл росте в Європі, Сибіру, зустрічається в Середній Азії.

У медицині чистотіл застосовується для лікування туберку­льозу, захворювань шкіри, для виведення бородавок, а також як жовчогінний засіб-

172. Перелічіть види родини вербові. В яких галузях вони використовуються?

. До родини вербові — Salicaceae належить З роди і близько 550 видів, розповсюджених головним чином у по­мірних зонах північної півкулі. Це дводомні дерева, кущі, рідко напівкущі, з простими, черговими листками з прилистками і ціль­ною листковою пластинкою. Квітки вербових без оцвітини або з простою оцвітиною знаходяться в пазухах приквітків і утворюють суцвіття сережки, які опадають після цвітіння або після плодоно­шення. Вербові мають від 2—3 тичинок у верб до 6—40 у тополь. Маточка одна, сформована із 2 плодолистків у верб і з 2—4 у то­поль. Зав'язь верхня, одногнізда, з багатьма насінними зачатками. Плід ценокарпний: коробочка, що розкривається по швах. Насіння (без ендосперму) відзначається чубчиком з тонких шовкових волосків.

До родини вербові належать такі відомі рослини, як види роду верба — SаІіх. На Україні рід репрезентований 26 видами. Це дерева, кущі й кущики з цілокраїми або зубчастими, майже округ­лими, еліптичними, ланцетними або вузьколанцетними листками і різної форми прилистками. Квітки з цільнокраїми приквітками, без оцвітини, містять 1—2 нектарники. Чоловічі квітки мають 2—5 вільних або зрослих тичинковими нитками тичинок, жіночі — одну маточку з 2 плодолистків.

Плід являє собою двостворчасту коробочку.

Найбільш поширеним видом роду Salix є верба біла — S. аІЬа — дерево заввишки 20—ЗО м і 0,5 м в діаметрі, з широкою округлою кроною. Листки ланцетні, з витягненою і за­гостреною верхівкою, по краю дрібнопильчасті. Цей вид цвіте одночасно з розпусканням листків. Рослина дуже поширена, росте в Європі до 60° пн. ш., на Кавказі, в Середній і Малій Азії, в Ірані, Китаї, зустрічається в Гімалаях.

У народній медицині використовують кору верби при різних за­хворюваннях, в тому числі при малярії (замість хініну), оскільки кора містить дубильні речовини і глікозид саліцин. З такою ж метою застосовують кору верби козячої— S. саргеа ) і верби ламкої — S.fragalis тошо. Деревина верби придатна для будівництва і виготовлення різних господарських ви­робів. Вербу білу використовують у насадженнях для закріплення берегів водойм і систем зрошування. В декоративному садів­ництві ціниться верба з пониклими тонкими пагонами і жовто-золотистою корою— S. alba var. Vittelina pendula..

Рід тополя — Рорulus об'єднує лише дерева, що досягають досить великих розмірів (60 м заввишки і 1,5 м у діаметрі). Вонимають листки різної форми — від округлих до ланцетних і від ціль­них до лопатевих. Спостерігається гетерофілія. Жіночі й чоловічі квітки в суцвіттях сережки розвиваються на пагонах минулого року, цвітуть до розпускання листків або одночасно з ними. Кожна квітка знаходиться в пазусі лусковидної приквітки з надрізаним або бахромчастим краєм. У чоловічих квіток оцвітина у вигляді пластинки має від 3 до 65 тичинок. У жіночих квітках оцвітина ке-лиховидна; одна маточка складається з 2—4 плодолистків. Зав'язь верхня, одногнізда з великою кількістю насінних зачатків. Пло­ди — коробочки, що розкриваються 2—4 стулками. Типовим пред­ставником роду є тополя чорна, або осокір,— Рорulus nigra— велике, розлоге, швидкоростуче дерево, яке дося­гає 40 м заввишки. Листки широкояйцевиднотрикутні, голі, зверху темно-зелені, по краю дрібнопильчасті. Черешки у верхній частині сплюснуті. В чоловічих квітках міститься по 8—45 тичинок з пур­пуровими пиляками. Осокір росте в Західній і Східній Європі, Пів­нічній Африці, Західному і Східному Сибіру, в Ірані, зустрічається в Криму і на Кавказі.

У народній медицині застосовуються листкові бруньки тополі чорної при опіках, подагрі, ревматизмі, геморої і як засіб, що сти­мулює ріст волосся. Із бруньок одержують ефірну олію для парфу­мерії, із кори—дубильні речовини і барвники; крім того, кора використовується для виробництва поплавців, рибальських сіток і т. ін. Деревину використовують як будівельний матеріал, а також для виготовлення предметів господарського вжитку (бочки, ящики, сірники, папір тощо). Тополя — важливий елемент полезахисних лісових насаджень, а також насаджень для облісіння берегів річок і водойм.