1. Зміст поч.М.Освіти і чинники, що його визначають

Метою освітньої галузі “Математика” є формування предметної математичної і ключових компетентностей, необхідних для самореалізації учнів у швидкозмінному світі.

Для досягнення зазначеної мети передбачається формування:

цілісного сприйняття світу, розуміння ролі математики у пізнанні дійсності; готовності до розпізнавання проблем, які розв’язуються із застосуванням математичних методів, здатності розв’язувати сюжетні задачі, логічно міркувати, обґрунтовувати свої дії та виконувати дії за алгоритмом;

вміння користуватися математичною термінологією, знаковою і графічною інформацією; орієнтуватися на площині та у просторі; застосовувати обчислювальні навички у практичних ситуаціях і розуміти сутність процесу вимірювання величин;

інтересу до вивчення математики, творчого підходу та емоційно-ціннісного ставлення до виконання математичних завдань; уміння навчатися.

В освітній галузі виділяються такі змістові лінії: числа, дії з числами; величини; математичні вирази, рівності, нерівності; сюжетні задачі; просторові відношення, геометричні фігури; робота з даними.

Зміст освітньої галузі забезпечує формування в учнів уявлень про натуральне число та число 0, засвоєння прийомів виконання арифметичних дій і обчислювальних навичок, ознайомлення учнів з основними величинами та їх вимірюванням, практичне ознайомлення з

окремими залежностями між ними, формування уявлень про окремі геометричні фігури та їх властивості, вироблення необхідних графічних умінь.

Початковий курс математики є складовою у системі неперервної математичної освіти, яка узгоджується з дошкільною освітою та курсом математики основної школи.

Вивчення математики в початковій школі забезпечує опанування учнями знань, умінь та навичок, необхідних для подальшого вивчення математики та інших предметів. Частина знань початкового курсу математики має практичну спрямованість і застосовується у

повсякденному житті. Вивчення математики сприяє розвитку пізнавальних здібностей молодших школярів - пам'яті, логічного і творчого мислення, уяви, математичного мовлення.

Завдання вивчення математики:

Розкриття ролі та можливостей математики у пізнанні та описанні реальних процесів і явищ дійсності;

Забезпечення усвідомлення математики як універсальної мови природничих наук та органічної складової загальної людської культури;

Розвиток логічного, критичного і творчого мислення учнів, здатності чітко та аргументовано формулювати і висловлювати свої судження;

Забезпечення оволодіння учнями математичною мовою, розуміння ними математичної символіки, математичних формул і моделей як таких, що дають змогу описувати загальні властивості об’єктів, процесів та явищ;

Формування здатності логічно обгрунтовувати та доводити математичні твердження, застосовувати математичні методи у процесі розв’язування навчальних і практичних задач, використовувати математичні знання і вміння під час вивчення інших навчальних предметів;

Розвиток умінь працювати з підручником, опрацьовувати математичні тексти, шукати і використовувати додаткову навчальну інформацію, критично оцінювати здобуту інформацію та її джерела, виокремлювати головне, аналізувати, робити висновки, використовувати отриману інформацію в особистому житті;

Формування здатності оцінювати правильність і раціональність розв’язання математичних задач, обгрунтовувати твердження, розпізнавати логічно некоректні міркування, приймати рішення в умовах неповної, надлишкової, точної інформації

Компетентнісний підхід як чинник модернізації змісту

2. нормативні аспекти змісту поч..матем.освіти

Нормативний компонент змісту освіти визначається відповідним державним стандартом освіти.

3. осн.інновації в змісті поч..маетм. освіти

Позитивними змінами Державного стандарту початкової загальної освіти є забезпечення наступності змісту дошкільної та початкової загальної освіти, а також впровадження особистісно-орієнтованого підходу в навчально-виховному процесі початкових класів.

висновок, який слідує із аналізу стандартів, стосується забезпечення наступності між суміжними ланками системи освіти (дошкільною, середньою), неперервності математичної освіти школярів.

Новацією змісту навчання математики у1му класі є розширення вивчення нумерації двоцифрових чисел до чисел у межах 100.

4. Основні відмінності нової програми з математики від попередньої:

·        Лічба, конкретний зміст арифметичних дій вводиться на підставі оперування з множинами об’єктів.

·        Нумерація чисел в концентрі „Сотня” не вивчається за двома етапами: 11 – 20 та 21 – 100, і розглядається повністю у 1 класі.

·        Додавання двоцифрових чисел без переходу через розряд пропонується у 1 класі.

·        Табличне додавання і віднімання з переходом через десяток та додавання і віднімання двоцифрових чисел з переходом через розряд є предметом вивчення у 2 класі.

·        Таблиці множення і ділення чисел 2 – 9 вивчаються повністю в 2 класі.

·        Формування прийомів обчислення у різних концентрах є основою для оволодіння учнями обчислювальними навичками, що передбачено вимогами до рівня навчальних досягнень учнів.

·        Додавання й віднімання, а потім – множення й ділення вивчаються одночасно, що реалізує принцип укрупнення дидактичних одиниць у навчанні математики. Вводиться перевірка правильності дій.

·        Вивчення таблиць додавання й віднімання без переходу та з переходом через десяток, таблиці множення та ділення пов’язано із опануванням учнями знаннями про зміну результату арифметичної дії залежно від зміни одного з компонентів.

·        Вивчення позатабличного множення і ділення „розтягнено у часі”. Випадки множення та ділення круглого числа на одноцифрове, ділення круглого числа на кругле розглядаються при вивченні нумерації.

·        Серед арифметичних дій на основі нумерації розглядається не лише додавання й віднімання на засадах порядку слідування чисел при лічбі або десяткового складу чисел, а й способом укрупнення розрядних одиниць; множення і ділення також розглядається способом укрупнення розрядних одиниць.

·        Письмові прийоми додавання і віднімання опановуються в концентрі „Тисяча”. До цього моменту учні знайомляться лише з усними прийомами.

·        Письмове множення та ділення пропонується в 4 класі на матеріалі трицифрових чисел, і засвоєні алгоритми „переносяться” на числа в межах мільйона.

·        При вивченні величин зроблено акцент на величину як властивість предметів оточуючого світу, процес вимірювання величини, запис результатів вимірювання в тому числі й складеним іменованим числом, переклад складеного іменованого числа у просте, і навпаки; порівняння та дії з іменованими числами. Час починають вивчати вже з 1 класу.

·        Введення груп взаємопов’язаних величин, що знаходяться у пропорційній залежності, дозволяє використовувати їх у процесі розв’язування багатьох видів задач, в тому числі й типових.

·        Виділення видів простих та складених задач для кожного року навчання, наявність підрозділу „Загальні прийоми розв’язування задач” спрямовані на формування в   учнів не лише уміння розв’язувати типові задачі, а й загального підходу – універсального уміння розв’язувати будь – які задачі, передбачені програмою

·        „Підсилено” алгебраїчну пропедевтику за рахунок введення математичної термінології вже у 1 класі: вираз, значення виразу, рівність, нерівність; вирази – сума і різниця. В 2 класі – вирази добуток і частка, вирази із дужками, вирази із змінною; в 3 класі – рівняння, нерівності із змінною.

·        В 3 класі учні знайомляться із складнішими рівняннями; вчаться розв’язувати прості задачі алгебраїчним методом – складанням рівняння.

·        Геометрична пропедевтика: з 1 класу вивчаються водночас з фігурами на площині й просторові тіла; в 4 класі розглядається діагональ многокутника й сектор круга.

·        Поняття про дроби із чисельником „один” (частини), терміни „чисельник” і „знаменник”  вводяться в 3 класі. Дріб як частка двох натуральних чисел, риска дробу як знак ділення вивчається на пропедевтичному рівні з метою реалізації наступності між початковою і основною школою.

·        Введено змістову лінію „робота з даними”, яка є наскрізною і реалізується в усіх інших змістових лініях програми.

·        Вимоги до рівня навчальних досягнень учнів сформульовані у компетентнісних категоріях: „знає”, „розуміє”, „застосовує”, „аналізує”, „перевіряє”, „володіє” та ін.

·        Програма не визначає послідовності вивчення учнями окремих змістових ліній, тем і підтем.

·        Забезпечується можливість розширення змісту навчання за рахунок додаткових питань програми.