Соціальна політика

За рахунок надприбутків від продажу нафти в аравійських монархіях із дуже низьким рівнем життя розпочались масштабні соціальні реформи. Їх правителі вирішили, що краще поділитися зі своїми підданими нафтовими доходами, ніж провокувати антидержавні виступи і постійно жити під загрозою революцій або переворотів.

В 70-80-х роках XX ст. на розвиток освіти спрямовувалось 8-12% державних бюджетів. В усіх монархіях проводились масові кампанії з ліквідації неписьменності. Учням безплатно видають підручники і шкільну форму, підвозять на автобусах до школи, забезпечують харчуванням. В ОАЕ школярам виплачують стипендію від 70 дирхемів у початкових класах до 500 дирхемів у випускних. Створена власна система вищої освіти. Кувейт має два вищі навчальні заклади. В 1966 р. тут був відкритий університет, на дев'яти факультетах якого навчається 18 тис. сту-

242

дентів. Тривалий час його проректором, а потім ректором була жінка - член королівської сім'ї Раша Хамуд ас-Сабах. У Кувейт-ському інституті практичної освіти працює чотири факультети (технологічний, педагогічний, медичний, бізнесовий), де оволодівають престижними спеціальностями 12 тис. студентів. В ОАЕ університет був створений у 1977 р. Для організації його роботи емір Заїд бен-Султан аль-Нахайян виділив свій палац. Нині тут навчається 12 тис. студентів, працює 7 факультетів і 9 наукових центрів. У Бахрейні крім національного університету функціонує ще й університет країн Перської затоки. Спочатку професорсько-викладацький склад і наукові працівники запрошувались із західних країн, з Єгипту, Йорданії. Велику частину викладачів складали палестинпі. Поступово формувалась місцева наукова й освітня еліта. Навчання у вузах безплатне. Молодь має можливість навчатися за кордоном у найпре

Розвиток національної системи охорони здоров'я в більшості аравійських монархій починався майже з нуля. Так, в Абу-Дабі в 1965 р. був один державний госпіталь і три приватні, в 1975 р. працювало вже 379 державних і 45 приватних лікувальних установ. В Омані в 1970 р. існували дві лікарні, в 1977 - 69, в 1980 - 145. 60 років тому в Кувейті єдиним лікувальним закладом, була крихітна амбулаторія при американській релігійній місії. Зараз у країні налічується 14 багатопрофільних лікарень, десятки клінік і центрів здоров'я. В надто складних випадках будь-який підданий може лікуватися за рахунок держави за кордоном.

У 60-70-х роках XX ст. в монархіях Аравійського півострова були введені системи соціального забезпечення. Вони передбачають для громадян державні виплати на всі випадки життя, допомоги по безробіттю, по старості, по інвалідності, по хворобі, у зв'язку із втратою годувальника, на дітей, на непрацюючу дружину. Видаються безвідсоткові позики на весілля, на будівництво житла і т.д. Передбачена допомога сиротам, удовам, розлученим жінкам, сім'ям студентів. Витримується певне співвідношення між рівнем зарплати і соціальними виплатами. Субсидії виплачуються кочовим племенам для забезпечення звичного способу життя. Така політика має і свій негативний бік. Піддані аравійських монархів здебільшого не дуже прагнуть здобути високу кваліфікацію, бо існує безліч робочих місць, де можна з початковою освітою отримувати гарну зарплату, або й зовсім не працювати і за рахунок субсидій мати відносно високий рівень життя. Винятком у цьому плані е Оман, де не існує виплат «за підданство», а державна допомога надається тим, хто дійсно не може сам себе забезпечити.

243

Поліпшення умов життя і соціальні пільги не поширюються на осіб без підданства, іноземців, які реально забезпечують функціонування основних галузей економіки аравійських монархій. Навіть при виконанні рівноцінної роботи для них встановлюється нижчий рівень заробітної плати, ніж для підданих, більшою є тривалість робочого дня. Системи надання громадянства не дозволять його отримати особам, що все життя прожили в тій чи іншій монархії і навіть народилися в ній, якщо їхні батьки не мають громадянства.

Зниження прибутків від продажу нафти призвело до деякого скорочення витрат на соціальні потреби. Була введена часткова плата за медичне обслуговування, зменшені субсидії на підтримку стабільних низьких цін на бензин, електроенергію, воду тощо. Аравійські правителі прагнуть по можливості безконфліктно перевести традиційне суспільство на новий рівень розвитку, в якому б найпередовіпгі досягнення капіталізму поєднувались з ісламськими цінностями, уникнути революційних потрясінь, узгодити інтереси старих і нових класів, груп, прошарків. Соціальні реформи мали попереджувальний характер. Вони призвели до зростання матеріального і культурного рівня життя підданих і дали стабільність правлячим режимам. Проте в майбутньому їм навряд чи вдасться уникнути проблем і суперечностей в економіці, політиці, суспільних відносинах.