2.4 Стикер-арт
Стикер-арт або стікер-арт (англ. sticker art, sticker bombing, sticker slapping, slap tagging, sticker tagging) — форма стрит-арту, в якій зображення або повідомлення публічно зроблено завдяки наліпкам (стікерам).
Часто стікери клеять у громадському транспорті, підземних переходах чи інших публічних місцях, покритих дахом (таким чином стікер вберігають від несприятливих погодних умов і забезпечують йому контакт із публікою). Втім поширеним є також використання стікерів просто неба — на дорожніх знаках, поручнях чи просто стінах (для стін зазвичай використовують саме клей, а не просто клейкий папір як у інших випадках).
Стікери є особливо популярними в середовищі футбольних ультрас, які таким чином зокрема засвідчують свої відвідини певного міста чи стадіону.
2.5 Шаблонне графіті
Шаблонне графіті (англ. Stencil graffiti) — художня техніка, типова для стрит-арту. Для малювання використовують трафарети (інакше кажучи шаблони або матриці), вирізані зазвичай із картону або іншого твердого матеріалу. Під час малювання трафарет прокладають між поверхнею, на яку наносять малюнок, та джерелом фарби, після чого власне й наносять фарбу. Найчастіше в таких випадках використовують фарбу з аерозольних балончиків, хоча так само можна накладати фарбу пензлем або валиком. Цю техніку можна застосовувати як для простих одноколірних малюнків, так і для багатоколірних композицій. Для виконання останніх потрібно виготовити кілька трафаретів і точно розрахувати місця нанесення кожного кольору.
Одним із найбільш відомих виконавців малюнків такого типу є британець Роберт Бенкс (Бенксі)
Окрім естетичної вартості, шаблони часто несуть смислове навантаження політичного або суспільного змісту.
Розділ 3 Мистецтво без кордонів
3.1 Графіті в Англії
Графіті - мистецтво без кордонів, рука вуличних художників зазначила всі великі міста світу, більшість сіл і навіть поїхало по світу на стінах вагонів. Англія виявилася країною, внесшей особливий вклад в цю культуру - але вона все ще не хоче змиритися з цим. За британськими законами, малювати на стінах будинків можна - якщо художник отримав на це спеціальний дозвіл міської влади. Якщо не отримав - картини підлягають знищенню. Цю традицію спробували змінити в Брістолі. Там вулична живопис зайняла міцне місце в серцях городян, особливо після того, як виставка картин одного з «графітчиків» привернула безліч туристів і принесла в міську казну кругленьку суму. Влада міста справедливо розсудили, що немає сенсу знищувати те, що подобається людям і приносить дохід. В усякому разі, потрібно хоча б врахувати думку власника розмальованих стін: він вбачає в них шкоду або користь? «Нова політика» почалася в 2006 році, коли доля картини на венерологической клініці вирішувалася онлайн-голосуванням: 93% жителів висловилися на користь вуличного мистецтва. Чому це сталося саме в Брістолі? Таємничий вуличний художник Бенксі, відомий не тільки своїми графіті, але і всілякими ексцентричними витівками, за чутками, народився саме в цьому місті. У всякому разі, виставка, яка порушила такий інтерес - це виставка його робіт. Більш жорстку позицію займають влади інших міст. У столиці Великобританії, інших містах продовжують знищувати навіть по-справжньому художні зразки урбанізованої наскельного живопису.