8. Розвиток учнівського самоврядування

Умови розвитку учнівського самоврядування

Розвиток учнівського самоврядування загальноосвітньому установі залежить від успішності вирішення цілої низки завдань організаційного, кадрового, програмно-методичного, соціально-психологічного характеру.

Організаційні умови у тому, щоб самоврядування у шкільництві функціонувало усім чотирьох рівнях (індивідуальний, первинний колектив, колективи зі школи і загальношкільні органи). Насамперед, цього необхідно проаналізувати соціально-педагогічну ситуацію, у якому працює даний заклад, з'ясувати інтереси й потреби дітей і батьків. Важливо також врахувати особливості школи, її профіль, основні завдання, що вона покликана вирішувати, і навіть сформовані традиції, матеріально-технічні і кадрові можливості [2].

Кадрові умови — можливість професійного зростання до сфері самоврядування. Проведення семінарів, курсів, педагогічних дискусій по найвагомішим проблемам самоврядування і учнівського самоврядування частковості має бути організовано у межах продуманої системи та спрямоване на вдосконалення педагогічного майстерності працівників загальноосвітнього установи, з їхньої самоосвіта і бажання співробітництва із колегами, що у процесах самоврядування.

Необхідно протягом навчального року та під час літніх канікул з допомогою педагогів, психологів, батьків та інших» фахівців навчати активістів учнівського самоврядування. Дуже сприятливі умови на підготовку активу учнівського самоврядування створюються під час літньої відпочинку учнів з урахуванням заміських таборів і Харківського міських майданчиків. Доцільно на навчання ширше використати досвід і базу всеросійських дитячих центрів «Орльонок» і «Океан» у межах регіональної взаємодії.

>Программно-методические умови. Розвиток учнівського самоврядування вимагає серйозного програмно-методичного забезпечення цього виду всіх рівнях.

Мета і завданняпрограммно-методических документів мають відображати загальну стратегію розвитку, основні засади школи, головні змістовні лінії роботи з розвитку учнівського самоврядування. Це дуже серйозніше завдання, яке то, можливо розраховане кілька років під керівництвом найкваліфікованіших педагогів російської зі школи і інших фахівців (методистів, викладачів професійних освітніх закладів, науковців).

Програми навчання навичок організації самоврядування повинні містити рівні труднощі й дозволяти педагогові знайти оптимальний варіант роботи з тим чи іншого групою активістів чи з окремим дитиною. Вони також мають бути відкритими внесення певних змін з урахуванням конкретних педагогічних завдань, відрізнятися змістовністю, варіативністю, гнучкістю використання.

Можливий окремий курс у програмі «>Граждановедение», де розглядалися питання місцевого самоврядування, чи спеціальний курс з основ місцевого самоврядування, котрі можуть послужити серйозної теоретичної підвалинами організації грамотної моделі самоврядування загальноосвітнього заклади, з дотриманням усіх положень цих та вимог сучасного російського законодавства.

Соціально-психологічні умови. Адміністрації загальноосвітнього установи рекомендується вести систематичну роз'яснювальну роботу серед тих педагогів, хто сумнівається чи явне невдоволення розвитком учнівського самоврядування. Не рекомендується вводити цю виховну програму насильно чи штучно, оскільки педагогічний колектив повинен «дозріти» до розуміння необхідності тісної взаємодії з які навчаються, і лише на рівні тих органів учнівського самоврядування, що потенційно можуть грамотне й наполегливо захищати права всіх школярів.

Неприпустимо ставлення до цього виду школи як до «другосортною». Директор, його заступник директора з виховній роботі повинні постійно підтримувати і заохочувати тих педагогів, хто веде дослідницьку роботу, активно ділиться своїм досвідом, допомагає колегам, працює над підвищенням ефективності системи самоврядування.

Бажано моральне й матеріальне заохочення педагогів, дітей і батьків, активно що у самоврядуванні. Про їх внесок у спільна справа колективу повинні знати всі учасники процесу творення.

Для розвитку учнівського самоврядування доцільно ширше скористатися наявними можливостями шкільних ЗМІ (шкільні стінгазети, радіо та т. буд.), і навіть сучасні комп'ютерні технології, можливості всесвітньої Інтернету.

Необхідно активніше залучати до організації виборів органів учнівського самоврядування фахівців місцевої та регіональної виборчих комісій, які за програмою Центрвиборчкому «Правова культура молодого виборця».

До організаційних умов можна включити й постійну роботу над удосконаленням нормативно-правової бази на, яка потрібна на розвитку учнівського самоврядування.

9. дитячі формування: Барвінчата, Подоляночка, Козацька община школи, зоре цві, Пласт з 7 років, дитяче-юнацьке товариство Січ. Кожне з обєднань має свою програму і специфіку,спілка української молоді (СУМ6-12 років). Країн. Барвн. – з 6-10 років, символи свої атрибути,СПОУ (спілка піонерських організацій України)