1. Технологічний розділ

1. Вибір та обґрунтування вибору моделей

Для вибору моделі необхідно дати характеристику колекції моделей підприємства, де студент проходить технологічну практику, з позиції її відповідності напрямку моди, конструктивних та технологічних ознак, які забезпечують раціональне використання матеріальних та трудових витрат при масовому виробництві.

Обґрунтування вибору моделей проводиться згідно з завданням на курсовий проект. Основне, на що треба звернути увагу, це те, що моделі будуть виготовлятися в умовах масового виробництва, а в цьому випадку треба виходити з таких умов:

• відповідність моделей сучасному стилю;

• відповідність естетичним вимогам;

• відповідність промисловим вимогам;

• надійність в експлуатації.

Пропонується використання моделей на одній конструктивній основі, що забезпечить різноманітність асортименту при зниженні витрат на виготовлення технічної документації, та скорочення часу на перехід від однієї моделі до іншої, таким чином підвищується мобільність виробництва.

В цьому розділі необхідно представити базову модель та моделі-аналоги для виготовлення в одному потоку. Моделі-аналоги повинні бути на одній конструктивній основі та з однаковими технологічними ознаками.

1.2. Технічний опис моделей

1. Опис зовнішнього вигляду моделі. Рисунки маделей

Опис зовнішнього вигляду моделі повинен бути чітким, послідовним, повним, з указанням назви виробу, матеріалу з якого він виробляється, кольорової гами, силуету, виду застібки, покрою коміра, рукавів. Далі надається опис вузлів: переду, спинки, рукавів, коміра, підкладки.

Наприкінці необхідно вказати розміри, зрости, повноті групи виробу.

Рисунок моделі в двох проекціях (з переду та зі спинки) виконується за методикою, що викладена дисципліною «Спецмалюнок», слід звернути увагу на зберігання пропорції виробу та деталей. Оздоблювальні строчки оформлюються штрихованою лінією.

Рисунки виконуються на креслярському аркуші формату А4.

1.2.2 Специфікація деталей крою. Рисунки лекал

Специфікація крою оформлюється у вигляді таблиці з вказівкою уніфікованих деталей (таблиця 1.1).

Таблиця 1.1- Специфікація деталей крою

Номер та назва деталі	Уніфікація деталей	Кількість деталей
		Лекал	Деталей крою
1	2	3	4
1. Деталі верху
1.1. Перед		1	2
1.2. Спинка		1	1
1.3. Листочка	У	1	2
1.4. Комір		1	2
2. Деталі підкладки
2.1. Перед		1	2
2.2. Спинка		1	2
3. Деталі прикладу
3.1. Прокладка у листочку	У	1	2
3.2. Прокладка у комір		1	1

Доцільно розрахувати приблизний коефіцієнт уніфікації деталей виробу за формулою

Ку = Gy/G, (1.1)

де Ку – коефіцієнт уніфікації;

Gy – сума уніфікованих деталей у виробі;

G – сума деталей виробу.

Рисунки деталей крою виконуються співвідносно розмірів деталей, вказуючи направлення дольової нитки, номер рисунка деталі по специфікації.

Рисунки лекал деталей підкладки та прикладу необхідно заштрихувати.