8. Основні напрямки корекційної роботи вихователя логопедичної групи

Основні напрямки корекційної роботи вихователя

Ø Артикуляційна гімнастика (з елементами дихальної та голосової). Виконується на протязі дня 3-5 раз.

Ø Пальчикова гімнастика. Виконується в комплексі з артикуляційною – 3-5 раз в день.

Ø Корегуюча міні-гімнастика для профілактики порушень хребта і ступні. Виконується кожен день після сну.

Ø Вечірні індивідуальні заняття вихователя по завданню логопеда, закріплюючі звуковимову. Робота проводиться вихователем за індивідуальними зошитами дітей, зміст занять проходить за програмою:

· проговорення складів, слів, речень на поставлений звук;

· повторення скоромовок, коротеньких оповідок, віршів;

· вправа в звуко-складовому аналізу та синтезу;

· повторення лексико-граматичних вправ;

· вправи на розвиток уваги, пам’яті, мислення.

Ø Фронтальні заняття за програмою ДНЗ (у відповідності з календарним планом логопедичної роботи). Відмінною особливістю фронтальних занять вихователя в логопедичній групі є те, що перед ними стоїть на тільки навчально-виховна, але і корекційно-розвивальна мета, безпосередньо пов’язана з темою кожного заняття.

Ø Корекційна робота поза заняттями: під час режимних моментів, самообслуговування, господарсько-побутової праці та праці на природі, на прогулянці, екскурсії, в іграх та забавах. Особлива значущість цієї праці полягає у тому, що вона надає можливість широкої практики вільного мовленнєвого спілкування дітей і закріпленню мовленнєвих навиків в повсякденному житті та діяльності дітей.

9. Взаємозв’язок в роботі вихователя і логопеда спеціального дошкільного закладу

Проведення всього комплексу корекційного навчання при логопедичної роботи потребує поєднання спеціальних занять з виправлення недоліків мовлення з виконанням спільних програмних вимог. Для логопедичних груп розроблений особливий режим дня, що відрізняється від звичайного. Передбачено проведення логопедом фронтальних, підгрупових та індивідуальних занять. Поряд з цим у розклад занять входить час для занять за типовою комплексній програмі для дітей дошкільного віку: математика, розвиток мовлення та ознайомлення з оточуючим, екологія, малювання, ліплення, фізкультурні і музичні заняття. Поряд з цим у вечірній час виділяються години для роботи вихователя з підгрупами або окремими дітьми з корекції (розвитку) мови відповідно до завдання вчителя-логопеда. Вихователь планує свою роботу з урахуванням вимог, як типовий комплексної програми, так і мовних можливостей дітей та їх просування в освоєнні корекційної програми, яка реалізується логопедом у відповідності з характером мовного порушення.

У зв'язку з цим виникає необхідність забезпечити взаємодію, наступність у роботі вихователя і логопеда в логопедичній групі. Вихователь повинен знати основні напрями корекційної програми, вікові та індивідуальні особливості формування мовлення дошкільнят, розуміти особливості произносительной та лексико-граматичної сторін мовлення і враховувати мовні можливості кожної дитини в процесі навчальної та позанавчальної діяльності.

Спільно з логопедом вихователь планує заняття з розвитку мовлення, ознайомлення з оточуючим світом, підготовці до грамоти і підготовці руки до письма. Наступність у роботі логопеда і вихователя передбачає не тільки спільне планування, але й обмін інформацією, обговорення досягнень дітей, як у мові, так і на інших заняттях. Усе це фіксується у спеціальному зошиті.

Таким чином, вихователь логопедичної групи виконує крім загальноосвітніх та ряд корекційних завдань, суть яких - в усуненні недоліків в сенсорній, афективно-вольової, інтелектуальної сферах, обумовлених особливостями мовного дефекту. При цьому вихователь звертає свою увагу не тільки на корекцію наявних недоліків у розвитку дитини, на збагачення уявлень про навколишній, але й на подальший розвиток і вдосконалення діяльності збережених аналізаторів. Цим створюється основа для сприятливого розвитку компенсаторних можливостей дитини, що в підсумку впливає на ефективне оволодіння мовою.

Важливий аспект роботи в логопедичній групі - розвиток пізнавальної активності та пізнавальних інтересів у дітей. При цьому потрібно враховувати своєрідне відставання у формуванні пізнавальних процесів в цілому, яке складається у дітей під впливом мовного недорозвинення, звуження контактів з оточуючими, неправильних прийомів сімейного виховання та інших причин.

Правильне, педагогічно виправдане взаємодія вихователя і логопеда, об'єднує їх зусилля в інтересах коригування мовлення у дітей, у своїй основі має створення доброзичливої, емоційно-позитивної обстановки в логопедичній групі. Психологічна атмосфера в дитячому колективі зміцнює віру дітей у власні можливості, дозволяє згладжувати негативні переживання, пов'язані з мовною неповноцінністю, формувати інтерес до занять. Для цього вихователь, як і вчитель-логопед, повинні мати знання у сфері вікової психології, індивідуальних психофізичних відмінностей у дітей дошкільного віку. Їм необхідно вміти розбиратися в різних негативних проявах поведінки дітей, вчасно помічати ознаки підвищеної стомлюваності, истощаемости пасивності і млявості. Правильно організоване психолого-педагогічний вплив вихователя в більшості випадків попереджає поява стійких небажаних відхилень у поведінці, формує в логопедичній групі колективні доброзичливі, соціально прийнятні відносини.

Робота вихователя з розвитку мовлення в багатьох випадках передує логопедичних занять, готує дітей до сприйняття матеріалу на майбутніх логопедичних заняттях, забезпечуючи необхідну пізнавальну і мотиваційну базу для формування мовних знань і вмінь. В інших випадках вихователь зосереджує свою увагу на закріплення результатів, досягнутих дітьми на логопедичних заняттях.

Специфіка роботи вихователя в логопедичній групі полягає в тому, що вихователь організовує і проводить заняття за завданням вчителя-логопеда. Індивідуальні або подгрупповие заняття з дітьми вихователь планує в другій половині дня після денного сну (до або після полудня). На вечірній сеанс логопедичний запрошується 5-7 дітей. Рекомендуються наступні види вправ:

· Закріплення добре поставлених звуків (вимова складів, слів, речень);

· Повторення віршів, оповідань;

· Вправи на розвиток уваги, пам'яті, логічне мислення, фонематичного слуху, навичок звукового аналізу та синтезу;

· Активізація зв'язного мовлення у бесіді на знайомі лексичні чи побутові теми.

У процесі корекційної роботи вихователем приділяється велика увага розвитку дрібної моторики. Так, у позанавчальний час можна запропонувати дітям складати мозаїку, пазли, фігури з сірників або рахункових паличок, тренуватися у розв'язанні та зав'язуванні шнурків, збирати розсипані гудзики або дрібні предмети, олівці різного розміру. Дітям можна запропонувати роботу в зошитах для розвитку навичок письма, рекомендовані для дітей з мовними порушеннями.

Особливе місце в роботі вихователя займає організація рухливих ігор для дітей з мовними порушеннями, з огляду на те, що діти даної категорії часто соматично ослаблені, фізично невиносліви, швидко втомлюються. Плануючи роботу з організації ігрової діяльності, вихователь повинен чітко уявляти реальність фізичних можливостей кожної дитини та диференційовано підбирати рухливі ігри. Рухливі ігри, які зазвичай складають частину фізкультурних, музичних занять, можуть бути проведені на прогулянці, на святкових ранках, на годину розваг.

Мета	Мета
логопед виправляє мовленнєві порушення: готує артикуляційне положення дефектних звуків, робить постановку звуків, автоматизує	вихователь під керівництвом логопеда бере активну участь в корекційній роботі: автоматизує поставленні звуки в словах, словосполученнях, реченнях
Підготовчий етап
логопед в залежності від характеру порушення звука напрацьовує та тренує рухи органів артикуляційного апарату, які були неправильні, або взагалі відсутніми	вихователь за завданням логопеда в ігровій формі закріплює у дітей рухи та положення органів артикуляційного апарату « казка про веселого язичка»
Етап появи звуку
логопед ставить звуки, відпрацювавши артикуляційний уклад потрібного звуку, при цьому використовує спеціальні прийоми та відпрацьовані на попередньому етапі рухи органів артикуляційного апарату	вихователь автоматизує вимовляння поставленого логопедом звука, фіксуючи увагу дитини на його звучанні та артикуляції, використовуючи малюнки-символи та звуконаслідування
Етап засвоєння звуку( правильне вимовляння звуку в реченні)
логопед автоматизує поставлені звуки, первино диференціює на слух і у вимові, послідовно вводить його в мовлення (в склад, слово, речення, скоромовки, потішки, вірші, оповідання, в самостійне мовлення)	вихователь по завданню логопеда з окремими дітьми автоматизує поставлений логопедом звук, проводить диференціацію з подібними по звучанню фонемами на слух і у вимові, використовуючи мовленнєвий матеріал, рекомендований логопедом.