29.Критерії оцінювання роботи вихователя спеціальної логопедичної групи

Вихователь продовжує роботу логопеда протягом другої половини дня, а його завдання тісно пов'язані із завданням логопеда. Це:

1) розвиток слухової уваги, слухової пам'яті і фонематичного сприймання; вдосконалення дрібної і загальної моторики, артикуляції, при усуненні недостатнього розвитку мовленнєвої моторики, засвоєння вправ артикуляції, що розвивають рухливість апарату;

2) закріплення і автоматизація поставлених логопедом звуків;

3) закріплення, уточнення і активізація відпрацьованого логопедом лексичного матеріалу на заняттях з розвитку мовлення, інших заняттях, у режимних моментах;

4) закріплення сформованих логопедом граматичних категорій;

5) формування діалогічної і монологічної форм зв'язного мовлення;

6) закріплення навичок звукоскладового аналізу і синтезу;

7) закріплення навичок читання;

8) підготовка дітей до письма, формування графічних навичок;

9) розвиток пам'яті, уваги, мислення.

Вихователь бере активну участь у корекційному процесі, сприяючи усуненню мовленнєвого дефекту і нормалізації психіки проблемної дитини в цілому.

Вихователь обов'язково присутній на всіх фронтальних заняттях логопеда, робить записи; окремі елементи логопедичного заняття він включає у свої заняття з розвитку мовлення у вечірню роботу.

Під час режимних моментів, самообслуговування, на прогулянці, на екскурсій, в іграх і розвагах вихователь здійснює також корекційну роботу, значущість якої у тому, що вона надає можливість практичному мовленнєвому спілкуванню дітей:

1) організовувати і підтримувати мовленнєве спілкування дітей на заняттях, поза заняттями, спонукати уважно слухати інших дітей і вслухуватися у зміст висловів;

2) створювати ситуацію для спілкування;

3) формувати навички самоконтролю і критичного відношення до мовлення

4) організовувати ігри на розвиток звукової культури мовлення;

5) привертати увагу до тривалості звучання слова, послідовності і місця звуків у слові; проводити роботу над розвитком слухової і мовленнєвої уваги, пам'яті, слухового контролю, словесної пам'яті; 7) привертати увагу до інтонаційної сторони мовлення.

Вихователь разом з логопедом працює над звуковимовою, з розвитку мовлення і формуванню лексико - граматичного ладу. Також вихователі проводять відкриті заняття з розвитку мовлення з урахуванням корекційних завдань. Логопедом проводиться методична робота з вихователями. Завдяки тісній взаємодії логопеда і вихователів прослідковується підвищення динаміки розвитку фонетичної сторони мовлення дітей.

30. Основні посадові обов’язки музичного керівника, логопеда і вихователя спеціальної логопедичної групи

Вихователь дитячого садка для дітей з вадами мови вико¬нує поряд із загальноосвітніми та виховними завданнями і корекційні: усуває недоліки у сен¬сорній, емоційно-вольовій, інтелектуальній сферах, що зу¬мовлені особливостями мовно¬го дефекту. Вихователь звертає увагу не тільки на корекцію наявних відхилень у розумово¬му, фізичному розвитку, а й на

розвиток і вдосконалення ді¬яльності збережених аналізато¬рів. Цим забезпечується осно¬ва для розвитку компенсатор¬них можливостей дитини, що зрештою впливає на розвиток мови.

Компенсація мовного недо¬розвитку, спеціальна адаптація дітей і підготовка їх до навчан¬ня в школі передбачають необ¬хідність оволодіння всіма вида¬ми діяльності, передбаченими програмою.

Вихователь повинен особ¬ливу увагу звертати на розви¬ток сприймання процесів пам'яті, мотивів, доступних форм словесно-логічного мис¬лення, розвиток пізнавальних інтересів. При цьому необхід¬но врахувати своєрідне відста¬вання у формуванні пізнаваль¬ної активності, яке виникає внаслідок мовного дефекту, звуження контакту з навколиш¬нім середовищем, вад сімейно¬го виховання тощо.

В обов'язок вихователя вхо¬дить формування дитячого ко¬лективу, зміцнення у дітей віри у власні сили, усунення нега¬тивних переживань, пов'язаних з мовною неповноцінністю, виховання інтересу до занять. Для цього необхідні знання ві¬кових та індивідуальних психо¬фізичних особливостей дітей.

Вихователь повинен бачити причини негативних вчинків дитини, вчасно помітити її під¬вищену нервозність, конфлік¬тність або, навпаки, підвищену виснажливість, втомлюваність, пасивність, млявість. Правиль¬но організований психо-педагогічний вплив вихователя знач¬ною мірою запобігає появі стій¬ких небажаних відхилень у поведінці дітей, формує в групі позитивні стосунки.

Обов'язковими для вихова¬теля є щоденні спостереження за мовною діяльністю дітей, забезпечення їх мовної актив¬ності, контроль за правильною вимовою поставлених звуків, відпрацювання граматичних форм.

Мова вихователя має бути чіткою, зрозумілою, добре інто¬нованою. Слід уникати склад¬них синтаксичних конструкцій, які ускладнюють розуміння мови.

Особливу увагу вихователь повинен приділяти дітям, у яких мовлення почало розви¬ватись із запізненням, дітям з ускладненим анамнезом, пси¬хофізіологічним недорозвинен¬ням. Не треба фіксувати увагу дітей на їх мовних вадах.

Виховання у дітей інтересу до занять з розвитку мови має особливе значення. Власне мовним навичкам передують практичні дії з предметами, участь у різних видах діяль¬ності, активні спостереження за навколишнім. Специфіка робо¬ти вихователя — організація і проведення після сну занять за завданнями логопеда. Вихова¬тель має знати, на якій стадії відбувається автоматизація зву¬ків кожної дитини і слідкувати за вимовою поставлених звуків, граматичним оформленням мови у повсякденному житті.

У процесі корекційної ро¬боти важливо приділяти знач¬ну увагу розвитку дрібних м'язів рук.

У перші два тижні роботи із новими дітьми вихователь обов'язково обстежує кожну дитину, виявляє рівень її тань та вмінь у різних видах діяль¬ності, заповнює спеціальну схе¬му обстеження.

РОБОТА МУЗИЧНОГО КЕРІВНИКА З ДІТЬМИ ЛОГОПЕДИЧНИХ ГРУП

На початку року при пере¬вірці музичних здібностей но¬вих дітей виявляється, що ба¬гато з них не співають, а гово¬рять. Деякі діти не можуть про¬співати той чи інший звук, по¬гано запам'ятовують тексти пі¬сень, їх назву, назви музичних творів для слухання, недо¬статньо координують рухи з музикою, співами, словом, від¬чувають утруднення в передачі, відтворенні ритмічного малюн¬ка.

Згадані особливості дітей зумовлюють специфіку прове¬дення музичних занять. У зв'яз¬ку з цим широко використову¬ється ряд вправ на розвиток основних рухів, дрібних м'язів руки, активізацію уваги, відчут¬тя музичного ритму, орієнтації в середовищі, розвиток «м'язо¬вого почуття». Особлива увага приділяється танцювальним ру¬хам. Сюди включаються танці під співи. Цікавими для дітей є музично-дидактичні ігри, що сприяють розвитку фонематич¬ного слуху та уваги, ритмічні ігри, ігри із завданням на орі¬єнтацію в навколишньому, вправи на розрізнення музич¬них звуків по висоті і на авто¬матизацію сприймання тих зву¬ків, які діти вивчають на лого¬педичних заняттях. У перші місяці проводяться ігри на му¬зичних інструментах (ударних, шумових).

На початку навчального року музкерівник, обстежуючи кожну дитину, повинен вияви¬ти рівень її музичних здібнос¬тей за такими параметрами:

— здатність слухати музику, стійкість уваги, зацікавленість;

— співочі навички (зв'яз¬ність музичних фраз, дихання між фразами і т. ін.);

— сформованість рухів під музику;

— виразність виконання танцювальних рухів;

— зрозумілість вимови слів при співах;

— достовірність передач мелодії.

При цьому музкерівник виз¬начає:

— наявність (відсутність) навичок;

— недосконалість сформованості навичок;

— стійкість (нестійкість) навичок.

Логоритмічний вплив здій¬снюється постійно, відповідно до логопедичної корекції. З цією метою використовують різні засоби логоритміки:

— ходьба та крокування в різних напрямках;

— вправи, які регулюють м'язовий тонус (загальнорозвивальні та корекційні);

— вправи та ігри для розвит¬ку загальної, тонкої моторики;

— розвиток міміки, панто¬міміки;

— вправи, які активізують увагу;

— ритмічні вправи;

— співи;

— рухливі ігри з помірним, тонізуючим, тренуючим наван¬таженням; несюжетні, рухливі ігри з елементами спорту;

— вправи та ігри для розвит¬ку творчої ініціативи;

— заключні вправи.

Заняття з логоритміки в ло¬гопедичних групах проводять¬ся двічі на тиждень. З березня планується одне заняття логоритмічне, друге — музично-ритмічне. Елементи логоритмі¬ки логопед та вихователь ви¬користовують на своїх занят¬тях протягом навчального року. На логоритмічних занят¬тях, які проводить музкерів¬ник, присутні логопед та вихо¬ватель.

Перед музкерівником у ро¬боті з дітьми, що відвідують логопедичні групи, стоїть ряд завдань логопедичного впливу.

Підготовчий етап передба¬чає розвиток:

— музичного, звуковисотного, тембрового, динамічного слуху;

— співочого діапазону голо¬су;

— почуття ритму;

— слухової уваги;

— просторової орієнтації рухів;

— загальної та дрібної мо¬торики, міміки;

— мовної моторики для за¬гального формування артику¬ляційної бази звуків.

ЛОГОПЕД (ВЧИТЕЛЬ-ЛОГОПЕД) – педагог, який займається усуненням вад мовлення дітей і дорослих. Логопед працює у логопедичних закладах системи міністерств освіти і науки, охорони здоров’я, соціального забезпечення, на логопедичних пунктах при загальноосвітніх школах, у спеціальних школах-інтернатах для дітей з важкими вадами мовлення, у спеціальних дошкільних закладах для дітей з вадами мовлення та спеціальних групах для дітей із недоліками мовлення у дитячих дошкільних установах, у логопедичних та слухо-мовленнєвих кабінетах при поліклініках, психоневрологічних диспансерах та інших медичних закладах.

-логопед виправляє мовленнєві порушення: готує артикуляційне положення дефектних звуків, робить постановку звуків, автоматизує

-логопед в залежності від характеру порушення звука напрацьовує та тренує рухи органів артикуляційного апарату, які були неправильні, або взагалі відсутніми

-логопед ставить звуки, відпрацювавши артикуляційний уклад потрібного звуку, при цьому використовує спеціальні прийоми та відпрацьовані на попередньому етапі рухи органів артикуляційного апарату

-логопед автоматизує поставлені звуки, первино диференціює на слух і у вимові, послідовно вводить його в мовлення (в склад, слово, речення, скоромовки, потішки, вірші, оповідання, в самостійне мовлення)