26. Зміст корекційного навчання у спеціальних групах для дітей з заїканням

Заїкання досить поширена вада, при якій порушується темп і плавність мовлення, що зумовлено судомним станом м’язів мовленнєвого апарату. Воно спричиняється рядом чинників, зокрема, органічними, судинними ушкодженнями ЦНС, стресами, конфліктними ситуаціями, неправильним вихованням у сім’ї, фізичними покараннями, спадковістю тощо.

У більшості випадків заїкання стає помітним у дошкільників (з 2 до 5 років). Це вразливі, збудливі діти, стан мовлення яких погіршується при психоемоційному навантаженні, стресових ситуаціях. Якщо недоліки мовлення не виправляти в дошкільному періоді, то з перших днів перебування дитини у школі її мовлення погіршується. Такі діти болюче реагують на зауваження однолітків та вчителів, що в свою чергу негативно впливає на нервову систему, спричиняє невпевненість у собі, своїх можливостях. Діти намагаються мовчати, уникати доручень, пов’язаних із необхідністю говорити, стають сором’язливими, обмежують спілкування, бо починають усвідомлювати свій недолік, а це, у свою чергу, погіршує їхній стан, в більшості випадків розвивається логофобія.

Корекційну роботу при заїканні можна розділити на такі етапи:

-Діагностичний або підготовчий;

-Перебудова патологічних мовних навичок (формування техніки мовлення, робота над голосом, артикуляцією, постановка або нормалізація мовного дихання).

-Закріплення досягнутих результатів.

-Диспансерізація і профілактика.

-Принципи відновлювальної роботи із дітьми та дорослими – різні. Тому і корекційна мета логопедичних занять формується із урахуванням віку дитини, можливостей, загальної та артикуляційної моторики, клінічної форми, типу та «давності» захворювання. Позитивні результати можливі лише у випадку комплексного впливу, а саме :

1. Медичний вплив (медикаментозне зміцнення нервової системи і різні види фізіотерапії), що створює сприятливий фон для психотерапії та активної логопедичної роботи.

2. Психотерапевтичний вплив (проводиться протягом всієї логопедичної роботи) – дитину постійно переконують, що вона може і повинна говорити без заїкання.

3. Логопедичний вплив здійснюється протягом тривалого (як правило 8-9 міс.), регулярного і систематичного курсу занять (15-30 хв.).

4. Логопедична ритміка або ЛФК. Складається із системи вправ та ігор під музику або у поєднанні з мовленням дитини, що сприяє розвитку загальної та мовленнєвої моторики, координації рухів, розвитку уваги.

5. Вплив оточуючих на особистість дитини, на її взаємостосунки з середовищем, на емоційно-вольову сферу.

Робота логопеда повинна проводитися паралельно з роботою психолога, психотерапевта, невропатолога, зі здійснення допомоги дитині в сім’ї та школі. Ставлення до дитини має бути рівним, лагідним, без травмуючи ситуацій, найменші успіхи дитини повинні схвалюватись, необхідно підтримувати віру в успіх.