23. Логопедичні ігри для дошкільників з вадами мовлення

.Ігри та вправи на розвиток фонематичного сприймання

“Впіймай звук!”. Поясніть дитині, що ви будете вимовляти різні звуки, а їй потрібно буде плеснути в долоні - “впіймати звук”, коли вона почує певний звук. Необхідно дотримуватись принципу від простого до складного:

- звук [а] серед у, у, а, у;

- звук [а] серед о, а, і, о;

- звук [і] серед и, е, і, и;

- звук [с] серед л, н, с, п;

- звук [с] серед ш, ж, ч, с і т.д

“Повтори!”. Запропонуйте дитині повторити за вами склади

- та-та-да - пі- пи - ат-от

- па-па-ба - мі-ми - ум-ом

- ка-ка-га - ді-ди - іт-ит

- ва-ва-фа - кі-ки - ек-єк

“Ланцюжок слів”. Запропонуйте дитині повторити за вами ряди слів, різних за значенням, але схожих за звуковим складом:

- мак, лак, так, бак;

- тачка, качка, дачка;

- сік, вік, тік, бік;

“Назви слово!”. Запропонуйте дитині вибрати серед інших слів, та назвати лише те, яке починається на певний звук:

- на звук [а] серед слів Аня, Оля, Ігор, осінь, айстра;

- на звук [і] серед слів іграшки, овочі, автобус, Іра;

- на звук [б] серед слів мак, банка, танк, бочка.

“Знайди спільний звук!”. Запропонуйте дитині визначити, який однаковий звук є в декількох різних словах. При вимовлянні слів чітко виділяйте даний звук силою голосу, наприклад: “о-о-о-осінь”, “о-о-о-окунь”, “о-о-о-овочі”

- Оля, осінь, овочі, окунь - [о]

- Сад, суп, сумка, ніс, лис - [с]

- Аня, агрус, акула, автобус - [а]

- Маша, мак, мама, сом - [м]

З народження дитини оточує безліч звуків: мова людей, музика, шелест листя. Але зі всього різноманіття звуків, що сприймаються вухом дитини, лише мовні звуки служать цілям спілкування його з дорослими, засобом передачі різної інформації, спонукання до дії. А перш ніж дитина навчиться розуміти і вимовляти окремі слова, він реагує на інтонацію. Поступово малюк починає вслухатися в слова, намагатися повторювати їх, починає також чути і розрізняти звуки рідної мови. Дитина не завжди може правильно вимовити почуте слово: зберегти в ньому складову структуру, чітко вимовляти всі звуки. Виразність і чистота мовлення залежать від багатьох факторів, і в першу чергу від стану і рухливості артикуляційного апарату. Неправильне будова артикуляційного апарату, нерозвиненість, млявість м'язів язика, нижньої щелепи, м'якого піднебіння, губ і, як наслідок, їх недостатня рухливість нерідко є причиною поганого вимови.

24. Піскова ігротерапія

Пісочна терапія – один із методів, який дозволяє розкрити індивідуальність кожної дитини, вирішити її психологічні проблеми, та розвинути можливість усвідомлення своїх бажань і можливостей їх реалізувати.

Пісочна терапія – це лікувальний метод, що активізує психічну енергію і відкривають перед людиною можливість до змін.

У перше пісочну ігротерапію запровадила у 1929 році дитячий психотерапевт М. Ловенфельд у Лондонському Інституті Дитячої психології. Розроблена нею техніка «побудови світу» отримала популярність. У 1935 році вона опублікувала книгу, що мала назву «Гра в дитинстві».

Немає в світі нічого простішого і доступнішого, живішого і об'ємнішого, зручнішого і різноманітнішого за пісок. Ідея пісочної гри чудова, оскільки пісок є тим дивовижним природнім матеріалом, який здатний водночас предавати багато чого: відчуття розмаїття природи, можливостей свого тіла, сутності життя безліччю форм.

Пісок є чудовим засобом для розвитку та саморозвитку дошкільників, а гра з ним позитивно впливає на їхній емоційний стан. Відомі з давніх часів ігри з піском, чи не найулюбленіші ігри дітей, прості й недорогі в організації. А головне дають величезний розвивальний і корекційний ефект.

Граючи з піском, малюк може виразити свої емоційні переживання, звільняється від страхів, пережите не завдає йому психічної травми. Завдання пісочної терапії узгоджуються з внутрішнім прагненням дитини до самоактуалізації. Мета такої терапії - не змінювати дитину, не прищеплювати їй якісь спеціальні поведінкові навички, а дати їй можливість бути самою собою, самовиражатися.

У багатьох випадках гра з піском є провідним методом корекційного впливу (як наприклад, при емоційних і поведінкових порушеннях невротичного характеру). В інших випадках це допоміжний засіб, що дає змогу стимулювати дитину, розвинути її сенсомоторні навички, знизити емоційне напруження.

Найсприятливіший для сендплею - саме дошкільний вік. Часто маленькі діти не спроможні передати свої переживання через недостатній розвиток вербального апарату, бідність уявлень чи затримку розвитку. У таких випадках пропонована техніка виявляється вельми корисна - маніпулюючи різними предметами, піском, водою, конструктивними й пластичними матеріалами для них- найприродніша діяльність, що особливо важливо за наявності в дитини мовних порушень. Граючись з піском, малюк почувається господарем свого маленького світу, режисером дійства, що розігрується на пісочному полі. Доцільно давати дітям для ігор з піском різні дрібні фігурки, іграшки тощо. Гра в піску з фігурками особливо ефективна в роботі з дітьми, які не вміють висловити свої переживання. Малюки із заниженою самооцінкою, підвищеною тривожністю та сором'язливістю зазвичай охоче обирають фігурки і зосереджують на них свою увагу. Діти ж з нестійкою увагою дуже експресивні: гра дає їм багато кінестичні відчуття.

Метод сендплею надає необмежені можливості для організації інтегрованої діяльності дошкільнят. Тому дуже доцільно мати в групах пісочниці цілий рік як важливий елемент розвивального середовища, де можна вільно творити, не боячись щось зіпсувати чи зламати.