19. Загальноосвітні завдання у спец. Днз для дітей логопатів

Корекційно – формуючий аспект виховання дошкільників з різноманітними видами мовленнєвих порушень є складовою частиною освітньо – виховного процесу. Планування й зміст корекційного навчання визначається програмами, методичними матеріалами і будується з урахуванням віку дитини та індивідуальних проявів мовленнєвої вади. Досягнення мети забезпечується постановкою широкого кола освітніх, виховних і корекційних завдань. Вирішення їх здійснюється логопедами на індивідуальних та фронтальних заняттях.

Логопедична робота – складний динамічний процес, який передбачає комплексну роботу в таких напрямках:

1.Обстеження та діагностика мовлення, при якому визначаються комунікативність, стан зв’язного мовлення, рівні словникового запасу та граматичної сторони, сформованість фонематичних процесів та звуковимовляння.

2. Корекційна робота, яка включає:

уточнення та розвиток лексичної сторони мовлення;

формування граматичних умінь та навичок;

розвиток фонематичних процесів;

формування правильної вимови звуків та введення їх у зв’язне мовлення;

розвиток дрібної та артикуляційної моторики;

розвиток мовного дихання.

3. Профілактика мовленнєвих порушень є дуже важливим напрямом логопедичної роботи. Вона проводиться шляхом пропаганди логопедичних знань серед батьків і педагогів через засоби масової інформації, виступи на батьківських зборах, педагогічних радах та методичних об´єднаннях в шкільних та дошкільних закладах.

Корекційні завдання, поставлені перед вихователем логопедичної групи

1. Постійне удосконалення артикуляційної, дрібної і загальної моторики.

2. Закріплення вимови поставлених логопедом звуків в мовленні.

3. Збагачення, удосконалення та активізація відпрацьованої лексики у відповідності до лексичних тем програми

4. Вправи в правильному використанні сформованих граматичних категорій.

5. Розвиток уваги, пам’яті, логічного мислення в іграх та вправах на мовленнєвому матеріалі.

6. Формування зв’язного мовлення.

7. Закріплення формуючихся навиків звуко-складового аналізу та синтезу.

20. Корекційні завдання освітньо-виховного процесу в спец. Закладах для дітей логопатів

Корекційно – формуючий аспект виховання дошкільників з різноманітними видами мовленнєвих порушень є складовою частиною освітньо – виховного процесу. Планування й зміст корекційного навчання визначається програмами, методичними матеріалами і будується з урахуванням віку дитини та індивідуальних проявів мовленнєвої вади. Досягнення мети забезпечується постановкою широкого кола освітніх, виховних і корекційних завдань. Вирішення їх здійснюється логопедами на індивідуальних та фронтальних заняттях.

Логопедична робота – складний динамічний процес, який передбачає комплексну роботу в таких напрямках:

1.Обстеження та діагностика мовлення, при якому визначаються комунікативність, стан зв’язного мовлення, рівні словникового запасу та граматичної сторони, сформованість фонематичних процесів та звуковимовляння.

2. Корекційна робота, яка включає:

уточнення та розвиток лексичної сторони мовлення;

формування граматичних умінь та навичок;

розвиток фонематичних процесів;

формування правильної вимови звуків та введення їх у зв’язне мовлення;

розвиток дрібної та артикуляційної моторики;

розвиток мовного дихання.

3. Профілактика мовленнєвих порушень є дуже важливим напрямом логопедичної роботи. Вона проводиться шляхом пропаганди логопедичних знань серед батьків і педагогів через засоби масової інформації, виступи на батьківських зборах, педагогічних радах та методичних об´єднаннях в шкільних та дошкільних закладах.

Корекційні завдання, поставлені перед вихователем логопедичної групи

1. Постійне удосконалення артикуляційної, дрібної і загальної моторики.

2. Закріплення вимови поставлених логопедом звуків в мовленні.

3. Збагачення, удосконалення та активізація відпрацьованої лексики у відповідності до лексичних тем програми

4. Вправи в правильному використанні сформованих граматичних категорій.

5. Розвиток уваги, пам’яті, логічного мислення в іграх та вправах на мовленнєвому матеріалі.

6. Формування зв’язного мовлення.

7. Закріплення формуючихся навиків звуко-складового аналізу та синтезу.