
- •Основні вимоги до джерел світла, що застосовуються для сценічного та студійного освітлення.
- •Порівняння різних джерел світла, що застосовуються для сценічного та студійного освітлення.
- •Теоретична частина
- •1.1 Фізичні основи роботи лампи.
- •Миттєве перезапалювання гарячої лампи здійснюється шляхом подачі на неї високовольтного імпульсу з напругою 65 кВ.
- •1.2 Будова лампи.
- •1.3 Галузь застосування, параметри, переваги та недоліки лампи.
- •2. Розрахунково-конструкторська частина
- •Вибір можливої конструкції лампи.
- •2.2 Аналіз і поповнення вихідних даних, необхідних для розрахунків.
- •Чим менше значення λ, тим стабільніший розряд.
- •2.3 Розрахунок основних розмірів і параметрів лампи.
- •Після підстановки значень Рл, kл та Uл отримаємо:
- •Тоді питомий тепловий потік теплопровідності qТ:
- •2.4 Вибір конструкційних матеріалів та наповнення лампи.
- •2.5 Структурна схема будови лампи.
- •3. Технологічна частина
- •3.1 Технологічна схема процесу виготовлення лампи.
- •Технологія виготовлення лампи.
- •Технологія заготівельних операцій при виготовленні колби лампи.
- •3.3 Технологія відкачування та наповнення лампи.
- •4. Охорона праці
- •Виявлення небезпечних та шкідливих факторів виробництва лампи.
- •Розробка організаційних та технічних заходів з охорони праці у виробництві лампи.
- •Техніка безпеки при виготовленні лампи.
- •4.4 Розробка протипожежних заходів при виготовленні лампи.
- •5. Питання стандартизації та якості продукції
- •5. 1 Вимоги стандарту до основних параметрів лампи та методів її випробування.
- •6. Економічна частина
- •Обґрунтування виробничої потужності лінії складання. Виробнича потужність.
- •Розрахунок виробничих площ.
- •Склад необхідного обладнання дільниць.
- •Визначення потреби в світловій та силовій електроенергії.
- •Розрахунок собівартості та ціни одиниці виробу.
- •Визначення рентабельності продукції.
- •7. Заключна частина
- •Висновки, пропозиції і рекомендації з експлуатації.
- •Перелік літератури.
2.5 Структурна схема будови лампи.
Лампа (рис. 3) складається з лампи відкачаної та двох цоколів.
Лампа відкачана складається з колби складеної та двох електродних вузлів. Вона містить аргон, ртуть, йодид та бромід ртуті, метали – гольмій, диспрозій, тулій та йодистий цезій.
Колба складена складається з таких деталей: колба, дві ніжки, два технологічні прибутки та штенгель. Після заварювання фольгових уводів в ніжки колби складеної технологічні прибутки відрізаються.
Вузол електродний складається з електроду, фольгового уводу та виводу.
Для приварювання електроду та виводу до фольгового уводу використовується прокладка з танталу чи ніобію.
3. Технологічна частина
3.1 Технологічна схема процесу виготовлення лампи.
Технологія виготовлення лампи.
Складання колби. Складання колби здійснюється на горизонтально – складальному верстаті в певній послідовності. На складання надходять такі підготовлені деталі: колби, ніжки і технологічні прибутки.
До трубки, що йде на технологічний прибуток, спочатку з одного боку, а потім – з іншого, на верстаті приварюють ніжки. Виріб освітлюють жорсткими вогнями. Трубку з привареними ніжками ножем з твердосплавною напайкою розрізають навпіл.
До колби з привареними, чи сформованими під час виготовлення колби, з обох боків капілярами приварюють ніжки, складені з технологічними прибутками і здійснюється освітлювання колби складеної по усій довжині колби і ніжок жорсткими вогнями.
Після цього кварцодув здійснює штенгелювання.
Після візуальної перевірки та перевірки якості швів за допомогою трансформатора “Тесла” готова колба складена надходить на операцію заварювання фольгових уводів.
Складання електродного вузла здійснюється на монтажному столі з використанням спеціального пристосування для забезпечення соосності усіх деталей вузла. Приварювання здійснюється контактним зварюванням у захисному середовищі (обдув місця приварювання аргоном чи нанесенням на нього краплини чистого гідролізного спирту). На складання вузла надходять: електроди, фольгові уводи, уводи та прокладки з фольги танталу чи ніобію. Після складання вузол проходить відпалювання у вакуумі і надходить на робоче місце кварцодува.
Заварювання фольгових уводів. Штампування таких уводів у кварцове скло неможливо, оскільки на такій довжині вже суттєво позначається різниця між коефіцієнтами лінійного розширення молібдену і кварцового скла. Тому уводи не заштамповують, а заварюють в кварцове скло, послідовно рухаючи зону заварювання вздовж ніжки від керну електроду до кінця зовнішнього виводу.
Кварцодув встановлює електродні вузли в складену колбу і запаює кінці технологічних прибутків. Після цього через штенгель колба відкачується і наповнюється аргоном до тиску 100...150 мм рт. ст. Це робиться для того, щоб, по-перше, захистити електродний вузол від окислювання , по - друге, для недопущення осідання парів вольфраму і молібдену на внутрішню поверхню колби і ніжок, по-третє, для здійснення самої операції заварювання фольгових уводів. Тиск аргону, яким наповнюють колбу, підбирають виходячи з таких умов. По-перше, тиск має бути достатнім для того, щоб довжина вільного пробігу молекул вольфраму і молібдену була меншою за відстань між поверхнею колби та ніжок і деталями електродного вузла, які нагріваються під час заварювання. По-друге, тиск має бути таким, щоб різниця зовнішнього і внутрішнього тисків була достатньо великою для забезпечення стискування стінок ніжок і приварювання до фольги.
Штенгель поблизу відкачного вузла вакуумного посту відпаюється від колби, яка при цьому герметизується.
Після цього відбувається заварювання фольгових уводів кварцодувом високої кваліфікації. За допомогою проекційного апарату отримують зображення електродів на екрані і перевіряють соосність електродів та відстань між ними. За необхідності місця приварювання ніжок до колби нагрівають і здійснюють відповідне коригування.
Далі алмазним дисковим ножем дуже обережно, щоб не пошкодити уводи, відрізають технологічні прибутки. Заварена колба надходить на технологічне витримування (24...48 год.), після якого перевіряється на герметичність апаратом “Тесла” і надходить на операцію відкачування і наповнення.
Складання лампи. Відкачана колба надходить на операцію поколювання.
До уводів лампи припаюють мідні тросики, які протягуються в цоколі. Цоколі заповнюють цокольовочної мастикою і надягають на ніжки лампи. Лампи встановлюють в пристосування, в циліндричних гніздах якого цоколі фіксуються в положеннях, що забезпечує витримування їх соосності та приєднувальних розмірів. Пристосування з лампами вміщують в сушильні камери. За температури 130 º С протягом 15...20 хв. відбувається отвердіння мастики.
Після цього лампи виймають, обрізають зайві кінці тросиків. Кінці тросиків припаюють до кінців цоколів. Місця припаювання зачищають.
Готові лампи перевіряють на запалювання. Контролюють електричні параметри і пакують в індивідуальну та групову тару.