
- •1.Характерні туристичні послуги й товари.
- •2.Особливості складання договору з готелем.
- •3.Реклама престижу
- •4. Різниця між туроператором і турагентом.
- •5. Супутні туристичні послуги й товари
- •6. Договірні відносини між туристичними підприємствами і споживачами туристичних послуг.
- •7. Об’єкт і предмет вивчення курсу „Технологія туристичної діяльності”.
- •8. Поняття та класифікація туристичних маршрутів.
- •9.Дати визначення: технологія, технологія туристичної діяльності.
- •14. Порядок формування і реалізації турів.
- •15. Ваучер, його структура та особливості заповнення.
- •16. Вплив туризму на світову економіку
- •19. Основні характеристики ваучера і путівки.
- •17. Поняття турпакету.
- •20. Особливості туристичних послуг.
- •21. Характеристика туристичної діяльності та її вплив на економіку України.
- •22. Поняття реклами.
- •23. Основні і додаткові туристичні послуги.
- •24. Законодавче та правове забезпечення туристичної діяльності в Україні.
- •25. Особливості реклами в туризмі.
- •27. Структура туристичного продукту
- •28. Поняття туристичного ринку.
- •30.Структура індустрії туризму.
- •31. Поняття договір фрахтування.
- •32. Туристична індустрія як вид економічної діяльності.
- •33. Туроператори і турагенти, специфіка їх роботи.
- •34. Дати визначення туристичного маршруту, туру.
- •36. Мета і методи державного регулювання в туризмі.
- •37. Дати визначення установчий і підприємницький договори.
- •40. Дати визначення туризм, турист.
- •38. Страхування туристів під час подорожі.
- •41. Фірмовий стиль туристичного підприємства.
- •42. Порядок формування і реалізації турів.
- •43. Дати визначення туристичної діяльності, туристичної індустрії.
- •45. Дати визначення ваучеру, путівки.
- •44. Класифікація турів за різними ознаками
- •46. Суб’єкти та об’єкти туристичної діяльності.
- •47. Імідж туристичного підприємства.
- •48. Договірні взаємовідносини в туризмі.
- •49. Дати визначення: реклама потреб.
- •50. Нормативно-правова база туристичної діяльності в Україні..
- •58. Закон України про туризм та його структура.
- •62. Безпека туристичної подорожі.
- •63. Поняття туристичної послуги.
- •65. Класифікація турів за побудовою траси маршруту.
- •67. Реклама можливостей туристичної фірми.
- •68. Види технологічних процесів.
- •69. Дати визначення: агентський договір.
- •70. Договірні відносини між ініціативним і рецептивним туроператорами.
- •71. Права суб’єктів туристичної діяльності.
- •72. Дати визначення: трансфер, туристичні товари.
- •73. Договірні відносини між туроператорами і турагентами.
- •74. Обов’язки суб’єктів туристичної діяльності.
- •76. Права туристів.
- •77. Види реклами в туризмі.
- •78. Обов’язки туристів.
- •79. Головні тенденції розвитку туризму в Україні.
- •88. Особливості туристичного продукту.
- •89. Поняття технологічного процесу.
- •90. Туристичні товари як один з елементів туристичного продукту.
- •91. Послуга як специфічний вид товару. Основні та додаткові послуги в туризмі.
- •95. Схема просування туристичних послуг туроператорами та турагентами.
- •98. Єдині вимоги до турпродукту.
- •99. Туроператори за видом діяльності.
34. Дати визначення туристичного маршруту, туру.
Туристичний маршрут
Туристичний маршрут - попередньо намічений суб'єктом туристичної діяльності шлях туристичної подорожі (екскурсії, походу), що характеризується визначеним порядком пересування туристів через географічні пункти.
Тур - це програма, в межах якої реалізується мета перебування людини поза постійним місцем проживання, складена з урахуванням індивідуальних побажань, і комплекс заходів по її реалізації на відповідному якісному рівні. Тури поділяються на види відповідно до мети подорожі та форми щодо організаційних заходів, класифікуються за кількістю учасників, сезоном та терміном перебування Залежно від комплекса послуг та комфортності подорожування тури поділяються на класи обслуговування.
36. Мета і методи державного регулювання в туризмі.
Державне регулювання економіки в умовах ринкового господарства являє собою систему типових заходів законодавчого, виконавчого й контрольного характеру, які здійснюють правомочні державні установи та суспільні організації з метою стабілізації й адаптації існуючої соціально-економічної системи до умов, що змінилися .
Державне регулювання туристичної галузі здійснюється за допомогою різноманітних методів і інструментів державного регулювання. Найбільш ефективними, на нашу думку, є методи, які використовують інструменти маркетингу та просування, зниження ціни інвестицій у туристичні проекти з метою залучення зарубіжних інвесторів у туристичну сферу, а також податкові важелі, які передбачають оптимізацію кількості податків для підприємств рекреаційно-туристичного комплексу, надання податкових пільг під конкретні проекти, які спрямовані на вирішення регіональних і соціальних проблем.
37. Дати визначення установчий і підприємницький договори.
Установчі документи підприємства
Підприємства здійснюють свою підприємницьку діяльність на підставі установчих документів. Установчими документами підприємства називається комплект документів, встановленої законом форми, згідно з якими підприємство виникає та діє як суб’єкт господарювання і які є для нього локальними нормативними актами.
Установчий договір – це письмове рішення власників про створення підприємства, де визначаються основні правові норми діяльності підприємства та відносини між власниками.
Установчий договір підписується засновниками, а статут затверджується власниками підприємства, для державних підприємств – власником майна за участю трудового колективу.
Установчі документи складаються державною чи іншою мовою відповідно до законодавства, підписуються засновником, прошиваються та пронумеровуються.
Установчі документи не повинні містити положень, що суперечать законодавству. Відповідальність за відповідність установчих документів законодавству несе власник (власники) або уповноважені ним (ними) органи.
40. Дати визначення туризм, турист.
Тури́зм — тимчасовий виїзд особи з місця постійного проживання в оздоровчих, пізнавальних, професійно-ділових чи інших цілях без здійснення оплачуваної діяльності в місці перебування
Туризм проявляється як форма суспільного споживання специфічних благ, послуг та товарів, що об'єктивно розвинулась внаслідок соціологізації відтворювальної функції, утворивши галузь діяльності зі створення цього специфічного продукту та організації його споживання, яка за кінцевим призначенням та характером діяльності належить до споживчих галузей господарства[1
Тур́ист (мандрíвник) — особа, яка здійснює подорож по Україні або в іншу країну з різною, не забороненою законом країни перебування, метою на термін від 24 годин до шести місяців без здійснення будь-якої оплачуваної діяльності та з зобов'язанням залишити країну або місце перебування у зазначений термін.