30.Безтарифна система оплати праці.

 Безтарифна система оплати праці — це організація оплати праці, що ґрунтується на принципі часткового розподілу зароблених колективом коштів між працівниками згідно з прийнятими співвідношеннями (коефіцієнтами) в оплаті праці різної якості (залежно від кваліфікації, посади, спеціальності працівників тощо). У них не використовуються гарантовані тарифні ставки і посадові оклади, більшість видів премій, доплат і надбавок.    Безтарифні системи оплати праці вирізняються гнучкістю, простотою і доступністю для розуміння всіма працівниками, забезпечують їх заінтересованість у результатах праці.    Велике поширення вони мають на акціонерних, малих і приватних підприємствах в різних модифікаціях і моделях [7].    Спільними для безтарифних систем оплати праці є наступні заходи: - працівникам гарантується лише мінімальний рівень заробітної плати (обумовлений законодавством), який повинен становити лише невелику частину в загальному заробіткові працівника; - спочатку визначається лише загальна сума колективного заробітку, з якого вираховується сума гарантованої мінімальної оплати для всіх працівників підприємства, а залишкова сума (більша частина) розподіляється між членами колективу за певними встановленими правилами. Правила розподілу колективного заробітку складаються так, щоб зацікавити кожного в покращеннях тих показників роботи, які є важливими для досягнення бажаного спільного кінцевого результату.    Фактична величина заробітної плати кожного працівника при безтарифній системі залежить від:    1) кінцевих результатів діяльності колективу;    2) кваліфікаційного рівня працівника;    3) фактично відпрацьованого часу;    4) коефіцієнта трудової участі (кожному працівникові присвоюються постійні коефіцієнти, які комплексно характеризують його кваліфікаційний рівень, а також визначають його трудовий  внесок у загальні результати праці за даними трудової діяльності працівників, які належать до певного кваліфікаційного рівня).    Отже, сутністю безтарифної системи оплати праці є розподіл колективного заробітку за заздалегідь встановленими коефіцієнтами оцінювання праці різного рівня складності. Ефективне застосування: невеликі колективи з постійним складом працівників, які знають один одного, можуть оцінити роботу інших та об’єднані спільною кінцевою метою.    В умовах становлення ринкової економіки, подальшої індивідуалізації заробітної плати, дедалі більшого поширення набуває контрактна система оплати праці, яка може застосовуватися поряд з наявною на підприємстві системою оплати праці.    Оформлення трудових відносин за допомогою трудового контракту досить широко використовується в країнах з розвиненою ринковою економікою. Найм за контрактом, як правова модель підбору, розподілу та використання персоналу на підприємствах усіх форм власності закріплений у ст. 21 КЗпП України.

31. Утримання і нарахування на фонд оплати праці

Згідно з чинним в Україні законодавством [закони 3—7] одночасно з нарахуванням заробітної плати на підприємстві робиться нарахування платежів до соціальних фондів: — Пенсійного фонду — субрахунок 651; — Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності — субрахунок 652; — Фонду соціального страхування на випадок безробіття — субрахунок 653; — Фонду страхування від нещасного випадку на виробництві — субрахунок 656 (або інший субрахунок). Базою для розрахунку цих платежів є фонд оплати праці (ФОП). Крім того, деякі нормативні документи окремо визначають перелік виплат, на які не нараховуються платежі до соціальних фондів. Одночасно з отриманням у банку грошей на виплату заробітної плати необхідно подати платіжні доручення на перерахування відповідним організаціям усіх утримань із заробітної плати і нарахувань на фонд оплати праці. Ставки платежів до фондів: 1) Пенсійного — 32 % від ФОП (від зарплати інвалідів — 4 %); 2) соціального страхування — 2,9 % від ФОП (від зарплати інвалідів — 1 % , який перераховується до фонду інвалідів); 3) страхування на випадок безробіття — 1,9 % від ФОП (на зарплату інвалідів не нараховується); 4) страхування від нещасного випадку — ставки диференційовані [11], (додаток Д). Увага! 1) Перерахуванню до фондів підлягають суми, нараховані на ФОП, і суми, утримані із заробітної плати кожного працівника підприємства, за відрахуванням сум, виплачених за рахунок коштів відповідних фондів. 2) Нарахування платежів до фондів на лікарняні не робиться. 3) Не робиться нарахування платежів і утримання до фондів із зарплати понад 7 середніх заробітних плат за попередній рік. Первинні документи. Нарахування платежів до фондів оформлюється бухгалтерською довідкою, перерахування — платіжним дорученням. Бухгалтерські проведення Суми нарахованих платежів до фондів відносяться у дебет тих рахунків витрат, на які віднесено нараховану заробітну плату.