(Дарують квіти і танець з вчителями)

В-к. Ще хочемо подякувати за комфорт і затишок у школі завгоспу школи, технічним працівникам, кочегарам.

В- к. Вміють все технічки в нас:

Миють вікна кожен раз,

Обмітають павуків,

Білять стіни залюбки,

Прибирають після нас

Коридори кожен час.

І насіння вимітають,

Ще й вазони поливають.

То ж ми дяку вам складаєм

І здоров’я всім бажаєм.

В-к. Наша шана і подяка працівникам їдальні.

В-к. Важко нашим куховаркам ,

Бо на кухні дуже жарко,

Вентилятор не працює,

але їх це не хвилює,

бо дітей вони жаліють

смачно готувати вміють.

Тож бажаємо всім вам

Багато радості й добра.

В. Вітань багато нині прозвучало,

Пісень та віршів прочитали,

Та ось якась посилка.

Це для кого?

В. Ось підпис «Передає 11 клас в шкільний музей на згадку про всіх нас».

В. Цікаво, що вони там передали?Які скарби від серця відірвали?

В. Ось кнопка - для розваг і усяких ігор. Її залишив нам Шевчук Віталій.

В. Це ручка, нею старанно і звично Філик Софія писала тематичні.

В. Літак ось особистий – це від Гороховського Івана. З ним він провів у школі уроки і перерви.

В. Ось крейда, саме нею Ковальчук Андрій І Павлюк Дмитро розв’язувати задачі полюбляли.

В. Ось кед, а ось – другий. Кого, цікаво, це роззули? Це ж ними голи забивали наші Тарасюк Дмитро та Гуцало Михайло.

В. Дарунок ось корисний - гребінці. Від Люби та Діани. Ну й молодці!

В. Школярка дзеркало своє подарувала

Це найдорожче , що Надія мала.

І ще просила на словах сказати,

Що головне - це гарно виглядати.

В. Ну, а це – коробка цукерок

від Орловського Івана.

Для вас усіх, аби підсолодити душу,

Ну от і все , закінчувати мушу .

В. Скінчилися усі сюрпризи

Та подарунки милі,

Посилку ми даруємо в музей,

прийміть та згадуйте сьогоднішніх дітей. ( Посилку передають директору)

В. Шановні випускники ,як би ви не пишалися своєю дорослістю ,вам все одно доведеться змиритися з тим, що для своїх батьків ви й надалі будете залишатися дітьми, яких ще треба виховувати і виховувати..

В. Вчити і вчити…

В. Одягати й годувати, ну, принаймні, до пенсії .

В. Тож закликаємо вас, випускники , зробити все від вас залежне, щоб у ваших батьків вистачило здоров’я, наснаги,бажання виконати до кінця почесний батьківський обов’язок.

В-к. Ми до батьків звертаєм своє слово

Колись до школи ви нас привели

Навчатись заставляли знову й знову

Любити школу, наших вчителів

В-к. Провчилися ви з нами рідні наші,

Разом переходячи з класу у клас.

Вам правила всі довелося згадати,

Бо часто уроки робили за нас.

В-к. На батьківські збори ходили матусі,

Хоч, правда,і тато був раз, може два.

А що було після, сказать не беруся,

Не можу дібрати культурні слова.

В –к. Були в нас проколи, ну що ж тут робити?

Щоденнику, друже, ми винні прости!

Не раз довелося тебе нам губити,

Ми ж вас шкодували , шановні, батьки.

В-к. А зозуля кує і рахує вам роки,

Я рахую їх теж, як стою в самоті,

Я цілую, бабусю, твої стомлені руки

Я вклоняюсь низенько твоїй доброті.

Ти мені завжди, бабусю, помагала вчитись,

Як вирости чесним, як по правді жити.

Всі твої слова напутні пам’ятати буду

І в життя твою науку понесу між люди.

Сивочолий дідусь й голова нашого роду,

Ти навчив розуміти і зло і добро

Де не буду, до тебе прийду на пораду

Знайду вірну стежину, як би там не було.

В-к. Прийміть подяку нашу щиру,

За ваш невтомний титанічний труд,

За те, що нам лиш кращого бажали

Й сьогодні знову поруч з нами тут.

В-к. В житті ще буде іспитів багато,

Ми їх складемо , буде все гаразд!

Чого ж ви зажурились, мамо й тату?

Це ж наша юність вже прийшла до нас.