5. Виготовлення окремих елементів м’яких меблів
Окремі м'які елементи (матрацні подушки, наматрацники, валики, подушки сидінь і спинок, що вільно лежать), як правило, виготовляють без кріплення наглухо до каркасів і накладають на відповідні частини меблів. Такі м'які елементи можуть бути пружинні і безпружинні.
Подушки (рис. 19) виготовляють на п'яти двоконусних пружинах, які кріплять по кутах і в середині дерев'яної рамки 1 шпагатом діаметром 2 мм на восьми вузлах толевими цвяхами 2х20 мм із попереднім осадженням чотирьох крайніх пружин 2. У наволочку з мішковини кладуть пружинний елемент подушки і зашивають шпагатом. Потім готують заготовку: на мішковину настилають рівний шар вати 5 і настиловий матеріал 4.
В отриману заготовку загортають пружинний елемент подушки, краї мішковини прихоплюють шпильками і зашивають із трьох сторін шпагатом діаметром 1,5 мм. Заготовку подушки прошивають двокінцевою голкою шпагатом діаметром 1,2...2 мм великими стібками по верхньому і нижньому настилі тканини. Потім натягають наволочку з лицювальної тканини 6.
Частіше подушки виготовляють, застосовуючи пружинні блоки без дерев'яної рамки, при цьому схема формування їх більш технологічна. Пружинний блок обшивають покривною тканиною, пришиваючи її до дроту і рамки пружинного блоку й утворюючи на поверхні петлі, необхідні для укладання настилового матеріалу. Ці петлі не повинні перехоплювати витки пружин по висоті. Після цього накладають настиловий матеріал і вату.
Рис. 19. Схема формування подушок на двоконусних пружинах: 1 - рамка основи, 2 - двоконусні пружини, 3 - покривна тканина, 4 - шар настилового матеріалу, 5 - шар вати, 6 - лицювальна тканина
На виготовлену в такий спосіб подушку натягають чохол. Іноді її попередньо обшивають полотном і накладають додатковий шар вати.
Валики до виробів м'яких меблів можуть бути знімні циліндричної форми, відкидні на петлях напівкруглої форми з плоскою основою на чотирьох двоконусних пружинах, чи з пружинними блоками, а також із синтетичними настиловими матеріалами. На передових підприємствах при виготовленні подушок на пружинних блоках у якості настилового матеріалу використовують поролон, склеєний у виді короба і надягнутий на пружинний блок.
Виготовлення циліндричних валиків без пружин починається з операції обтискання основи валика (настилового матеріалу із основою-скалкою) на спеціальному верстаті. На стіл верстата настилають полотно з мішковини шириною, яка дорівнює довжині валика, а потім на мішковину накладають настиловий матеріал і качалку. При обертанні вала верстата мішковина намотується й обтискає валик. Потім валик знімають і зашивають мішковину шпагатом діаметром 2 мм по утворюючій циліндра валика косими стібками, при цьому шпагатом роблять петлі під які укладають рівним шаром вату.
Заготовлений валик по останньому шарі вати знову покривають покривною тканиною і зашивають по утворюючій циліндра і на торцях. Лицювальну тканину зшивають чохлом і на спеціальному верстаті натягають на заготовку валика.
Чохол з лицювальної тканини надягають на звужену частину шаблона із листового заліза (у формі зрізаного конуса) і закріплюють його ексцентриковим замком. Потім циліндр вручну повертають навколо осі на 90°, вставляють у нього підготовлений валик і повертають у первісне положення.
Після завантаження валика в циліндр включають електродвигун; штовхач, укріплений на зубчатій рейці, поступальним рухом починає виштовхувати валик з циліндра в чохол. Хід штовхача розрахований таким чином, щоб валик цілком міг бути висунутий з циліндра. Дійшовши до крайнього лівого положення, зубчата рейка за допомогою упора переключає реверсивний двигун. Вал електродвигуна починає обертатися в зворотну сторону, і рейка переміщається вправо. При повному виході штовхча з циліндра робітник знову повертає циліндр відкритою частиною до себе і завантажує в нього черговий валик. Далі прийоми роботи повторюють.
При відсутності верстатів валики можна виготовляти вручну. Розкроєне полотно мішковини прикріплюють до чотирьох кутів столу і накладають настиловий матеріал, а поверх нього укладають два шпагати, з'єднаних посередині. Кінці шпагату зав'язують вузлом. Два кути полотнини звільняють і згортають з настиловим матеріалом до середини, потім роблять те ж саме, звільнивши два інших кути полотна. Полотно з'єднують шпильками, а потім зшивають шпагатом. Обидва кінці валика щільно зшивають шпагатом, туго затягуючи отвір. Кінці шпагату пришивають до країв полотна.
Після формування валик прошивають шпагатом великими стібками. Під шпагат підкладають додатковий шар настилового матеріалу. Потім заготовки валика покривають лицювальною тканиною, з торців пришивають декоративні ґудзики-розетки. Такий спосіб виготовлення валиків трудомісткий і не може бути рекомендований для масового виробництва меблів.
Процес виготовлення незнімних валиків на конусних пружинах аналогічний процесу виготовлення м'яких елементів на таких же пружинах, установлених на основі і прикріплених до неї.
Валики на пружинах безперервного плетіння (рис. 20) складаються з квадратного дерев'яного бруска з бобишками 7 на кінцях, навколо якого обгорнуть пружинний блок. Стик пружин затягують шпагатом. Кінці пружин на торцях валика кріплять до бобишок 7 дротовими скобами.
Рис. 20. Схема виготовлення валика на пружинах безперервного плетіння: 1 - пружинний блок безперервного плетіння, 2, 4 - покривна тканина, 3 - шар вати, 5 - лицювальна тканина, 6 - дерев'яний стержень валика, 7 - дерев'яна бобишка
Каркас валика обгортають мішковиною і зашивають її шпагатом уздовж, а торці валика зашпаровують, прибиваючи кінці мішковини до бобишок толевими цвяхами.
На мішковину настилають навкруги валика шар вати 3 і знову обгортають мішковиною, закріплюючи її попередньо шпильками, а потім зашиваючи поздовжнім швом. Потім на торці валика накладають вату для одержання бортів округлої форми і зашивають. Після цього на верстаті натягають чохол з лицювальної тканини 5, кінці його на торцях прибивають цвяхами і закривають розетками.
Процес виготовлення окремих м'яких елементів на пружинній основі з застосуванням поролону включає наступні операції:
- пришивання до пружинного блоку покривної тканини;
- формування пружинного блоку коробом з поролону;
- настилання шару вати по поролоні;
- покриття вати покривною тканиною;
- натягування чохла з лицювальної тканини на верстаті.
Технологічна схема виготовлення безпружинних подушок і валиків включає наступні операції:
- виготовлення настилу з поролону товщиною 30 мм;
- настилання шару вати по поролоні;
- покриття вати покривною тканиною;
- натягування чохла з лицювальної тканини на верстаті.
Лицювальну тканину можна наклеювати безпосередньо на поролон. Тверді тканини для лицювання м'якого елемента непридатні, тому що вони не можуть точно повторювати форму м'якого елемента. Розкроєну тканину накладають на м'який настил, потім відігнувши її, наносять на пористу гуму клей (вручну чи розпилювачем) і приклеюють, розправляючи тканину руками.
Приклеювати лицювальну тканину до поролону і пористої гуми рекомендується не на плоских поверхнях, а на опуклих і увігнутих, попередньо її закріпивши.
Широке застосування одержали комбіновані знімні подушки з пористої гуми, поролону, гумованого волосся. Таке сполучення різних матеріалів доповнює один одного і додає м'якому елементу необхідні якості - формостійкість, пружність і еластичність.