
- •Загальна характеристика та підготовка покривних та личкувальних тканин
- •1. Загальна характеристика тканин
- •1.1. Структура тканин
- •1.2. Характеристика вад тканин
- •1.3. Методи випробувань лицювальних тканин
- •2. Покривні тканини
- •3. Лицювальні тканини
- •4. Шкіра і шкірзамінники
- •5. Розкрій матеріалів та пошиття чохлів
- •Декоративне прошивання
- •6. Методика розрахунку норм витрати тканин
6. Методика розрахунку норм витрати тканин
Норми витрати оббивних матеріалів на одиницю виробу встановлюють по видах і шуринах лицювальних і покривних матеріалів на підставі попередньо розроблених комплектів карт розкрою, що повинні забезпечувати раціональний розкрій оббивних матеріалів і комплектність виходу деталей одного виробу чи групи різних меблевих виробів.
При розробці розкрійних карт варто враховувати напрям основи і човникових ниток тканини в деталях виробів меблів, вид малюнка тканини і розташування малюнка у виробі.
Конфігурацію, розміри і площі деталей виробу із оббивних матеріалів необхідно приймати на підставі робочих креслень і специфікації деталей.
У розмірах деталей із оббивних матеріалів повинні бути враховані всі необхідні величини припусків на загини, підвороти, шви, простьобування, що забезпечують необхідне кріплення матеріалу у виробі.
Припуски повинні відповідати нормам. Норма витрати лицювального чи покривного матеріалу на одиницю виробу включає:
- корисна кількість відповідного матеріалу, що міститься в готовому виробі;
- міжлекальні відходи;
- відходи по ширині настилу, що утворюються за рахунок зрізання двох крайок;
- відходи по довжині настилу, що визначаються припусками, необхідними для виготовлення багатошарового настилу і стику полотен;
- кінцеві залишки, що утворюються в результаті настилання матеріалу через невідповідність довжин деталей, що викроюються, довжині рулонів використовуваних матеріалів.
Норма витрати оббивного матеріалу на одиницю виробу розраховують за формулами:
Ni= SiKmiKliKoi
чи
Ni=(SiKmiKoi/hi),
де: Si - корисна кількість і-го матеріалу, що міститься у виробі; Кmi - коефіцієнт, що враховує міжлекальні відходи і відходи за рахунок двох крайок, що зрізуються, і-го виду оббивного матеріалу; Кlі - коефіцієнт, що враховує відходи по довжині настилу і-го виду оббивного матеріалу; Коі - коефіцієнт, що враховує кінцеві залишки і-го виду оббивного матеріалу; hi - ширина оббивного матеріалу, мм.
Корисна кількість матеріалу визначається як сума площ різнойменних деталей з і-го оббивного матеріалу, що містяться в одиниці виробу, за формулою:
Si=Sдinдi,
де: Sдi - площа деталі і-го типорозміру з і-го виду оббивного матеріалу; пдi - кількість деталей і-го типорозміру з і-го виду оббивного матеріалу у виробі; z - кількість типорозмірів деталей у виробі з і-го виду матеріалу (zi = 1, 2, ...,m).
Коефіцієнт, що враховує міжлекальні відходи і відходи по ширині оббивного матеріалу, що розкроюється, визначають за формулою:
Kmi=100/(100-pmi),
де: рmi - відходи міжлекальні і по ширині (%), установлювані на підставі раціональних карт розкрою і-го виду матеріалу.
Коефіцієнт, що враховує відходи і втрати оббивного матеріалу по довжині настилу, розраховують за формулою:
Kli=100/(100-рli),
де: рli - середньозважений галузевий норматив відходів і втрат і-го виду оббивного матеріалу по довжині настилу, %.
Коефіцієнт, що враховує кінцеві залишки оббивного матеріалу, визначають за формулою:
Koi=100/(100-poi),
де: роi - середньозважений галузевий норматив кінцевих залишків і-го виду оббивного матеріалу, %.
Основними показниками використання оббивних матеріалів є коефіцієнти розкрою і використання.
Коефіцієнт розкрою Kgi, що характеризує ступінь використання і-го лицювального чи покривного матеріалу при його розкрої на деталі по відповідній карті розкрою, визначають за формулою:
Кgi=Sr/(lrihrimri),
де: Sr - загальна площа деталей, отриманих у результаті розкрою настилу матеріалу по і-й розкрійній карті; lri - довжина настилу і-го матеріалу по і-й карті розкрою; hri - ширина настилу і-го матеріалу по і-й розкрійній карті; mri - кількість полотен і-го матеріалу в настилі по і-й карті розкрою.
Коефіцієнт використання характеризує ступінь використання оббивного матеріалу у виробництві виробів меблів і визначається як відношення загальної площі різнойменних деталей, що містяться в одиниці виробу меблів, до норми витрати відповідного оббивного матеріалу, установленої для виготовлення одиниці виробу, за формулою:
Kli=Si/Ni,
де: Ni — норма витрати і-го виду оббивного матеріалу на одиницю виробу.
Коефіцієнт використання матеріалу, помножений на 100, називається відсотком використання матеріалу, а коефіцієнт розкрою, помножений на 100, - відсотком корисного виходу деталей з матеріалу.