4. Шкіра і шкірзамінники

Для оббивання кабінетних гарнітурів (робочі крісла, крісла для відпочинку, дивани і стільці) і виробів для громадських установ застосовують шкіру чи її замінники. Найчастіше використовують шкіру кіз, великої рогатої худоби (сап'ян, велюр, хром), свинячу (юхта, хром), кінську (хром, юхта).

При визначенні якості шкіри керуються наступними критеріями: зовнішня сторона шкіри повинна мати одноманітний оксамитний лиск; шкіра повинна бути еластичною; на зовнішній стороні і вивороті не повинно бути фляків; товщина по всій поверхні повинна бути однаковою; не повинно бути складок, міхурів, потертих місць.

Штучна шкіра на тканинній основі представляє собою тканину, покриту плівкою якого-небудь полімеру, що закріплена на ній шляхом термічної, хімічної чи механічної обробки. Тканини, покриті різними плівкоутворювальними речовинами, здобувають нові властивості: високу стійкість до стирання, водонепроникність, водостійкість, не пропускають вітру, еластичність, блиск, стійкість до багатьох хімічних реагентів. Введенням барвників у плівкоутворювальні полімери досягається фарбування штучної шкіри в різні кольори, а пластичні властивості полімерів дозволяють одержувати покриття з будь-яким рельєфним малюнком (тисненням) у залежності від цільового призначення матеріалу.

Незалежно від цільового призначення штучна шкіра повинна задовольняти наступним загальним вимогам: мати визначений запас міцності; мати задовільні пошивні й інші технологічні властивості; мати високі експлуатаційні властивості і гарний зовнішній вигляд; довгостроково бути стійкою до старіння, тобто зберігати первісні властивості і зовнішній вигляд.

За цільовим призначенням розрізняють штучну шкіру для оббивання твердих елементів меблів і інших твердих виробів і штучну шкіру для оббивання м'яких елементів меблів і спеціальних виробів.

Шкіри першої групи виготовляють на тканинах, що не мають високої міцності, з нітроцелюлозним покриттям. Вони не піддаються багаторазовим деформаціям, різким змінам температури, однак лицьові покриття повинні бути вологостійкими немазкими і стійкими до стирання.

Шкіри другої групи виготовляють на міцних тканинах (молескін, черевична тканина й ін.), головним чином з полівінілхлоридним покриттям. Штучна шкіра для оббивання м'яких елементів повинна мати високий опір багаторазовим деформаціям при температурі від -30 до +50°С. Усі матеріали для оббивання меблів повинні бути маслостійкими, немазкими, міцними до стирання і мати гарний зовнішній вигляд. Вони виготовляються різних кольорів із дрібним малюнком тиснення.

За способом виробництва штучні шкіри поділяють на отримані каландровим, клейовим і пресовим способами. Можливе сполучення зазначених способів.

При каландровому способі штучну шкіру виготовляють без застосування розчинників, використовуючи пластичні властивості полімерних матеріалів. Плівкоутворюючі покриття наносять на тканину у виді пластичних сумішей на промазочних чи обкладочних каландрах при визначених температурних режимах.

Клейовий спосіб широко розповсюджений у виробництві штучної шкіри на тканинній основі з застосуванням каучуків, ефірів, целюлози, плівкоутворюючих і розчинників, які виділяються при нанесенні плівкоутворюючих на тканину. Цей спосіб виробництва штучної шкіри включає наскрізне просочення тканини різними клеями без нанесення лицьового покриття; наскрізне просочення тканини з наступним нанесенням лицьового покриття й обробкою (тисненням, фарбуванням); лицьове покриття тканини з нанесенням плівкоутворюючих на одну сторону з наступним тисненням малюнка (чи без нього) і обробкою.

Пресовий спосіб одержання штучної шкіри на тканинній основі має другорядне значення і застосовується рідко.

За видом основного плівкоутворюючого матеріалу м'які шкіри підрозділяють на штучні м'які шкіри на основі каучука; штучні м'які шкіри на основі полівінілхлориду; штучні м'які шкіри на нітроцелюлозній і мочевиноформальдегідній основах.

Штучні м'які шкіри на основі каучука виготовляють шляхом обробки тканин розчинами каучуку чи латексом з наступною вулканізацією і обробкою. У виробництві меблів застосовують обмежено через малу еластичність.

Штучні м'які шкіри на основі з полівінілхлориду - тканини, покриті з однієї сторони еластичним матеріалом, що складається з полівінілхлоридної смоли, пластифікаторів, наповнювачів і пігментів. Виготовляють в рулонах різної ширини, товщини і забарвлень у залежності від призначення. У виробництві меблів застосовують текстовініт, повінол, вініліт, автобім.

Текстовініт - тканина з нанесеним з однієї сторони полівінілхлоридним еластичним матеріалом. Матеріал еластичний, добре опирається стиранню і багаторазовим деформаціям. Виготовляють в рулонах довжиною 25...40 м, шириною від 53 до 84 см.

Повінол виготовляють промазуванням на ґрунтовочній машині пастоподібною полівінілхлоридною сумішшю бязі, молескіну, мадаполаму чи ситцю. Повінол має гарну еластичність, пружність, водонепроникність. Виготовляють в рулонах довжиною 50...60 м, шириною, рівною ширині тканини.

Вініліт виготовляють шляхом обкладки тканини на каландрі полівінілхлоридним еластичним матеріалом, а автобім - шляхом накладення на одну сторону тканини плівки, що складається з пастоподібного полівінілхлориду, пластифікаторів, пігментів і наповнювачів. Автобім виготовляють на черевичній тканині, молескіні. Завдяки високим експлуатаційним властивостям є одним із кращих оббивних матеріалів. Застосовують для оббивання меблів і м'яких елементів в автомобілях, автобусах, вагонах і т.д. Довжина рулонів 20...30 м.

Шкіра штучна з нітроцелюлозним покриттям (нітрошкіра) - тканина, на одну чи з обох сторін якої нанесена нітроцелюлозна плівка з наповнювачами і пластифікаторами. Як основу для виготовлення нітрошкіри застосовують молескін, черевичну тканину, бязь, міткаль, саржу різних артикулів. Нітрошкіру виготовляють шириною 93...128 см у рулонах довжиною від 20 до 50 м, I і II сортів. Зберігають рулони у вертикальному положенні.