2. Покривні тканини

Поняття покривні тканини зв'язане з історією і технологією виготовлення меблів. Найбільш розповсюдженим видом цих тканин є бавовняні одночовникові, що мають плоску фактуру. Їх естетичні властивості невисокі, їх звичайно застосовують для покриття пружинних блоків, рідше як настили-основи, покриття м'яких елементів і настили під лицювальну тканину.

До цього виду відносяться грубі технічні тканини з грубої пряжі рідкого полотняного переплетення, наприклад з льняноджутової кенафової пряжі, мішечні і бавовняно-паперово-льняні тканини.

Мішечне полотно виробляють з джуту і паперу, бязь сувора - з кордної пряжі, полотно суворе - із суворої льняної оческової пряжі мокрого прядіння, міткаль сувора – бавовняно - паперова тканина простого переплетення.

Останнім часом завдяки невисокій вартості як покривний матеріал широке застосування знаходять неткані матеріали.

3. Лицювальні тканини

Асортимент сучасних меблевих тканин представлений в основному бавовняними тканинами, малюнок і колористика яких не завжди дозволяють використовувати їх для оббивання виробів меблів з підвищеними естетичними властивостями. У зв'язку з розвитком хімії полімерів з'являються нові види тканин з хімічними волокнами. Застосування хімічних волокон дозволяє розширити асортимент меблевих тканин, підвищити їх естетичні і експлуатаційні властивості.

Сучасне меблеве виробництво вимагає ретельного підбору тканин: їхній малюнок і колористичне оформлення повинні відповідати формі і призначенню виробів.

Для виробництва меблевих тканин використовують натуральні і хімічні волокна. Значне розширення асортименту меблевих тканин стало можливим завдяки використанню різних видів хімічних волокон. Для одержання натуральних волокон вимагаються особливі кліматичні умови, значні витрати робочої сили і капіталовкладень. Найбільш розповсюдженими натуральними волокнами, використовуваними для виготовлення меблевих тканин, є бавовна і льон.

Хімічні волокна мають високу міцність, стійкість до зовнішніх впливів (світла, вологи), пружність, стійкість до стирання, легко забарвлюються в будь-які кольори. Хімічні волокна поділяють на штучні і синтетичні.

Основною сировиною для одержання штучних волокон служать деревна целюлоза і їдкий натр, сірковуглець, сірчана кислота і її солі. До штучних відносять віскозні, мідно-аміачні й ацетатні волокна.

До синтетичного відносяться поліамідні, поліакрилонітрильні, поліефірні волокна, одержувані шляхом синтезу високомолекулярних з'єднань. Поряд з позитивними властивостями синтетичні волокна мають ряд недоліків: малу гігроскопічність, підвищену твердість, електризуємість і малу стійкість до забруднення.

Для поліпшення властивостей тканин використовують змішані волокна, що сполучають у собі позитивні властивості натуральних чи штучних і синтетичних волокон.

У залежності від складу волокнистого матеріалу пряжа і нитки підрозділяються на однорідні, тобто вироблені з волокон одного виду, і змішані, вироблені з різних волокон. У залежності від характеру крутіння пряжа і нитки можуть бути підвищеного, середнього і пониженого крутіння; у залежності від оздоблення - суворими (незабарвленими) і пофарбованими; за будовою - однониткові, кручені (із двох і більше ниток) і фасонного крутіння; за призначенням - основними й човниковими.

У виробництві меблевих тканин широко використовують нитки з хімічних волокон, в основному текстуровані (такі нитки одержують шляхом спеціальної механічної чи термомеханічної обробки, у результаті якої нитка здобуває додаткову об’ємність і еластичність). Форма нитки при цьому змінюється, лінійна щільність (товщина) не збільшується.

Нитки фасонного крутіння одержують із двох і більш ниток того самого волокна, частіше із сполучення штучних і синтетичних волокон. Нитки цієї. групи складаються з стрижневої (серцевинної) нитки, навколо якої обвивається нагонна чи ефективна нитка, подавана в машині з більшою швидкістю, чим стрижнева нитка. Нагонна нитка дозволяє одержувати різні ефекти фасонного крутіння: спіралі, вузлики, петлі і т.п.

За видом фарбування розрізняють мулініровану і меланжировану пряжі з натурального волокна. Мулінірована пряжа скручена з двох по-різному пофарбованих ниток, меланжирована - з волокон різних кольорів, що гармонійно сполучаються.

Основною характеристикою, що служить для оцінки якості нитки, є її товщина. Відповідно до рекомендацій ІСО (Міжнародної організації по стандартизації), у всіх країнах введена єдина система виміру товщини пряжі і ниток - система текс (текстильна). Товщина нитки по цій системі характеризується відношенням її маси (г) до довжини (км). У міжнародних стандартах це відношення назване лінійною щільністю. Як одиницю прийнятий текс (г/км).

Меблеві тканини за видом сировини можна розділити на бавовняні, шовкові і вовняні. Деякі меблеві тканини містять у своєму складі два чи три види сировини.

Бавовняні тканини виробляють з однониткової чи крученої бавовняної пряжі.

Шовкові тканини в основному застосовують для оформлення інтер'єрів приміщень. У виробництві меблів знаходять обмежене застосування в зв'язку з невисокою зносостійкістю.

Вовняні ворсові меблеві тканини виробляють на ткацьких верстатах спеціальних конструкцій. Ворсова поверхня утворюється з ворсової основної нитки, що виступає на поверхні тканини у виді петель. Як правило, такі тканини виробляють не менш чим із двох основних ниток: корінної, утворюючої з човниковою ниткою основу тканини, і ворсової, утворюючої ворсову поверхню. Ворсові тканини бувають з розрізним і петельним ворсом.

До напівшерстяних відносять тканини із вмістом вовняного волокна в суміші 8...90%. В основному це тканини однотонні, із гладкою поверхнею, полотняного чи комбінованого переплетення. У зв'язку з тим, що напівшерстяні тканини використовують для виробів меблів підвищеної комфортабельності і покращеної якості, вимоги до їхньої структури і художньо-колористичного оформлення повинні бути більш високими.

Широко застосовують тканини, що сполучать натуральні і синтетичні волокна (бавовняні, нейлонові, поліефірні). У виробництві оббивних тканин зменшується використання целюлозного волокна.

Вимоги до меблевих тканин визначаються формою і призначенням виробів, призначених для оббивання. При розгляді призначення виробів меблів необхідно мати у виді не тільки їхні функції (для сидіння і лежання), але і функції приміщення, у яких вироби будуть використовуватися. Наприклад, у меблях для громадських будинків (готелів, гуртожитків) доцільніше використовувати тканини більш строгих малюнків і менш світлих тонів. Для виробів підвищеної м'якості і складних архітектурних форм перевагу віддають тканинам, які володіють високою еластичністю, драпіруємістю і пружністю.

Крім того, вибір тканини повинний диктуватися перспективним напрямком розвитку меблевого виробництва (формою виробу, призначенням, технологією оббивних робіт, раціональним використанням тканини). Малюнок на тканині обов'язково повинний бути побудований з урахуванням її структури і призначення. Кожен артикул тканини повинний мати свої малюнки.

Малюнок може бути з виразними чіткими формами чи із зм'якшеними границями форм; кольори малюнка тканини і тла можуть збігатися, а малюнок виділятися переплетеннями. При цьому важливі ритм малюнка, його розмір і колір.

Композиція малюнка тканини при розкрої повинна зберігатися. Окремі шматки повинні гармонійно сполучатися в різних напрямках. Малюнки повинні композиційно поєднувати всі уніфіковані елементи виробу в одну форму, один виріб. Для оббивання меблів складних архітектурних форм не слід застосовувати тканини строгих (спрямованих) малюнків, не повинні виявлятися верх і низ тканини.

У тканинах з малюнком геометричної структури варто приймати вертикальний напрямок малюнка як найбільш прийнятний для меблевих виробів.

Одним з напрямків в оформленні меблевих тканин є введення в тло проосновних і ефективних ниток. Вони можуть бути одного кольору з тлом і мати високу лінійну щільність чи бути контрастними до тла тканини. Яскраві ефективні нитки на нейтральному тлі додадуть тканині виразність. Ефективні нитки, які відтіняють чи зм'якшують контраст між пасмами різних кольорів у тканині, бажано підбирати меншої лінійної щільності, чим пряжа тла, щоб вони не одержали самостійного “звучання”. Особливий інтерес представляють тканини жакардового ткацтва з застосуванням пряжі фасонного крутіння з високою лінійною щільністю.

Одна з вимог, що висувається до меблів з медичної точки зору - застосування таких оббивних тканин, що сприяли б нормальному регулюванню температури тіла, забезпечували можливість хімічного чищення і миття. Основний недолік меблевих тканин із застосуванням хімічних волокон - їх підвищена електризуємість, що сприяє швидкому забрудненню. Статична електрика, впливаючи на нервову систему людини, викликає неприємні відчуття. Дослідженнями встановлено, що за три місяці експлуатації меблевих виробів досягається значне мікробне забруднення личкувальних тканин. Існуючі методи сучасної гігієнічної обробки поверхні меблевих виробів (чищення, вибивання) не забезпечують очищення виробу від пилу і мікроорганізмів. Для поліпшення гігієнічних властивостей м'яких меблів застосовують антимікробне просочення тканин.

Важливу роль відіграють личкувальні тканини при дії на меблеві вироби підвищеної температури та відкритого полум’я. Стійкість до загоряння є важливим показником, від якого часто залежить життя людини. Тканина повинна мати високу стійкість до загоряння і тління та не виділяти під час цих процесів токсичних та отруйних хімічних газоподібних сполук. З цією метою тканини просочують антипіренами, або додають їх в склад штучних та синтетичних ниток.

Антисептики та антипірени у свою чергу не повинні викликати алергічних реакцій у людей, повинні бути стійкими до дії світла та миючих і чистячих засобів, не пахнути.

Меблеві тканини повинні відповідати наступним фізико-механічним показникам (табл. 1).

Таблиця 1.

Фізико-механічні показники меблевих тканин

Показники	Норма	Методи випробувань
Для оббивання меблів
Ширина, см	150	ДСТ 3811-72
Маса, г/м2	Не нормується	---
Розривне навантаження, Н	Не менше 400	ДСТ 3813-72
Видовження при розриві, %	Не більше 20	ДСТ 3813-72
Стійкість до стирання (в залежності від маси), цикли: До 300 Від 301 до 500 Більше 500	3000 5500 9500	ДСТ 18976-73 ДСТ 9913-78
Стійкість до забарвлення, бали	4…5	ДСТ 9733-61
Для оббивання матраців
Ширина, см	100	ДСТ 3811-72
Маса, г/м2	Не менше 180...300	---
Розривне навантаження, Н	400	ДСТ 3813-72
Видовження при розриві, %	Не більше 25	ДСТ 3813-72
Стійкість до стирання, цикли	Не менше 2000	ДСТ 18976-73
Стійкість до розсування ниток, Н	Не менше 25	ДСТ 22730-77
Стійкість до забарвлення	Відповідно до ДСТ 7913-76 (група підкладочно-тікових тканин)
Додаткові вимоги	Тканини повинні бути волого- і повітропроникні, не накопичувати на поверхні статичної електрики