32. Профілактика гіпогалактії:

• раціональне харчування матері-годувальниці, достатній питний режим;

• режим фізичної активності;

• годування за вимогою дитини і обов’язково вночі;

• правила прикладання до грудей

Еталони відповідей

до питань базисного рівня знань з «Медсестринство в педіатрії»

ІІІ курс ІІ семестр

1. Профілактика рахіту:

• Антенатальна (вагітним):

Специфічна:

• з 28-32 тижня вагітності по 500 МО щоденно протягом 6-8 тижнів;

Неспецифічна

• дотримання режиму;

• збалансоване харчування;

• прогулянки на свіжому повітрі.

• Постнатальна:

Специфічна:

• на 2-му місяці життя по 500 МО щоденно протягом 3-х років за виключенням 3-х літніх місяців;

• на 2-му, 6-му, 10-му місяці життя по 2000 МО щоденно протягом 30 днів з інтервалом 3 місяці.

Неспецифічна:

• збереження природного вигодовування;

• своєчасне введення прикормів;

• масаж, гімнастика;

• прогулянки на свіжому повітрі;

• дотримання гігієни.

2. Лікування рахіту:

• легкий ступінь – 2000 МО;

• середньої важкості – 4000 МО;

• важкий – 5000 МО.

3. Гіпотрофія – це хронічний розлад живлення, який характеризується зупинкою або сповільненням маси тіла, зменшенням підшкірно-жирової основи, порушенням травлення, обміну речовин, імунної системи, затримкою фізичного і нервово-психічного розвитку.

4. Ступені гіпотрофії:

• І ступеню – дефіцит ваги 11-20%, зменшення підшкірно-жирового шару на животі;

• ІІ ступеню – дефіцит ваги 21-30%, зменшення підшкірно-жирового шару на животі, тулубі, кінцівках;

• ІІІ ступеню – дефіцит ваги більше 31% зменшення підшкірно-жирового шару на обличчі, животі, тулубі, кінцівках.

5. Профілактичні щеплення дітям з алергічними діатезами проводять:

• в період повної клініко-лабораторної ремісії;

• на фоні десенсибілізуючої терапії (призначаються десенсибілізуючі препарати на

7 днів, починаючи за 3 дні до щеплення);

6. Особливості догляду за дітьми з ЕКД:

• гіпоалергенна дієта;

• ведення харчового щоденника;

• боротьба за грудне вигодовування;

• лікувальні ванни з відваром череди, кори дуба.

7. Потенційні проблеми при диспепсії:

• при простій диспепсії ї – перехід в токсичну форму;

• при токсичній – ризик виникнення токсикозу з ексикозом, нейротокискозу.

8. Форми явної спазмофілії:

• ларингоспазм;

• карпопедальний спазм; еклампсія

9. Особливості догляду за дітьми із стоматитами:

• дієта хімічно, термічно та механічно щадна (їжа прохолодна, гомогенна, без речовин, які подразнюють слизову оболонку;

• дотримання особистої гігієни;

• індивідуальний посуд;

• полоскання або обробка ротової порожнини розчинами антисептиків після кожного вживання їжі.

10. Профілактика глистних інвазій:

• загальні положення:

• миття рук;

• миття овочів та фруктів;

• стрижка нігтів

• для ентеробіозу:

• зміна натільної та постільної білизни;

• прання та прасування білизни;

• сон в трусиках.

11. Підготовка до УЗД дітей з ДЖВШ:

• за 3 дні до дослідження виключити із раціону продукти, які спричиняють метеоризм

• напередодні дослідження легка вечеря;

• дослідження проводити натще, потім дитина отримує жовчогінний сніданок (сметана, йогурт, яєчний жовток і через 40 хв. оглядається повторно).

12. Основні методи діагностики при захворюваннях шлунково-кишкового тракту у дітей:

• аналіз калу на я/глистів;

• зіскоб на ентеробіоз;

• аналіз калу на копро логічне дослідження;

• ФЕГДС;

• УЗД;

• ректороманоскопія;

• рентгенографія, рентгенографія.

13. Основні методи діагностики при захворюваннях сечової системи:

• аналіз сечі клінічний;

• аналіз сечі за Нечипоренко, Зимницьким, Аддісом-Каковським;

• аналіз сечі на бак.флору та чутливість до антибіотиків;

• УЗД нирок;

• урографія;

• цистоскопія

14. Інфекційні захворювання шкіри:

• везикулопустульоз;

• пухирчатка

15. Неінфекційні захворювання шкіри:

• попрілості;

• пітниця;

• склерема;

• склередерма

16. Класифікація гельмінтозів:

• ентеробіоз - збудник гострики;

• аскаридоз – аскариди;

• трихоцефальоз – волосоголовець;

• лямбліоз – лямблії

17. Потенційні проблеми при гельмінтозах:

• ризик виникнення анемій;

• кишкова непрохідність

18. Потенційна проблема при гемолітичній хворобі новонароджених:

• білірубінова енцефалопатія

19. Потенційна проблема при інфекційних захворюваннях шкіри:

• сепсис

20. Симптоми прихованої спазмофілії: симптоми Маслова, Хвостека, Ерба.

21. Основні методи діагностики при захворюваннях органів дихання:

Лабораторні методи дослідження:

• Загальний аналіз крові

• Біохімічний аналіз крові

• Аналіз харкотиння клінічний

• Бак посів харкотиння і визначення чутливості до антибіотиків

• Проба Манту (за показаннями)

• Бак посів крові на стерильність (за показаннями)

Інструментальні методи дослідження:

• Плевральна пункція при

• Рентгенографія органів грудної клітки

• Флюорографія органів грудної клітки (з 15 років)

• Комп’ютерна томографія (за показаннями)

22. Пробіотики – це живі мікроорганізми, молочнокислі бактерії (лакто-біфідобактерії, дріжджі, які відносяться до нормальної мікрофлори шлунково-кишкового тракту людини.

Пребіотики – це вуглеводи, які не перетравлюються і не всмоктуються в кишечнику, які стимулюють ріст і активність корисних бактерій кішківника (лактуоза,