З

Звіробій звичайний Кропива дводомна (Urtica dioica)

астосування. Найчастіше звіробій звичайний викорис­тову­ють при хворо­бах травного тракту. Застосування зві­ро­бою зви­чай­но­го показане і дає добрий терапев­тичний ефект при дискінезіях жов­чних шляхів, гепатитах, застої жовчі в жовчному міхурі, хо­ле­циститах, жовчнокам’яній хворо­бі, гастриті, метеоризмі, гост­рих і хро­ніч­них колітах, простих і кривавих проносах та геморої. Як се­чо­гінний засіб звіро­бій вико­ристовують при нирковокам’яній хво­ро­бі (у початковій стадії) та при зни­жен­ні фільтраційної здат­ності нирок. Настойка трави зві­робою вия­ви­лася ефек­тив­ною при інвазії гостриками (гіменолепідоз і ентеробіоз). Препарати звіро­бою зні­ма­ють спазм кро­воносних су­дин (особливо капілярів), поліп­шують венозний кровообіг і кро­вопостачання деяких внутрішніх органів, виявляють капіля­розміц­ню­ючу дію. Особливістю ці­єї рослини є її здатність підвищу­вати чутливість шкіри до ультра­фіолетового проміння. Препарати зві­робою ефективні й при розладах нер­во­вої сис­те­ми, ней­родистонії, мігрені та при нічному нетриманні сечі в дітей. Звіро­бій­ну олію ви­ко­ристовують при опіках, гінгівітах, виразці гомілки та для гоєння ран. У сто­матології настій і настойку трави звіробою використовують для полоскання ро­то­вої порожни­ни і змазувань ясен при неприємному запаху з рота, гінгівітах і сто­мати­тах. У гінекологічній практиці настій трави використо­вують для сприн­цювань при за­па­ль­них захворюваннях піхви, а звіробійну олію (у вигляді тампо­нів) – для ліку­ван­­ня ерозії шийки матки. У на­род­ній медицині, крім усіх вищезазначених ви­пад­ків, зві­робій використовують при полі­артриті, подагрі, ту­бер­ку­льозі легень з кровохар­ка­н­ням, мастопатії, різних запальних про­цесах, фурункулах тощо.

Родина кропивні (Urticaceae).

М орфологія. Багато­річна трав’яниста рослина. Кореневище повзуче, з га­лу­зис­ти­­ми паго­нами. Стебло пря­ме, чотиригранне, 30-150 см заввишки, вкрите жалкими волос­ка­ми. Листки яйцевидно-ланцет­ні, шорстко­во­ло­ха­ті, по краях крупно-зубчасті, суп­ротивні, дов­гочерешкові. Квітки одностатеві, дрібні, жовтувато-зелені, зіб­ра­ні пуч­­ками в гіл­лясті коло­совидні суцвіття: жіночі – звислі, чо­ловічі пря­мо­стоячі. Плід – яйце­видний горішок. Цвіте із се­реди­ни червня до пізньої осені.

Формули квіток:

* ♀ Р₍₄₎ G₍₂₎ ; * ♂ Р₄ А₄.

Екологія і поширення. Кропива дводомна росте по всій те­ри­торії Украї­ни на трохи вологих місцях серед ча­гар­ників, у лі­сах, біля парка­нів, уздовж доріг, по засмі­чених місцях, де ба­гато ні­тратів.

Сировина. Листки, корені, насіння.

Дія. Се­чо­гінна, кровоспинна, в’я­жу­ча, секреторна, зага­льно­зміцнююча.

З

Крапива дводомна

астосування. Препарати кропиви виявляють сти­мулюючу й тонізуючу дію, ак­ти­­візують основний обмін речо­вин, посилю­ють діяльність серцево-су­дин­ної сис­те­ми і дихального центру, сти­­мулює грануляцію та епітелізацію ураже­них тканин. Крім то­го, препарати з кропиви дводомної збільшують кількість ерит­ро­­цитів і нор­ма­лізують склад крові (кровотворна дія заліза), змен­шують кількість цук­ру в кро­ві, підвищують регенерацію сли­зо­вих оболонок шлунково-кишко­вого трак­ту, мають су­дино­зву­­жу­ва­льний вплив, сприяють нор­малізації порушеного мен­стру­а­ль­ного цик­­­лу. Хімічний склад кро­пиви дає змогу віднести її й до ві­тамінних засобів. Засто­со­вують кропиву пе­ре­важно як кро­во­спин­­ний засіб (при легеневих, кишко­вих, мат­ко­вих, гемо­рої­да­ль­них та інших кровотечах). Поряд з цим препарати з листя кро­пиви є ефек­тивним засобом при атеросклеро­зі, за­лі­зодефіцитній анемії, холе­цис­ти­тах, гастритах, виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки, роз­ла­дах трав­лен­ня, цук­ровому діабеті, гіповітамінозі та гіпогалактії. Як сечогінний засіб пре­па­ра­ти кропиви по­ка­зані при нирковокам’яній хворобі, асциті, набряках і ревматизмі. До складу лікувально-про­фі­лактичного хар­чо­во­го раціону включають салати з мо­ло­­дого листя рослини. Пре­парати з кропиви дводомної за­стосовують у дер­ма­то­ло­гії й кос­метиці. Всередину настій з листя кропиви вживають при комплекс­ному лі­ку­ванні вугрів. Від­ва­ром листя на розведеному водою оцті миють голову при круговій або гніздовій плішиво­сті, себореї, облисінні, пе­ред­­часному посивінні. Свіжим соком кро­пиви лікують рани, варикозні виразки й запрілості.

Липа серцелиста (Tilia cordata)

Родина липові (Tiliaceae).

Морфологія. Довговічне дерево, до 25 м заввишки. Листки чергові, прості, сер­цеподібні, дрібнозуб­часті із загостре­ною верхівкою. Квітки двостатеві, блідо-жов­ті, зібрані в пазушні напів­зон­тики, си­дять на спі­ль­ному стебельці. При кожному суц­віт­ті є лан­це­товидний, зрослий з квіт­ко­носом, приквіт­ковий листок, який зберіга­ється й при плодах. Характерною особ­ли­вістю квітки є тичинки, що зрослися в п’ять пучків. Чашечка і віночок п’я­ти­член­ні. Біля основи чашолистки човнико­по­дібні; тут ви­ді­ля­є­ться нектар. Зав’язь п’яти­гніз­да, з двома на­сін­нє­вими зачатками в кожному гнізді. Маточка – наслідок зрос­тання п’яти пло­долистків. Плід – однонасінний го­рі­шок (нас­лідок редукції гінецею при дозріванні плода). Цвіте в червні-липні. Лікар­сь­ка си­ровина – ли­повий цвіт (суцвіт­тя разом з приквіт­ками). Дія – потогінна, жа­ро­зни­­жу­юча, бактерицидна, сечо­гін­на.

Ф ормула квітки:

 Ca₅ Co₅ А_{(5) + (5) + (5) + (5) + (5)} G₍₅₎.

Екологія і поширення. Липа серцелиста рос­те майже по всій те­ри­то­рії Украї­ни в лі­сах, по чагарниках. Як де­коративну рослину її культи­ву­ють у садах і парках та на вулицях міст.

Сировина. Липовий цвіт (суцвіт­тя разом із приквіт­ками).

Дія. Потогінна, жарозни­жу­юча, бактерицидна, сечогінна.