З

Гіркокаштан звичайний Дуб звичайний (Quercus robur)

астосування. Ек­стракт плодів гірко­каштану зменшує в’яз­­кість крові, має капі­ля­розміцнюючі властивості, знижує арте­ріальний тиск, нор­малізує вміст холесте­ри­ну в крові. Доведено та­кож вазотонічну, судинозвужую­чу і знеболюючу дію росли­ни. Свіжовидавлений сік з квіток п’ють при варикоз­ному роз­ши­­рен­ні вен, тромбо­флебіті, атеросклерозі та геморої; сік кві­ток, за­кон­сервований спир­том, настойку кві­ток або пло­дів – при ва­ри­­коз­ному розши­ренні вен і геморої; настій кори – при три­ва­лій діареї, маля­рії, та при хронічних бронхітах у курців; від­вар шкірки плодів – при маткових кровотечах. У поєд­нанні з ін­ши­ми лікарськими рос­линами гіркокаш­тан використовують при гемороїдальних кровотечах, ва­ри­коз­ному дер­ма­титі, подаг­рі, артриті тощо. Як зовнішній за­сіб використовують настій ко­ри, настойку пло­дів, настій шкіри пло­дів та свіже потерте листя. Декора­тивне дерево. Медо­нос. Деревина м’яка, йде на виго­тов­лення фа­нери; плоди – на корм тва­ринам.

Р одина букові (Fagaceae).

Морфологія. Дерево до 40-50 м заввишки. Листки чергові, лопатеві, на коротких череш­ках. Квітки поодинокі, з п’яти­ло­па­те­вою оцвітиною. Лопаті тонкі та довгі, з війка­ми по краях. Ти­чи­нок 5, супротивних листочкам оцвітини. Квітки одно­ста­те-ві: ти­чинкові в негустих зви­саючих сереж­ках, маточкові – по 1-3 на довгих квітко­но­сах, розвиваються в пазухах верхніх листків тих самих пагонів, де міс­тяться ти­чинкові сережки. Їхні при­квіт­ки блюд­цеподібно зростаються при основі кож­ної жіночої квіт­ки. Маточка має три ве­ли­ких приймочки на корот­ких стовп­чи­ках і тригнізду за­в’язь. Але розвивається лише одне гніздо з його на­сін­нєвим за­чат­ком. Оцвітина з 6 лис­точків, малопо­мітна. Зав’язь нижня. Плід – жолудь. Цвіте у травні-червні.

Формули квіток:

* ♀ Р₆ G₍₃₎ ; * ♂ Р_(4-7) А_(4-12).

Екологія і поширення. Росте в лісах помірного, субтро­піч­ного і тропічного поясів Північної півкулі.

Сировина. Кора молодих пагонів.

Дія. В’яжуча, проти­за­па­льна, проти­гнильна.

З

Дуб звичайний Звіробій звичайний (Hypericum perforatum)

астосування. Кору дуба викори­сто­вують при запаленнях слизової оболон­ки ро­та, глотки і гортані, при гінгівіті, сто­ма­ти-ті, пародонтозі, флюсі, гастриті, при шлун­ко­­вих кровотечах, про­носі, енте­риті й хворобах печінки та селезінки, при рахіті, ви­падінні прямої киш­ки й туберкульозі, при захво­рюваннях лім­фа­тичних вузлів, зах­во­рюваннях шкіри (екзе­ма, тріщини, від­мо­роження, опіки тощо), а також при отру­є­н­­ні грибами, алка­лої­дами та солями міді, свинцю й олова. У гінеко­логічній прак­ти­ці відвар кори ви­ко­ристовують для спринцювань при ший­ко­вих і піхвових білях, вульвовагініті й ви­раз­ковому кольпіті; внут­ріш­ньо приймають при надмірних місяч­них. Відва­ром галів лікують опіки. Жо­луді використовують при захво­рюван­нях трав­ного каналу, а та­кож як сурогат кави. Кору дуба широко використовують і у ве­теринарії. Дере­вина рослини стійка проти гниття, дуже тверда, використовується в суднобудуванні, меб­левій промисловості. Із жолу­дів виготовляють сурогат кави, во­ни – добрий корм для свиней.

Родина звіробійні (Hype­rica­ceae).

М орфологія. Багаторічна трав’яниста рослина. Стебло пря­мостояче, голе, вгорі розгалуже­не, круглясте або з двома підви­ще­ними лініями, 30-60 см зав­вишки. Лист­ки дрібні, супротивні, сидя­чі, цілокраї, видовжено-овальні, тупі, з просвітчас­ти­ми крапчасти­ми залозками. Квітки пра­вильні, двостатеві, 5-пелюсткові, зібрані в щит­ко­подібну волоть або нещіль­ну китицю, пелюстки золотаво-жовті ви­дов­жено-ова­ль­ні, з чорни­ми крапками. Плід – коробочка. Цвіте з червня до ве­ресня.

Формула квітки:

* Са₍₅₎ Со₅ А_{() + ()+ () + …} G ₍₃₎.

Екологія і поширення. Рослина по­ширена по всій території України на від­­критих сухих місцях, на схилах, на лу­ках, пагорбах, галявинах, у лісо­вих по­садках та між чагарниками.

Сировина. Стебла, листки, квітки.

Дія. В’яжуча, антисептична, діуре­тич­на, хо­ле­ре­тич­на, кро­во­спинна, заспо­кій­ли­ва.