Валеріана лікарська (Valeriana officinalis)

Родина валеріанові (Vale­ri­ana­ceae).

Морфологія. Багаторічна трав’яниста рослина. Кореневище коротке, густо вкри­те чис­лен­ними бу­руватими ко­ренями. Стеб­ло пряме, циліндричне, борознисте, все­ре­­ди­ні по­рожнє, вго­рі гіллясте, заввишки 0,7-1,5 м. Лист­ки супротивні, непарно­пе­ристо­складні, при корені черешкові, верхні – сидячі. Квітки дрібні, непра­ви­льні, за­паш­ні; на верхівці стебла і гілок зібрані у напівзонтики, що являють со­бою великі суцвіття. Плід – дрібна, дов­гасто­яйце­вид­на сім’янка. Цвіте в червні-серп­ні.

Ф ормула квітки:

↑ Са_10-12 Со₍₅₎ А₃ G ₍₃₎.

Екологія і поширення. Росте майже по всій території Украї­ни на заболочених низинах, суходільних луках, по берегах річок і боліт, у заливних лісах, на тра­в’я­них і торфових заплав­них болотах, серед чагар­ників, на степових схилах, лучних і різ­но­трав­них степах. Рослина культивує­ться.

Сировина. Дво­річні коре­не­вища ра­зом з коренями.

Дія. Заспокійлива, спазмолітична.

З

Валеріана лікарська

астосування. Препарати валеріани змен­шують збудливість і підвищують функ­ціо­нальну діяльність цент­ральної нервової сис­теми, регу­люють серцеву діяльність, знижу­ють артеріальний тиск, проявля­ють спазмолітичну й слабку жов­чогінну дію, під­си­лю­ють секре­цію залоз травного тракту. Най­частіше препа­ра­ти рос­лини вико­рис­­товують як засоби, що заспокій­ливо діють на нер­вову систему й покращують дія­льність серцево-судинної сис­теми, а саме: при станах надмірного нервового збуд­жен­­ня, істерії та епілепсії, при відчуттях тривоги, розумовій перевтомі, мігре­непо­діб­них голов­них болях, безсонні (зумовленому нер­во­вим напруженням або на­в’яз­ли­ви­ми думками), для профілактики й лі­кування стенокардії та гіпертонії в початковій стадії. Ефек­тив­ним є використання валеріани і при підви­щеній функції щи­то­вид­ної залози, для зняття спазмів і посилення секреції зало­зис­того апарату шлунково-киш­кового тракту, а та­кож як засобу, що посилює жов­човиділення. В акушерсько-гіне­кологічній практиці препарати валеріани призначають як заспокійливий засіб при клімактеричних невро­зах, при токсикозах вагіт­них і по­рушенні в них серцевої діяль­но­­сті. У народній ме­дицині валеріану також ви­користовують при болях у ді­лянці серця, як вітрогінний, протиглисний засіб і як засіб, що сприяє травленню. Рослина вхо­дить до складу заспокійливого чаю, шлункового чаю і вітро­гінного чаю.

Г іркокаштан звичайний (Aesculus hippocastanum)

Родина гіркокаш­та­нові (Hippocastanaceae).

Морфологія. Дерево з гарною густою кроною, до 30 м зав­вишки. Листки су­про­тив­ні, пальчастоскладні, з 5-7 листочків, зуб­часті. Кожен листочок зворотньо-яй­це­подібної форми, паль­час­то­зазублений. Квіт­­­ки неправильні. Чашеч­ка пухнаста, п’я­­ти­розді­ль­на. Віночок з 6 різних пелюс­ток. Тичинок – 7, маточка – 1. Квіт­ки зіб­ра­ні у великі, стоячі, пірамідальні волоті. Плід – ко­ро­бочка, що розтріскується по 3-х швах, вкрита м’якими зеле­ними колючка­ми. Всередині пло­да – 3 насінини блиску­чо-ко­рич­не­во­го кольору. Цвіте в травні-червні.

Формула квітки: * Са₅ Со₅ А_7-8 G ₍₃₎.

Екологія і поширення. Походить з Греції. На території України розводять у пар­ках і садах як декоратив­не дерево.

Сировина. Кора, листки, квітки, пло­ди.

Дія. Протизапальна, проти­судомна, зне­бо­лю­юча, антико­агу­лю­­юча.