10

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №11

Тема: Лікарські рослини, що зростають в Україні

Теоретичні питання:

1. Видова морфологічна діагностика та екологічні особливості лікарських рослин, поширених в Україні: родина кропивні (Urticaceae), рід кропива (Ur­tica), вид кропива дводомна (Urtica dioica); родина звіробійні (Hypericaceae), рід звіробій (Hyperi­cum), вид звіробій зви­чайний (Hypericum perforatum); родина по­до­рожникові (Plantagi­na­ceae), рід подорожник (Plantago), вид подорожник великий (Plantago major); родина маль­во­ві (Malvaceae), рід алтея (Althaea), вид алтея лікар­ська (Altha­ea officinalis); родина ва­ле­ріанові (Valerianaceae), рід валеріана (Valeria­na), вид валеріана лікарська (Valeriana officina­lis); родина льонові (Linaceae), рід льон (Linum), вид льон звичайний (Linum usi­tatissimum); родина букові (Fagaceae), рід дуб (Quercus), вид дуб звичайний (Quercus ro­bur); родина березові (Betulace­ae), рід береза (Be­tula), вид береза бородавчаста (Be­­tula verrucosa); родина липові (Tili­aceae), рід липа (Tilia), вид липа серцелиста (Tilia cor­data); родина гіркокашта­нові (Hippocastanaceae), рід гірко­каш­тан (Aesculus), вид гіркокаштан звичайний (Aescu­lus hippocastanum); родина лохові (Ela­eagnaceae), рід обліпиха (Hippophaё), вид обліпиха кру­ши­ноподібна (Hippophaё rham­no­ides).

2. Медичне і народногосподарське значення лікарських рослин, поширених в Україні.

ЗМІСТ ТЕМИ:

Алтея лікарська (Althaea officinalis)

Р одина мальвові (Malvaceae).

Морфологія. Ба­га­торіч­на трав’яниста рослина. Кореневище коротке, товсте з бу­рувато-жовтими ко­ренями-придатками. Стеб­ло пряме 1-1,5 м заввишки, малогіл­ляс­те, покрите воло­син­ками. Лист­ки чергові, черешкові, бархатисто-розпу­шені, сі­ру­­ва­то-зе­ле­ні, із зубчастими краями: нижні – яйцевидні, п’ятило­па­те­ві, верх­ні – дов­гас­то­­яйце­видні, трилопатеві. Квітки в пазухах лист­ків, на коротких квітко­ніж­ках, у вер­хній частині стебла – у виг­ляді ко­лос­ка. Віночки рожевого, іноді черво­ну­ватого ко­льору. Тичинки численні, фіо­летові, зро­щені майже до верхівки. Плоди дрібні, схо­жі на диски, при дозрі­ванні розпадаються на окремі плоскі бо­бовидні сім’янки. Цвіте і плодоносить у липні-серпні.

Формула квітки:

 Ca_{(6-9) + 5} Co₍₅₎ А_() G_().

Екологія і поширення. Росте по всій тери­торії України на вологих луках по берегах річок, стариць, озер і ставків, по ча­га­р­ни­ках, на забо­лочених та солон­цю­ва­тих місцях. Рослину часто вирощують у квітниках поблизу будинків.

Сировина. Заготов­ляють корені дво­річного і старшого віку рослин восени після відмирання надзем­ної частини.

Дія. Обволікаюча, відхаркувальна, знебо­лююча, проти­запа­льна, пом'якшу­вальна.

З

Алтея лікарська

астосування. Препарати алтеї приймають всередину у виг­ляді відвару або хо­лод­ного настою захворюваннях органів дихан­ня (хро­нічні бронхіти, трахеїти, ла­рин­гіти, брон­хіальна астма, кок­люш) та шлун­ково-кишкового тракту (гастрити, енте­ро­ко­літи, виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки). Настій і екс­тракт, крім того, використовують внутрішньо при лікуванні екземи і псоріазу. Відвар ко­ріння алтеї внутрішньо вжива­ють при запаленні сечового міху­ра, болісному мимо­віль­но­му се­човиділенні, запальних процесах у нирках; зовнішньо – для полоскання ро­тової порожнини, горла, проми­вання очей при запаленні повік, для клізм при діареї, а та­кож як протизапальний і пом'якшу­вальний засіб у вигляді припарок. Відвар коріння у молоці використовують при туберкульозі легень. Коріння рослини вико­ристо­ву­ють для при­готування пілюльної маси та як слизистий продукт у дієтич­ному хар­чу­ванні.