V. Основний зміст уроку.

1. Читання вірша «Заповіт» учителем напам’ять.

Випереджальне завдання учням: слухати вірш із закритими очима. Які картини ви побачите в уяві? Які асоціації стосовно ліричного героя твору у вас виникнуть (хто звертається й до кого з рядками поезії)? Які почуття виникають у вас, коли слухаєте цей вірш? (Розвиток асоціативного мислення)

2. Бажані відповіді учнів з поясненнями вчителя:

Спочатку неначе батько зібрав свою родину й оголошує своє останнє прохання. Спокійно, повагом.

Потім перед нами постає вся Україна – з широкополими ланами, ревучим Дніпром, зеленими кручами… І вже перед нами не батько родини, а неначе козацький ватажок, адже поховати заповідає «на могилі», значить знайти останній притулок на козацькому кургані й розділити участь оборонців рідного краю. Звучить заклик до боротьби, до повстання, до знищення кріпацтва. Символічними є пейзажні деталі: ревучий Дніпро, широкий степ, широкополі лани – свідки «козацької слави". Усе це свідчить про невіддільність постаті поета від України.

У заклику до повалення існуючого ладу – вибух пристрасті поета. Це програма його життя, яку він не встиг виконати. Тому хоче, щоб вона здійснилася після його смерті.

У кінці твору ми бачимо самого Шевченка з його вірою в те, що народ збудує нове суспільство – «велику сім’ю, вольну, нову». Ми чуємо скромне бажання поета згадати його «незлим, тихим словом».

3. Читання вірша учнями.

Випереджальне завдання: поділити поезію умовно на змістові частини, визначити їх теми.

Бажані відповіді:

1 частина: заклик поета поховати його на Україні, любов до рідної країни, її широка картина.

2 частина: заклик до боротьби, до повалення існуючого ладу, ненависть до кріпосників.

3 частина: мрії про нове суспільство після знищення кріпацтва.

4. Визначення теми та основної думки твору.

Як ви визначили тему твору?

(Відповіді різні, але однозначної не буде).

Так, ми звикли визначати тему, ставлячи запитання: про що твір? Але ми маємо справу з твором ліричним, у якому на першому місці – почуття автора, а не події. Почуття, викликані якимись подіями. Отже, нам треба визначити, які почуття зображені у творі і якими подіями вони викликані.

На дошці

Почуття  явища

Любов  Україна

Ненависть  кріпацтво, існуючий лад

Отже, поет зображує любов до України і ненависть до панів-кріпосників.

Значить, тема вірша: зображення почуттів поета, викликаних суспільним становищем України (кріпацтвом).

Головна думка: заклик до українського народу знищити існуючий лад й побудувати нове, вільне суспільство на Україні. Що є життєвим кредо поета.

(Записуємо тему та головну думку в зошити).

Як Т. Г. Шевченко зумів донести до читача свої почуття? Чому ми змогли так зрозуміти все, що відчував поет?

5. Художні засоби твору. Самостійна робота з таблицею.

Художні й мовні засоби

Любов	Ненависть
Епітети:	Епітети:
Тавтологія:	Метафора:
	Метонімія:

(Метонімія – новий художній засіб для семикласників. На уроці вони повинні вперше з ним ознайомитися. На дошці під заголовком» «Нові слова, нові терміни» записано визначення, який художній засіб називається метонімією. Учитель розраховує на спостережливість і уважність учнів, сподіваючись, що хтось зверне увагу на записи на дошці й випише цей художній засіб у таблицю. Якщо ні, то зробить це вчитель під час перевірки).

Записуємо визначення «метонімія» в зошити.