
- •2. Характеристика системи регулювання зовнішньоекономічної діяльності: принципи, цілі, методи.
- •4. Економічні та адміністративні методи регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
- •5. Протекціонізм і лібералізація торгівлі. Аргументи прихильників та противників протекціонізму
- •6. Регулювання міжнародних торговельних відносин. Діяльність міжнародних торговельних організацій гатт– сот та юнктад (Конференція оон з питань торгівлі й розвитку).
- •7. Митне законодавство та принципи митного регулювання. Державна митна служба України: завдання, функції, структура.
- •8. Порядок митного контролю та оформлення товарів. Декларування товарів, форми декларування, процедура декларування.
- •9. Митні режими та особливості пропуску товарів через митний кордон.
- •10. Товарна номенклатура зед. Єдиний митний тариф.
- •11. Нетарифні засоби регулювання, їх класифікація і характеристика.
- •12. Механізм впливу нетарифних засобів регулювання на економіку країни.
- •13. Система ліцензування і квотування.
- •14. Фінансові засоби нетарифного регулювання: експортні кредити, експортні субсидії, імпортні депозити.
- •15. Антидемпінгове та компенсаційне мито.
- •1. Механізм застосування антидемпінгового мита в Україні
- •17. Валютні системи, їх сутність та елементи. Валютні ринки та валютні операції.
- •18. Механізм міжнародних розрахунків. Платіжний баланс як індикатор взаємин національної економіки з зовнішнім світом. Методи регулювання платіжного балансу.
- •19. Механізм та інструменти валютного регулювання. Державна політика в Україні щодо валютного регулювання. Порядок придбання і використання валюти, здійснення розрахунків в іноземній валюті.
- •20. Особливості цінової політики на зовнішньому ринку. Світові ціни та особливості їх визначення.
- •21. Основні фактори ціноутворення в зед. Поняття «умови торгівлі» і його економічний зміст.
- •22. Основні етапи встановлення цін. Рівень ціни, базис ціни. Спосіб фіксації ціни.
- •23. Поняття твердої ціни, ковзної ціни, рухомої ціни та ціни з наступною фіксацією.
- •24. Діяльність Міжнародної торговельної палати. Правила Інкотермс 2010 та їх використання у зовнішньоекономічній діяльності
- •25. Принципи й умови здійснення міжнародного маркетингу.
- •26. Основні напрями маркетингових досліджень світової ринкової кон’юнктури.
- •27. Організаційна структура управління зовнішньоекономічною діяльністю
- •28. Стратегії виходу на зовнішній ринок. Критерії вибору форм виходу підприємств на зовнішні ринки.
- •29. Види і форми міжнародної торгівлі (зустрічна, торги, біржові угоди тощо). Основні тенденції розвитку міжнародної торгівлі. (товарна регіональна структура),
- •30. Прямий і непрямий експорт.
- •33. Регулювання міжнародної інвестиційної діяльності в Україні: суть, його цілі, інструменти. Закон України «Про режим іноземного інвестування»
- •34. Сутність і класифікація посередницьких операцій.
- •35. Торгові, комісійні, агентські, представницькі, брокерські фірми, особливості їх діяльності в сучасних умовах.
- •36. Принципи складання та реалізації міжнародних господарських контрактів мгк
- •37. Структура мгк та зміст його основних розділів
- •40. Основні види банківських послуг у сфері зед.
- •42. Документальне оформлення депозитних, розрахункових, кредитних та валютообмінних операцій.
- •43. Форми банківських розрахунків, види і засоби платежу.
- •44. Платіжні системи swift, снірs, target. Система клірингу.
- •2.1 Міжнародна електронна система swift
35. Торгові, комісійні, агентські, представницькі, брокерські фірми, особливості їх діяльності в сучасних умовах.
Особливості торгово-посередницької діяльності на світових ринках у сучасних умовах. Торговельне посередництво - дуже важлива і невід'ємна частина сучасної ринкової економіки. Об'єктивна економічна необхідність і висока ефективність торгово-посередницької ланки в міжнародній торгівлі сировиною, напівфабрикатами, готовими виробами, машинами і устаткуванням, а також послугами доведені всією практикою роботи в сфері реалізації зарубіжних виробників, експортерів та імпортерів [1]. Багаторічний досвід діяльності як великих, так і середніх і малих промислових і комерційних структур за кордоном показав, що кінцевий ефект від використання посередників, що здійснюють зв'язок виробника зі споживачем товарів і послуг, значно вище, ніж створення виробником власної збутової мережі. (В останньому випадку виробнику для покриття величезних витрат щодо реалізації довелося б значно підвищити ціну продаваних товарів і послуг, що різко знизило б їх конкурентоспроможність на світовому ринку). Не випадково, що збутові структури найбільших міжнародних корпорацій типу "Дженерал Моторз", "Нестле", "Вестінгауз", "Міцубісі Хеві Індастріз", "ІБМ", "Брітіш петролеум" прямо або опосередковано спираються на сотні й тисячі різних посередницьких фірм, що діють в різних країнах світу. Особливо велика роль посередницької ланки при збуті на світовому ринку товарів масового попиту, де посередницькі структури виконують ключову роль у доставці товарів до кінцевого споживача. Без таких структур не могла б виконуватися головна мета сучасного маркетингу - в умовах постійно мінливих потреб ринку забезпечити споживачеві потрібний товар у необхідній кількості та асортименті, в потрібному місці і в зручний для нього час. Надзвичайно велика для виробника роль торгових посередників в умовах, коли він вперше виходить зі своїм товаром на зовнішній ринок або починає продаж на зовнішньому ринку нового товару. Успіх виробника на ринку в цих випадках прямо залежить не тільки від конкурентоспроможності самого товару, а й від кваліфікованих дій його торгових посередників. Як показують багато закордонних дослідження, число фірм-посередників у торгівлі постійно зростає. Це пов'язано з постійно збільшується попит споживачів на товари і послуги, оновленням і поповненням асортименту останніх, розширенням і поглибленням міжнародного поділу праці, в тому числі і в сфері розподілу [2]. Торгово-посередницькі фірми та організації, що діють за кордоном, активно вдосконалюють свою діяльність за рахунок використання нових методів і технологій, вже успішно застосовуються в промисловості. Це дозволяє оптимізувати їх операції, сприяє зниженню цін і поліпшенню обслуговування клієнтів. В даний час багато хто з них оснащені найдосконалішими засобами зв'язку, передовими операційними системами обліку товарів, що працюють в режимі реального часу, автоматизованими системами оформлення рахунків і замовлень. Сучасні технології впроваджуються в сферу складського господарства, де успішно використовується комп'ютерна та інша техніка. У загальному значенні під торгово-посередницькими операціями розуміються операції, пов'язані з купівлею-продажем товарів та виконуваними за дорученням постачальника (виробника чи експортера / імпортера) незалежним від нього торговим посередником на основі укладеного між ними угоди та окремого доручення. До торгово-посередницьких операцій у світовій практиці відносять також такі види діяльності як заготівельна, постачальницько-збутова і торговельна діяльність, опосередковувані, як правило, договорами купівлі-продажу. При цьому фірми, які здійснюють ці операції, є незалежними. Вони не є виробниками і кінцевими споживачами знаходиться у сфері реалізації продукції і здійснюють будь-які операції з товаром на свій розсуд. Дуже велика сфера діяльності торгово-посередницьких фірм. В основному вони займаються комерційною діяльністю, при цьому великі посередники іноді виконують і виробничі операції, пов'язані в основному з обробкою закуповуваних і реалізованих ними товарів, транспортуванням, страхуванням, складуванням товарів, проте ці функції підпорядковані реалізації комерційних операцій. Величезне число угод у міжнародній торгівлі здійснюється за допомогою посередників - торговельних фірм, організацій та фізичних осіб, що займають проміжне положення між виробниками товарів і послуг та їх кінцевими споживачами. З економічної точки зору до всіх їм цілком застосовне поняття "торгові посередники", найбільш широко поширене в міжнародній комерційній практиці. Через торгових посередників проходить реалізація на світовому ринку переважної обсягу цілих товарних груп машин і устаткування, багатьох видів сировини, основних напівфабрикатів, готових виробів, продуктів харчування, товарів широкого вжитку. Наприклад, за оцінками різних експертів, понад дві третини машинотехнических виробів і обладнання, хто в міжнародний обіг, реалізується за допомогою торговельних посередників. У цілому, за сучасними оцінками, більше половини міжнародного торгового обміну здійснюється за сприяння або при безпосередній участі незалежних від виробників і споживачів товарів і послуг торгово-посередницьких фірм, організацій та окремих осіб. З урахуванням внутрішньої торгівлі, часто є продовженням торгівлі зовнішньої, частка посередників у торговому обміні між виробниками і кінцевими споживачами ще вище і становить, за нашими підрахунками, не менше 90% сукупного всесвітнього обміну товарів і послуг [3]. Висока роль посередників характерна як для торгівлі товарами масового попиту, так і для торгівлі виробами, попит на які дуже обмежений у силу їх специфіки. Часто без посередників не обходиться і збут унікальних товарів, коли на світовому ринку діє всього один виробник-монополіст і 2-3 кінцевих споживача. Основна мета використання посередників - підвищення економічної доцільності та ефективності зовнішньоторговельних операцій. Важливою особливістю якісних зрушень, що відбулися в торгово-посередницькій ланці, є розширення напрямів і сфер цієї діяльності. У результаті розширення сфер закордонної діяльності з'явилися найбільші фірми - транснаціональні торгові корпорації (ТГК) займають панівні позиції на світових товарних ринках окремих товарів. Важливою особливістю є перетворення найбільших роздрібних фірм в міжнародні за сферою діяльності компанії, які відіграють істотну роль в міжнародному товарообігу окремих країн. Через них реалізується на внутрішньому ринку у величезних масштабах знеособлена продукція іноземних постачальників (іншими словами, вона продається у фірмових магазинах найбільших компаній під маркою останніх). Іншою важливою особливістю є підпорядкування торговими монополіями дрібних і середніх фірм - експортерів і виробників у країнах, що розвиваються. Через них вони здійснюють скупку сировини, яке самі переробляють і реалізують через власні роздрібні магазини Для сучасних умов характерним є також широка участь у міжнародній торгівлі державних і приватних торгових компаній країн, що розвиваються [4]. У сучасних умовах отримали широкий розвиток нових форм роздрібної торгівлі, максимально наближають продавців до кінцевих споживачів, а саме універсальна торгівля через супермаркети і універмаги, посилкової торгівля, пересувна торгівля, торгові автомати. 2. Торгово-посередницькі операції. 2.1. Поняття торгово-посередницьких операцій. Під торгово-посередницькими операціями розуміються операції, пов'язані з купівлею-продажем товарів, що виконуються за дорученням виробника-експортера незалежним від нього торговим посередником на основі укладається між ними угоди чи окремого доручення. Торговельне посередництво в економічному значенні - це досить широке поняття. Воно включає значне коло послуг. Зокрема, за подисканіі закордонного контрагента, підготовки і здійснення угоди, кредитування сторін і надання гарантій оплати товару покупцем. Здійсненню транспортно-експедиторських операцій і страхування товарів при транспортуванні, виконання митних формальностей, проведення рекламних та інших заходів щодо просування товарів на закордонні ринки, здійснення технічного обслуговування та проведення інших операцій. У сучасних умовах значно розширюються функції, що їх торговими посередниками, що пов'язано зі зміною структури торгово-посередницької ланки [5]. Розширилося надання різних видів послуг у комплексі: • операцій з організації збуту - подисканіі контрагентів, укладення угод від імені продавця, надання гарантій оплати товару покупцем, проведення рекламних кампаній і досліджень ринків; • транспортно-експедиторських операцій; операцій з транспортування і страхування вантажів; • фінансування торгових операцій; • технічних послуг, післяпродажного технічного обслуговування; • збір та надання інформації про ринки. Розширення функцій торговельно-посередницьких фірм здійснюється також шляхом впровадження їх у виробничу сферу, тобто створення дочірніх підприємств, в тому числі і за кордоном, з переробки і збірці продукції, купівлею-продажем якої вони займаються. Важливою областю діяльності торгових фірм стала участь у міжнародних консорціумах для здійснення великих будівельних проектів. Торговим посередникам - учасникам консорціумів надається можливість здійснювати закупівельно-збутові операції для таких підприємств. Якісні зрушення в торгово-посередницькій ланці характеризуються зосередженням переважної частини торгово-посередницьких операцій в руках невеликого числа найбільших торгових компаній, які здійснюють весь комплекс операцій: • купівлю-продаж за свій рахунок; • фінансування операцій (мають фінансові компанії, зв'язки з банками); • страхування (мають свої страхові компанії); • транспортування (мають свій флот); • технічне обслуговування (мають склади запасних частин); • виробництво і обробку (мають підприємства не тільки з переробки, але і в інших галузях); • закордонні операції (мають філії за кордоном); • підпорядкування дилерських фірм, які орієнтують на продаж конкретних товарів. На частку торгових посередників припадає від половини до двох третин товарів, що беруть участь в міжнародному товарообігу. Торгові посередники все ще порівняно широко використовуються у зовнішній торгівлі США, Англії, Нідерландів, Скандинавських країн, Японії. У Швеції, Англії, наприклад, через них здійснюється близько 50% зовнішньоторговельного обороту [6]. 2.2. Переваги використання торгових посередників. Використання торгових посередників створює для зарубіжних фірм певні переваги, що й обумовлює їх важливу роль у міжнародній торговій практиці. Головна перевага використання торгових посередників полягає в тому, що фірма-експортер не вкладає якихось значних коштів в організацію збутової мережі на території країни імпортера, оскільки торгово-посередницькі фірми зазвичай мають власну матеріально-технічну базу (складські приміщення, демонстраційні зали, ремонтні майстерні ), а іноді і свої роздрібні магазини. Інша перевага торгово-посередницьких фірм - у звільненні експортера від багатьох турбот, пов'язаних з реалізацією товару (доставка до країни імпортера, сортування та пакування, підбір за асортиментом, пристосування до вимог місцевого ринку). Важливою перевагою є також використання капіталу торгово-посередницьких фірм для фінансування угод як на основі короткострокового, так і середньострокового кредитування. Тут велике значення мають стійкі ділові зв'язки торгово-посередницьких фірм із банками, траспорт-но-експедиторськими й страховими компаніями. І нарешті, ринки деяких товарів повністю монополізовані торговими посередниками (наприклад, брокерами в Англії) і недоступні для встановлення прямих контактів із споживачами. У цьому випадку використання торгово-посередницької ланки викликаються необхідністю.