
- •2. Характеристика системи регулювання зовнішньоекономічної діяльності: принципи, цілі, методи.
- •4. Економічні та адміністративні методи регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
- •5. Протекціонізм і лібералізація торгівлі. Аргументи прихильників та противників протекціонізму
- •6. Регулювання міжнародних торговельних відносин. Діяльність міжнародних торговельних організацій гатт– сот та юнктад (Конференція оон з питань торгівлі й розвитку).
- •7. Митне законодавство та принципи митного регулювання. Державна митна служба України: завдання, функції, структура.
- •8. Порядок митного контролю та оформлення товарів. Декларування товарів, форми декларування, процедура декларування.
- •9. Митні режими та особливості пропуску товарів через митний кордон.
- •10. Товарна номенклатура зед. Єдиний митний тариф.
- •11. Нетарифні засоби регулювання, їх класифікація і характеристика.
- •12. Механізм впливу нетарифних засобів регулювання на економіку країни.
- •13. Система ліцензування і квотування.
- •14. Фінансові засоби нетарифного регулювання: експортні кредити, експортні субсидії, імпортні депозити.
- •15. Антидемпінгове та компенсаційне мито.
- •1. Механізм застосування антидемпінгового мита в Україні
- •17. Валютні системи, їх сутність та елементи. Валютні ринки та валютні операції.
- •18. Механізм міжнародних розрахунків. Платіжний баланс як індикатор взаємин національної економіки з зовнішнім світом. Методи регулювання платіжного балансу.
- •19. Механізм та інструменти валютного регулювання. Державна політика в Україні щодо валютного регулювання. Порядок придбання і використання валюти, здійснення розрахунків в іноземній валюті.
- •20. Особливості цінової політики на зовнішньому ринку. Світові ціни та особливості їх визначення.
- •21. Основні фактори ціноутворення в зед. Поняття «умови торгівлі» і його економічний зміст.
- •22. Основні етапи встановлення цін. Рівень ціни, базис ціни. Спосіб фіксації ціни.
- •23. Поняття твердої ціни, ковзної ціни, рухомої ціни та ціни з наступною фіксацією.
- •24. Діяльність Міжнародної торговельної палати. Правила Інкотермс 2010 та їх використання у зовнішньоекономічній діяльності
- •25. Принципи й умови здійснення міжнародного маркетингу.
- •26. Основні напрями маркетингових досліджень світової ринкової кон’юнктури.
- •27. Організаційна структура управління зовнішньоекономічною діяльністю
- •28. Стратегії виходу на зовнішній ринок. Критерії вибору форм виходу підприємств на зовнішні ринки.
- •29. Види і форми міжнародної торгівлі (зустрічна, торги, біржові угоди тощо). Основні тенденції розвитку міжнародної торгівлі. (товарна регіональна структура),
- •30. Прямий і непрямий експорт.
- •33. Регулювання міжнародної інвестиційної діяльності в Україні: суть, його цілі, інструменти. Закон України «Про режим іноземного інвестування»
- •34. Сутність і класифікація посередницьких операцій.
- •35. Торгові, комісійні, агентські, представницькі, брокерські фірми, особливості їх діяльності в сучасних умовах.
- •36. Принципи складання та реалізації міжнародних господарських контрактів мгк
- •37. Структура мгк та зміст його основних розділів
- •40. Основні види банківських послуг у сфері зед.
- •42. Документальне оформлення депозитних, розрахункових, кредитних та валютообмінних операцій.
- •43. Форми банківських розрахунків, види і засоби платежу.
- •44. Платіжні системи swift, снірs, target. Система клірингу.
- •2.1 Міжнародна електронна система swift
33. Регулювання міжнародної інвестиційної діяльності в Україні: суть, його цілі, інструменти. Закон України «Про режим іноземного інвестування»
Терміни, що вживаються в цьому Законі, мають таке значення:
1) іноземні інвестори - суб'єкти, які провадять інвестиційну діяльність на території України, а саме:
юридичні особи, створені відповідно до законодавства іншого, ніж законодавство України;
фізичні особи - іноземці, які не мають постійного місця проживання на території України і не обмежені у дієздатності;
іноземні держави, міжнародні урядові та неурядові організації;
інші іноземні суб'єкти інвестиційної діяльності, які визнаються такими відповідно до законодавства України;
2) іноземні інвестиції - цінності, що вкладаються іноземними інвесторами в об'єкти інвестиційної діяльності відповідно до законодавства України з метою отримання прибутку або досягнення соціального ефекту;
3) підприємство з іноземними інвестиціями - підприємство (організація) будь-якої організаційно-правової форми, створене відповідно до законодавства України, іноземна інвестиція в статутному капіталі якого, за його наявності, становить не менше 10 відсотків;
4) державна реєстрація іноземної інвестиції - фіксування факту внесення іноземної інвестиції шляхом присвоєння органом державної реєстрації Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій інформаційному повідомленню реєстраційного номера з відповідним записом у журналі обліку державної реєстрації внесених іноземних інвестицій.
(частину першу статті 1 доповнено пунктом 4 згідно із Законом України від 24.05.2012 р. N 4835-VI)
Підприємство набирає статусу підприємства з іноземними інвестиціями з дня зарахування іноземної інвестиції на його баланс.
Стаття 2. Види іноземних інвестицій
Іноземні інвестиції можуть здійснюватися у вигляді:
іноземної валюти, що визнається конвертованою Національним банком України;
валюти України - відповідно до законодавства України;
(абзац третій статті 2 у редакції Закону України від 23.06.2009 р. N 1533-VI)
будь-якого рухомого і нерухомого майна та пов'язаних з ним майнових прав;
акцій, облігацій, інших цінних паперів, а також корпоративних прав (прав власності на частку (пай) у статутному капіталі юридичної особи, створеної відповідно до законодавства України або законодавства інших країн), виражених у конвертованій валюті;
грошових вимог та права на вимоги виконання договірних зобов'язань, які гарантовані першокласними банками і мають вартість у конвертованій валюті, підтверджену згідно з законами (процедурами) країни інвестора або міжнародними торговельними звичаями;
будь-яких прав інтелектуальної власності, вартість яких у конвертованій валюті підтверджена згідно з законами (процедурами) країни інвестора або міжнародними торговельними звичаями, а також підтверджена експертною оцінкою в Україні, включаючи легалізовані на території України авторські права, права на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, знаки для товарів і послуг, ноу-хау тощо;
прав на здійснення господарської діяльності, включаючи права на користування надрами та використання природних ресурсів, наданих відповідно до законодавства або договорів, вартість яких у конвертованій валюті підтверджена згідно з законами (процедурами) країни інвестора або міжнародними торговельними звичаями;
інших цінностей відповідно до законодавства України.
Частину другу статті 2 виключено
(статтю 2 доповнено частиною другою згідно із Законом України від 23.06.2009 р. N 1533-VI, частину другу статті 2 виключено згідно із Законом України від 27.04.2010 р. N 2155-VI)
Стаття 3. Форми здійснення іноземних інвестицій
Іноземні інвестиції можуть здійснюватися у таких формах:
часткової участі у підприємствах, що створюються спільно з українськими юридичними і фізичними особами, або придбання частки діючих підприємств;
створення підприємств, що повністю належать іноземним інвесторам, філій та інших відокремлених підрозділів іноземних юридичних осіб або придбання у власність діючих підприємств повністю;
придбання не забороненого законами України нерухомого чи рухомого майна, включаючи будинки, квартири, приміщення, обладнання, транспортні засоби та інші об'єкти власності, шляхом прямого одержання майна та майнових комплексів або у вигляді акцій, облігацій та інших цінних паперів;
придбання самостійно або за участю українських юридичних або фізичних осіб прав на користування землею та використання природних ресурсів на території України;
придбання інших майнових прав;
господарської (підприємницької) діяльності на основі угод про розподіл продукції;
(статтю 3 доповнено новим абзацом сьомим згідно із Законом України від 08.06.2000 р. N 1807-III, у зв'язку з цим абзац сьомий вважати абзацом восьмим)
в інших формах, які не заборонені законами України, в тому числі без створення юридичної особи на підставі договорів із суб'єктами господарської діяльності України.
Стаття 4. Об'єкти іноземного інвестування
Іноземні інвестиції можуть вкладатися в будь-які об'єкти, інвестування в які не заборонено законами України.
Стаття 5. Оцінка іноземних інвестицій
Іноземні інвестиції та інвестиції українських партнерів, включаючи внески до статутного капіталу підприємств, оцінюються в іноземній конвертованій валюті та у валюті України за домовленістю сторін на основі цін міжнародних ринків або ринку України.
Перерахування інвестиційних сум в іноземній валюті у валюту України здійснюється за офіційним курсом валюти України, визначеним Національним банком України.
При реінвестиціях прибутку, доходу та інших коштів, одержаних у валюті України внаслідок здійснення іноземних інвестицій, перерахування інвестиційних сум провадиться за офіційним курсом валюти України, визначеним Національним банком України на дату фактичного здійснення реінвестицій.
Стаття 6. Законодавство про інвестиційну діяльність іноземних інвесторів на території України
Відносини, пов'язані з іноземними інвестиціями в Україні, регулюються цим Законом, іншими законодавчими актами та міжнародними договорами України. Якщо міжнародним договором України встановлені інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством України про іноземні інвестиції, застосовуються правила міжнародного договору.
Розділ II ДЕРЖАВНІ ГАРАНТІЇ ЗАХИСТУ ІНОЗЕМНИХ ІНВЕСТИЦІЙ
Стаття 7. Правовий режим інвестиційної діяльності
Для іноземних інвесторів на території України встановлюється національний режим інвестиційної та іншої господарської діяльності, за винятками, передбаченими законодавством України та міжнародними договорами України.
Для окремих суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють інвестиційні проекти із залученням іноземних інвестицій, що реалізуються відповідно до державних програм розвитку пріоритетних галузей економіки, соціальної сфери і територій, може встановлюватися пільговий режим інвестиційної та іншої господарської діяльності.
Законами України можуть визначатися території, на яких діяльність іноземних інвесторів та підприємств з іноземними інвестиціями обмежується або забороняється, виходячи з вимог забезпечення національної безпеки.
Стаття 8. Гарантії у разі зміни законодавства
Якщо в подальшому спеціальним законодавством України про іноземні інвестиції будуть змінюватися гарантії захисту іноземних інвестицій, зазначені в розділі II цього Закону, то протягом десяти років з дня набрання чинності таким законодавством на вимогу іноземного інвестора застосовуються державні гарантії захисту іноземних інвестицій, зазначені в цьому Законі.
До прав і обов'язків сторін, визначених угодою про розподіл продукції, протягом строку її дії застосовується законодавство України, чинне на момент її укладення. Зазначені гарантії не поширюються на зміни законодавства, що стосуються питань оборони, національної безпеки, забезпечення громадського порядку, охорони довкілля.
(статтю 8 доповнено частиною другою згідно із Законом України від 08.06.2000 р. N 1807-III)
Стаття 9. Гарантії щодо примусових вилучень, а також незаконних дій державних органів та їх посадових осіб
Іноземні інвестиції в Україні не підлягають націоналізації. Державні органи не мають права реквізувати іноземні інвестиції, за винятком випадків здійснення рятівних заходів у разі стихійного лиха, аварій, епідемій, епізоотій. Зазначена реквізиція може бути проведена на підставі рішень органів, уповноважених на це Кабінетом Міністрів України.
Рішення про реквізицію іноземних інвестицій та умови компенсації можуть бути оскаржені в судовому порядку відповідно до статті 26 цього Закону.
Стаття 10. Компенсація і відшкодування збитків іноземним інвесторам
Іноземні інвестори мають право на відшкодування збитків, включаючи упущену вигоду і моральну шкоду, завданих їм внаслідок дій, бездіяльності або неналежного виконання державними органами України чи їх посадовими особами передбачених законодавством обов'язків щодо іноземного інвестора або підприємства з іноземними інвестиціями, відповідно до законодавства України.
Усі понесені витрати та збитки іноземних інвесторів, завдані їм внаслідок дій, зазначених у статті 9 та частині першій цієї статті, повинні бути відшкодовані на основі поточних ринкових цін та/або обгрунтованої оцінки, підтверджених аудитором чи аудиторською фірмою.
Компенсація, що виплачується іноземному інвестору, повинна бути швидкою, адекватною і ефективною. Компенсація, що виплачується іноземному інвестору внаслідок дій, зазначених у статті 9 цього Закону, визначається на момент припинення права власності.
Компенсація, що виплачується іноземному інвестору внаслідок дій, зазначених у частині першій цієї статті, визначається на час фактичного здійснення рішення про відшкодування збитків. Сума компенсації повинна виплачуватись у валюті, в якій були здійснені інвестиції, чи в будь-якій іншій прийнятній для іноземного інвестора валюті відповідно до законодавства України. З моменту виникнення права на компенсацію і до моменту її виплати на суму компенсації нараховуються відсотки згідно з середньою ставкою відсотка, за яким лондонські банки надають позики першокласним банкам на ринку євровалют (ЛІБОР).
Стаття 11. Гарантії в разі припинення інвестиційної діяльності
У разі припинення інвестиційної діяльності іноземний інвестор має право на повернення не пізніше шести місяців з дня припинення цієї діяльності своїх інвестицій у натуральній формі або у валюті інвестування в сумі фактичного внеску (з урахуванням можливого зменшення статутного капіталу) без сплати мита, а також доходів з цих інвестицій у грошовій чи товарній формі за реальною ринковою вартістю на момент припинення інвестиційної діяльності, якщо інше не встановлено законодавством або міжнародними договорами України.
Стаття 12. Гарантії переказу прибутків, доходів та інших коштів, одержаних внаслідок здійснення іноземних інвестицій
Іноземним інвесторам після сплати податків, зборів та інших обов'язкових платежів гарантується безперешкодний і негайний переказ за кордон їх прибутків, доходів та інших коштів в іноземній валюті, одержаних на законних підставах внаслідок здійснення іноземних інвестицій.
Порядок переказу за кордон прибутків, доходів та інших коштів, одержаних внаслідок здійснення іноземних інвестицій, визначається Національним банком України.
Україна стає активним учасником міжнародної інвестиційної діяльності та міжнародного ринку інвестицій, оскільки потребує значних капіталовкладень. Згідно із Законом України "Про режим іноземного інвестування", під іноземними інвестиціями розуміють усі "цінності, що вкладаються іноземними інвесторами в об'єкти інвестиційної діяльності відповідно до законодавства України з метою отримання прибутку чи досягнення соціального ефекту".
Іноземні інвестори мають право здійснювати інвестиції в таких формах:
- участь іноземних інвесторів у підприємствах України;
- створення підприємств, які повністю належать іноземним інвесторам;
- придбання діючих підприємств;
- придбання рухомого та нерухомого майна (земельні ділянки, будинки, обладнання, транспорт тощо).
Основними кредиторами України до останнього часу були міжнародні фінансові організації та уряди розвинутих країн. Так, МВФ працює з українським урядом за трьома програмами: програма трансформації економіки; програма короткострокового фінансування, спрямована на досягнення макроекономічної стабілізації; програма розширеного фінансування. Важливим джерелом необхідних ресурсів мають стати прямі іноземні інвестиції, обсяги яких ще недостатн
За надійністю інвестування згідно з різними оцінками Україна займає 143 місце серед 170 країн світу. Тому, в першу чергу, постає питання про створення сприятливого інвестиційного клімату для вітчизняних та іноземних інвесторів.
Україні за останні роки не вдалося отримати мінімально необхідний рівень іноземних інвестицій, а потреба в них за різними оцінками сягає 40-50 млрд дол. США. На перший погляд, при рівних умовах залучення іноземних інвестицій в Україну вкладається їх значно менше в абсолютному відношенні і в розрахунку на душу населення.
Україна залишається в переліку 30 країн, які є перспективними для залучення капіталу. Найбільш високу зацікавленість іноземні інвестори приділяють наступним видам економічної діяльності в Україні: фінансова діяльність, оптова і роздрібна торгівля, операції з нерухомістю, харчова промисловість. Основними змінами в потоках ПІІ в країну можна вважати зростання інвестицій в хімічну промисловість, виробництво коксу та продуктів нафтопереробки. Однак, світова фінансова криза стала додатковим фактором втрат для інвестиційного ринку України.
Умови активізації притоку іноземних інвестицій в Україну:
- вдосконалення законодавства, яке має забезпечувати державні гарантії захисту вітчизняних та іноземних інвестицій протягом тривалого часу;
- створення сприятливого інноваційного клімату для реалізації пріоритетних державних програм та інвестиційних проектів у виробничій сфері;
- сприяння залученню прямого продуктивного іноземного капіталу у сферу матеріального виробництва та встановлення державного контролю за його використанням;
- створення сприятливих умов для розвитку СП, які займаються виробництвом. При цьому важливі: заборона ввезення СП застарілої продукції та технологій, удосконалення законодавчої бази щодо страхування їх ризиків та розмежування в СП частки українських та іноземних партнерів стосовно валюти та контролю за рухом української частки валюти.