24. Діяльність Міжнародної торговельної палати. Правила Інкотермс 2010 та їх використання у зовнішньоекономічній діяльності

Правила Міжнародної торгової палати (ІСС) Incoterms® 2010 є найважливішим інструментом, який біз­нес використовує у сфері міжнародної та внутрішньої тор­гівлі в усьому світі. Ці правила визначають основні обов'яз­ки сторін договору купівлі-продажу, розподіл витрат, поря­док переходу ризиків від однієї сторони до іншої, а також інші умови, застосування яких дозволяє спростити й уні­фікувати торговельні операції.

Історія правил Інкотермс

Правила Інкотермс стали важливою частиною механізму здійснення торгівлі: їх включають у контракти купівлі-продажу товарів у всьому світі, вони встановлюють правила та інструкції в сфері міжнародної торгівлі для імпортерів, експортерів, юристів, перевізників та страховиків. Ідея, яка вперше була розроблена Міжнародною торговельною палатою в 1921 році і втілена в життя з виходом правил Інкотермс у 1936 році, поклала початок тривалої і насиченої подіями історії правил Інкотермс, яка продовжується і сьогодні з виходом правил Інкотермс 2010, що вступили в дію у всьому світі з 1 січня 2011 року.

Правила, які діяли до першого видання Інкотермс

Комітет з торговельних термінів за підтримки національних комітетів МТП в 1923 році розробив перші шість правил: FOB, FAS, FOT, FOR, CIF і C & F, які стали попередниками майбутніх правил Інкотермс. У часи, коли виробництво і торгівля регулювалися виключно національними законодавствами різних країн, МТП створила і впровадила стандартні торгові правила Інкотермс, що стали важливим кроком до єдиного їх застосування в різних торгових і правових системах світу.

Перегляди правил

З 1936 року правила Інкотермс періодично переглядалися для того, щоб відповідати змінам, які відбуваються у світовій торгівлі і відображати сучасну практику здійснення компаніями угод купівлі-продажу. Поправки і доповнення до правил Інкотермс були пізніше зроблені в 1953, 1967, 1976, 1980, 1990, 2000, 2010 роках.

Остання редакція

Остання редакція правил Інкотермс 2010 відображає основні тенденції та зміни у сфері міжнародної та внутрішньої торгівлі за попередні 10 років.

Це і безпека перевезення вантажів, та внесення змін у національне законодавство різних країн щодо умов поставок, і застосування електронних документів, а також багато іншого.

Інкотермс 2010 передбачено використання 11 правил, які поділені на два окремих класи:

 Перший клас «Правила для будь-якого виду або видів транспорту» включає сім правил Інкотермс 2010, які можуть застосовуватися незалежно від обраного виду транспорту і незалежно від того, використовуються один або більше одного виду транспорту. Цей клас включає EXW, FCA, CPT, CIP, DAT, DAP і DDP.

Вони можуть використовуватися навіть при відсутності морського виду транспорту, а також у випадках, коли судно використовується для здійснення частини перевезення.

У другому класі Інкотермс 2010 «Правила для морського і внутрішнього водного транспорту» як пунктом поставки, так і місцем, до якого здійснюється перевезення товару покупцеві, є порти. До цього класу належать FAS, FOB, CFR і CIF.

У правилах FOB, CFR і CIF, всі посилання на поручні судна як пункт поставки виключені для того, щоб товар вважався поставленим лише тоді, коли він перебуває «на борту» судна.

Витрати на завантаження і розвантаження на терміналі

Згідно з правилами Інкотермс CPT, CIP, CFR, CIF, DAT, DAP і DDP продавець повинен організувати перевезення товару до погодженого місця призначення.

Незважаючи на те, що витрати на перевезення (фрахт) оплачує продавець, в дійсності вони оплачуються покупцем, оскільки вартість перевезення (фрахту) зазвичай включається продавцем в загальну ціну продажу.

Вартість перевезення іноді включає витрати на завантаження і розвантаження товару на терміналі і його переміщення в межах порту або контейнерного терміналу. Перевізник або оператор терміналу може покласти ці витрати на покупця, який отримує товар.

За таких обставин покупець захоче уникнути подвійної оплати одних і тих же послуг: перший раз — продавцю як частина загальної ціни продажу, а другий — окремо перевізнику чи оператору терміналу.

Торговельні (торгово-промислові) палати, що функціонують по всьому світі, — історично і добровільно сформована мережа незалежних недержавних організацій, що мають метою сприяти розвитку торгівлі на місцевому, національному і міжнародному рівнях. Загальновизнаним авторитетним міжнародним центром торговельних палат вважається Міжнародна торговельна палата в Парижі (МТП), рішеннями якої керуються практично у всіх країнах світу. МТП заснована в 1919 р. як діюча у всесвітньому масштабі організація приватного підприємництва. Цілями МТП є: заохочення торгівлі, інвестицій, вільних ринків і вільного руху капіталів; сприяння гармонійному розвитку і свободі міжнародної торгівлі, захист системи приватного підприємництва. Найважливішими функціями МТП є: гармонізація торговельної практики; розробка рекомендаційних кодексів поведінки в сфері бізнесу; розробка пропозицій і рекомендацій у сфері підприємництва, банківської справи, фінансів, страхування, транспорту, оподатковування, міжнародних інвестицій, інтелектуальної власності, маркетингу. На рівні країни, регіональному і місцевому рівнях створюються національні (наприклад, Торговельна палата СПІА), регіональні і місцеві торговельні палати (наприклад, Торговельна палата Великого Портленду, що поєднує місцеві торговельні палати південної частини штату Мен). Відповідно до Закону від 02.12.1997 р. “Про торгово-промислові палати в Україні”, торгово-промислова палата є недержавною неприбутковою самоврядною організацією, що поєднує юридичних осіб, створених і діючих відповідно до законодавства України, і громадян, зареєстрованих як підприємці, а також їх об’єднання. ТПП України і регіональні ТПП діють у відповідності зі своїми статутами. ТПП України поєднує регіональні ТПП і координує їх діяльність. Члени регіональних ТПП одночасно є членами ТПП України. У сфері ЗЕД торгово-промислові палати мають право: - представляти і захищати за дорученням своїх членів їх законні інтереси; - надавати за дорученням українських і іноземних юридичних і фізичних осіб послуги, пов’язані з захистом їх прав і інтересів; - проводити за замовленнями українських і іноземних підприємців експертизу, контроль якості, кількості, комплектності товарів і визначати їх вартість; - засвідчувати і видавати сертифікати про походження товарів, сертифікати визначення продукції власного виробництва підприємств та інші документи, пов’язані зі здійсненням ЗЕД; - здійснювати декларування зовнішньоекономічних вантажів; - засвідчувати обставини форсу-мажору відповідно до умов зовнішньоекономічних угод і міжнародних договорів України; - засвідчувати торговельні і портові звичаї, прийняті в Україні; - вести недержавний реєстр українських підприємців (з їх згоди), фінансове становище яких свідчить про їх надійність як партнерів у підприємницькій діяльності в Україні і за її межами; - організовувати міжнародні виставки, національні виставки іноземних держав і окремих іноземних фірм, виставки українських товарів за кордоном, семінари, конференції, ділові переговори за участю іноземних фірм; - створювати з ініціативи учасників спору третейські суди; - здійснювати інші повноваження, що не суперечать законодавству України. Так, ТТП України виступає гарантуючою організацією, що видає в Україні книжки (карнети) А.Т. А. відповідно до Конвенції про тимчасове ввезення від 26.06.1990 р., до якої Україна приєдналася згідно з Законом України від 23.03.2004 р. Методичні і експертні документи, видані торгово-промисловими палатами України, є обов’язковими для застосування на всій території України.