- •2. Характеристика системи регулювання зовнішньоекономічної діяльності: принципи, цілі, методи.
- •4. Економічні та адміністративні методи регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
- •5. Протекціонізм і лібералізація торгівлі. Аргументи прихильників та противників протекціонізму
- •6. Регулювання міжнародних торговельних відносин. Діяльність міжнародних торговельних організацій гатт– сот та юнктад (Конференція оон з питань торгівлі й розвитку).
- •7. Митне законодавство та принципи митного регулювання. Державна митна служба України: завдання, функції, структура.
- •8. Порядок митного контролю та оформлення товарів. Декларування товарів, форми декларування, процедура декларування.
- •9. Митні режими та особливості пропуску товарів через митний кордон.
- •10. Товарна номенклатура зед. Єдиний митний тариф.
- •11. Нетарифні засоби регулювання, їх класифікація і характеристика.
- •12. Механізм впливу нетарифних засобів регулювання на економіку країни.
- •13. Система ліцензування і квотування.
- •14. Фінансові засоби нетарифного регулювання: експортні кредити, експортні субсидії, імпортні депозити.
- •15. Антидемпінгове та компенсаційне мито.
- •1. Механізм застосування антидемпінгового мита в Україні
- •17. Валютні системи, їх сутність та елементи. Валютні ринки та валютні операції.
- •18. Механізм міжнародних розрахунків. Платіжний баланс як індикатор взаємин національної економіки з зовнішнім світом. Методи регулювання платіжного балансу.
- •19. Механізм та інструменти валютного регулювання. Державна політика в Україні щодо валютного регулювання. Порядок придбання і використання валюти, здійснення розрахунків в іноземній валюті.
- •20. Особливості цінової політики на зовнішньому ринку. Світові ціни та особливості їх визначення.
- •21. Основні фактори ціноутворення в зед. Поняття «умови торгівлі» і його економічний зміст.
- •22. Основні етапи встановлення цін. Рівень ціни, базис ціни. Спосіб фіксації ціни.
- •23. Поняття твердої ціни, ковзної ціни, рухомої ціни та ціни з наступною фіксацією.
- •24. Діяльність Міжнародної торговельної палати. Правила Інкотермс 2010 та їх використання у зовнішньоекономічній діяльності
- •25. Принципи й умови здійснення міжнародного маркетингу.
- •26. Основні напрями маркетингових досліджень світової ринкової кон’юнктури.
- •27. Організаційна структура управління зовнішньоекономічною діяльністю
- •28. Стратегії виходу на зовнішній ринок. Критерії вибору форм виходу підприємств на зовнішні ринки.
- •29. Види і форми міжнародної торгівлі (зустрічна, торги, біржові угоди тощо). Основні тенденції розвитку міжнародної торгівлі. (товарна регіональна структура),
- •30. Прямий і непрямий експорт.
- •33. Регулювання міжнародної інвестиційної діяльності в Україні: суть, його цілі, інструменти. Закон України «Про режим іноземного інвестування»
- •34. Сутність і класифікація посередницьких операцій.
- •35. Торгові, комісійні, агентські, представницькі, брокерські фірми, особливості їх діяльності в сучасних умовах.
- •36. Принципи складання та реалізації міжнародних господарських контрактів мгк
- •37. Структура мгк та зміст його основних розділів
- •40. Основні види банківських послуг у сфері зед.
- •42. Документальне оформлення депозитних, розрахункових, кредитних та валютообмінних операцій.
- •43. Форми банківських розрахунків, види і засоби платежу.
- •44. Платіжні системи swift, снірs, target. Система клірингу.
- •2.1 Міжнародна електронна система swift
14. Фінансові засоби нетарифного регулювання: експортні кредити, експортні субсидії, імпортні депозити.
Для стимулювання експорту у практиці міжнародної торгівлі використовуються фінансові методи, значна частина яких базується на прямому чи непрямому субсидуванні урядом національних експортерів. Застосування фінансових методів значною мірою обмежене, оскільки багатосторонні домовленості у рамках СОТ вважають їх засобом недобросовісної конкуренції на ринку. Проте більшість країн світу використовують різноманітні форми фінансування, яке здійснюється через ускладнені схеми. Це дозволяє знижувати ціну експортних товарів та підвищувати, за рахунок цього, їх конкурентоспроможність на світовому ринку. До джерел фінансування експорту належать такі: державний бюджет; навколоурядові установи (банки, фонди, спілки); приватні експортери; банки, які обслуговують приватних експортерів [83].
Найпоширенішими фінансовими методами нетарифного регулювання є: субсидування; експортне кредитування; спеціальні імпортні процедури. Розглянемо їх детальніше.
Субсидування
Субсидії є звичайним та широко поширеним інструментом реалізації економічної політики урядів, який використовується для розв'язання широкого спектру проблем і досягнення різноманітних цілей, обумовлених особливостями соціально-економічного розвитку країн. Вони застосовуються для:
- вирівнювання виробничих, економічних і соціальних умов окремих регіонів країни;
- підтримки зайнятості, сприяння підготовці та перепідготовці кадрів і прогресивним змінам у структурі ринку праці;
- впровадження комплексних економічних і соціальних програм, спрямованих на прискорення розвитку у країнах, що розвиваються; сприяння реструктуризації певних секторів економіки з метою досягнення цілей соціальної політики;
- підтримки науково-дослідних програм; підтримки становлення нових галузей та експортних виробництв, сприяння залученню інвестицій, розвитку інфраструктури тощо.
Згідно з трактуванням, що наведене в Угоді з субсидій та компенсаційних заходів (СКЗ), субсидія - це "фінансовий внесок уряду та якого-небудь державного органу" та "пільга, отримана у зв'язку з цим".
Субсидія - фінансова чи інша економічна підтримка у будь-якій формі, яка здійснюється урядом країн - учасниць зовнішньоторговельних операцій, і яка може надаватись індивідуально, окремій галузі, окремому регіону або невизначеній групі осіб (фізичних чи юридичних) автоматично на основі об'єктивних критеріїв.
Субсидування зазвичай концентрується в окремих секторах, в результаті державні субсидії дуже сильно впливають на міжнародну торгівлю деякими товарами. Традиційно найбільших масштабів субсидування набуває у торгівлі сільськогосподарськими товарами.
Субсидії відрізняються великою різноманітністю, з погляду механізмів здійснення підтримки, об'єктів субсидування та законності їх застосування згідно з Угодою СКЗ. Класифікацію субсидій наведено на рис. 6.3.
Найбільше впливають на розвиток міжнародної торгівлі експортні субсидії. Основне завдання експортних субсидій - розширення експортних ринків, збільшення збуту та штучне підвищення конкурентоспроможності експортних товарів, яке вирішується шляхом використання коштів національного бюджету. Тобто, субсидування - це д експортним секторам шляхом перерозподілу коштів платників (населення та підприємства інших галузей) через держбюджет.