Самостійна робота № 3

Тема: Законодавчі акти та нормативні документи, що регламентують роботу підприємств торгівлі.

Перелік основних законодавчих та нормативних актів, які регламентують діяльність в сфері торгівлі:

- Наказ Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України № 185 від 11.07.2003 року "Про затвердження Правил роздрібної торгівлі продовольчими товарами".

- Наказ Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України № 104 від 19.04.2007 р."Про затвердження Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами".

- Наказ Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції від 24.07.2002 р. "Про затвердження Правил роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства".

- Наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 р. №244 "Про затвердження Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності".

- Постанова Кабінету Міністрів України № 1209 від.04.11.1997 р. "Про затвердження Правил роздрібної торгівлі примірниками аудіовізуальних творів і фонограм".

- Постанова Кабінету Міністрів України № 1200 від 11.11.2009 року "Про затвердження Порядку здійснення оптової та роздрібної торгівлі транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери".

- Закон України "Про об'єкти підвищеної небезпеки" ( для роботи автозаправочних станцій) Постанова Кабінету Міністрів України № 1442 від 20.12.1997 р. "Про затвердження Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами".

- Рішення п'ятої сесії міської ради від 30.03.2011 року № 25 "Про затвердження плану зонування території м. Хмельницького".

- Рішення тридцять шостої сесії міської ради від 26.05.2010 року № 13 "Про затвердження Порядку розміщення на території м.Хмельницького малих архітектурних форм для провадження підприємницької діяльності".

- Рішення виконавчого комітету від 13.08.2009 року № 843 "Про розміщення відкритих майданчиків для харчування на території міста".

- Національний стандарт України ДСТУ 4281:2004 "Заклади ресторанного господарства " класифікація рішення п’ятнадцятої сесії міської ради від 29.02.12 №23 “Про розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території м. Хмельницького”.

- Рішення виконавчого комітету від 14.06.12 №492 “Про внесення змін в рішення виконавчого комітету від 27.09.07 №1024 та про втрату чинності рішень виконавчого комітету від 10.03.11 №244 , від 11.08.11 №842”.

Самостійна робота № 4

Тема: Стан і вдосконалення складського господарства в умовах ринкових відносин.

Стратегічні завдання розвитку складського господарства оптової торгівлі споживчої кооперації України зумовлені потребами вдосконалення торговельного обслуговування населення, застосування сучасної техніки і технології, організації постачання роздрібної мережі товарами, максимально підготовленими до реалізації і такими, що відповідають типу магазину і попиту населення.

Складське господарство є важливою складовою частиною інфраструктури торгівлі, однак стан його розвитку в Україні не відповідає сучасним вимогам. Забезпеченість складською мережею в Україні значно відстає від країн з розвинутою ринковою економікою.

Якщо в цілому по Україні в розрахунку на 1000 чол. населення припадає трохи більше ніж 100 м2 площі загально-товарних складів, то в США, наприклад, цей показник вище у 20 разів.

Протягом тривалого часу складська мережа України розвивалася не в оптовій ланці, а в роздрібній торгівлі. Тому нині на оптову торгівлю припадає лише 24 % загального складського фонду торгівлі. Складська мережа в основному складається із дрібних складів, що розташовані в орендованих і не зовсім придатних приміщеннях, середній розмір яких — близько 700 м2.

Із загальної кількості складів оптової торгівлі лише 30 % мають підйомно-транспортне обладнання. Більшість складів, особливо роздрібної торгівлі, із засобів механізації мають лише ручні вантажні візки і найпростіші засоби механізації.

З подоланням кризи в економіці України потрібно будувати склади площею 10 тис. м2 і більше, з високим рівнем механізації й автоматизації, раціональною організацією технологічних процесів, застосуванням сучасної комп'ютерної техніки. Перевагу слід віддавати будівництву одноповерхових високих автоматизованих складів. Зарубіжний досвід свідчить, що сучасні засоби автоматизації дозволяють ефективно експлуатувати склади висотою 18 м і довжиною стелажів від 60 до 150 м, а застосування пересувних стелажів сприятиме максимальному використанню не тільки площі, а й місткості складів.

Розвитку великого складського господарства з меншими капітальними вкладеннями сприятиме об'єднання інтересів кількох торговельних підприємств з використанням частки кожного з них у будівництві складів.

Перехід України до ринкової економіки, що супроводжується розвитком малих підприємств, потребує також широкого розвитку складів нового типу — дрібнооптових складів-магазинів (типу "Кеш енд керрі"). Не здійснюючи самостійних закупівель, необхідні товари вони одержують з центральних складів постачальницько-збутових фірм, оптових компаній або великого промислового підприємства, структурним підрозділом якого вони є. Ці підприємства продають товари невеликими партіями у широкому асортименті переважно дрібним і середнім виробничим і невиробничим споживачам.

У зарубіжній торгівлі набули широкого розвитку склади гарантійного зберігання готельного типу, консигнаційні склади і дрібнооптові магазини-склади самообслуговування. З переходом в Україні до ринкових відносин необхідно врахувати позитивний зарубіжний досвід ведення складського господарства. Доцільно створити мережу складів загального користування таких видів:

— складів-готелей, які надають невеликим магазинам, малим торговельно-посередницьким структурам і товаровиробникам складські площі для тимчасового зберігання своїх товарних запасів;

— консигнаційних складів, які приймають товари для дальшого продажу від імені і за дорученням їх власників;

— митних ліцензійних складів, призначених для зберігання товарів, що перетинають кордони країни, для виконання операцій з митного оформлення.

Серйозної уваги потребує реконструкція і технічне переозброєння існуючого складського господарства, які дозволять збільшити пропускну спроможність складів, повніше використовувати їх місткість за рахунок упровадження прогресивних технологій складування і механізації технологічного процесу.