МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ КОЛЕДЖ РАКЕТНО-КОСМІЧНОГО МАШИНОБУДУВАННЯ НІПРОПЕТРОВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені О. ГОНЧАРА

МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ

ТЕОРЕТИЧНИЙ МАТЕРІАЛ

ТА ЗАВДАННЯ

З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

ЗА ПРОФЕСІЙНИМ СПРЯМУВАННЯМ

2014 рік

Теоретичний матеріал та завдання з української мови (для студентів заочної форми навчання). – Укладачі: Головко Г.А., Фарина М.В. – Дніпропетровськ: ДКРКМ ДНУ ім. О.Гончара, 2014. – 51 с.

Укладачі: викладач вищої категорії ДКРКМ ДНУ ім. О.Гончара - Головко Ганна Анатоліївна;

викладач української мови за професійним спрямуванням ДКРКМ ДНУ ім. О.Гончара – Фарина Марина Володимирівна.

Рецензент: Варшавський Олександр Павлович, доцент, викладач філософії

Рекомендовано: предметною (цикловою) комісією філологічних дисциплін та українознавства

Протокол № від «___» _________ 2014 року.

З М І С Т

Передмова………………………………………………………………	4
Українська літературна мова, її норми та стилі……………..	5
1.1. Поняття літературної мови. Функції мови………………….….	5
1.2 Поняття мовної норми…………………………………………...	6
1.3 Функціональні стилі сучасної української літературної мови….	6
1.4 Загальна характеристика наукового стилю………………………	8
1.5 Загальна характеристика офіційно-ділового стилю……………..	8
2 Ділове мовлення. Мовний та мовленнєвий етикет……….…	10
2.1 Усне ділове мовлення………………………………………….…	10
2.2. Вимоги до усного ділового мовлення……………………….….	10
2.3 Писемне мовлення………………………………………………..	11
Поняття про етикет…………………………………………….…	12
3 Документ - основна одиниця офіційно-ділового стилю…….	13
3.1 Поняття про документ. Функції документів…………………….	13
3.2 Реквізити ділових паперів…………………………………….….	14
3.3 Класифікація документів………………………………………...	15
3.4 Вимоги до мови ділових паперів………………………………...	16
3.5 Заява…………………………………………………………….…	16
3.6 Автобіографія……………………………………………………..	18
3.7 Резюме………………………………………………………….….	19
3.8 Характеристика……………………………………………….…..	19
3.9 Службові записки………………………………………………....	21
3.10 Довідка……………………………………………………………	22
3.11 Доручення………………………………………………………..	23
3.12 Розписка……………………………………………………….…	24
3.13 Протокол…………………………………………………….…...	25
3.14 Витяг із протоколу………………………………………….…...	27
Контракт. Трудова угода……………………………………..…	27
4 Українська термінологія у професійному спілкуванні……...	36
4.1Терміни та їх місце в діловому мовленні…………………………	35
4.1 Професійна лексика………………………………………….…...	36
4.2 Неологізми та запозичення в ОДС……………………………….	36
4.3 Книжні слова……………………………………………………....	37
Завдання для підсумкового контролю…………………………...	38
Список ї літератури…………………………………………..…...	50

Передмова

Дані навчальні матеріали призначені для студентів, які вивчають дисципліну «Українська мова за професійним спілкуванням». Їх мета – допомогти студентам у самостійній роботі над засвоєнням і вдосконаленням знань з українського ділового мовлення.

Мета курсу:

формування національно-мовної особистості, ознайомлення з нормами сучасної української мови в професійному спілкуванні, з основними вимогами до складання та оформлення професійних документів, збагачення словника термінологічною, фаховою лексикою; підвищення загальномовного рівня фахівців, формувати практичних навичок ділового спілкування.

Завдання курсу:

оволодіння нормами сучасної української літературної мови, набуття навичок оперування термінологією обраної спеціальності, засвоєння відомостей про призначення і структуру ділових документів, необхідних спеціалістові конкретного профілю, розвинення комунікативні компетенції, потрібної у професійному спілкуванні.

Після вивчення курсу студент повинен знати:

- Особливості стилів та жанрів сучасної української літературної мови.

- Поняття «літературна мова», «мовна норма», функції мови.

- Сутність, види, завдання етики ділового спілкування, етичні норми.

- Основні функції, рівні ділового спілкування.

- Мову професії, термінологію свого фаху, джерела поповнення лексики сучасної української літературної мови

- Особливості використання багатозначних слів, паронімів та омонімів у професійному мовленні, правила написання складноскорочених слів, абревіатур, географічних скорочень.

- Основні правила українського правопису.

- Синтаксичні аспекти професійного мовлення, основні форми викладу матеріалу, структуру речень і словосполучень, труднощі узгодження підмета з присудком.

- Призначення, кваліфікацію документів, вимоги до складання та оформлення різних видів документів та правила їх оформлення.

Студент повинен вміти:

- Застосовувати набуті знання на практиці.

1. Українська літературна мова, її норми та стилі

Слово, мова - показники загальної культури людини, її інтелекту, мовної культури. За В. Радчуком, "слово - візитна картка віку, професії, соціального стану" людини. Мовна культура шліфується і вдосконалюється у процесі спілкування, зокрема під час виконання професійних обов'язків. Вона виявляється у володінні професійною мовою, вмінні висловлюватися правильно, точно, логічно, майстерно послуговуватися комунікативно виправданими мовними засобами залежно від мети і ситуації спілкування. Усі ці критерії регламентує мовознавча наука - культура мови.

До якої би сфери не відносилося поняття "культура мови", воно завжди репрезентує три основні аспекти: ортологічний, комунікативний і етичний.

Отже, культура мови - це галузь мовознавства, що кодифікує норми, стандарти репрезентації мовної системи. Вона не лише утверджує норми літературної мови, а й пропагує їх, забезпечуючи стабільність і рівновагу мови.

Правильність мовлення - це базова вимога культури мови, її основа. [9]

1. Поняття літературної мови. Функції мови

Літературна мова – це оброблена, унормована форма загальнонародної мови, яка в писемному та усному різновидах обслуговує культурне життя народу, всі сфери його суспільної діяльності.

За функціональним призначенням – це мова державного законодавства, засіб спілкування людей у виробничо-матеріальній сферах, мова освіти, науки, мистецтва, засобів масової інформації.

Літературна мова реалізується в усній і писемній формах. Писемна форма літературної мови функціонує в галузі державної, політичної, господарської, наукової і культурної діяльності. Усна форма обслуговує безпосереднє спілкування людей, побутові й виробничі потреби суспільства.

Сучасна українська літературна мова сформувалася на основі полтавського наріччя, увібравши в себе окремі діалектні риси інших наріч. Зачинателем нової української літературної мови був І.П. Котляревський – автор перших великих художніх творів українською народною мовою («Енеїда», «Наталка Полтавка», «Москаль-чарівник»). Він першим використав народно-розмовні багатства полтавських говорів і фольклору.

Основоположником сучасної української літературної мови по праву вважають Т.Г.Шевченка. Традиції Шевченка у розвитку української літературної мови провадили далі у своїй творчості І.Франко, Леся Українка, Панас Мирний, М.Коцюбинський та інші письменники.

Жодне суспільство, на якому б рівні воно не перебувало, не може існувати без мови. Оскільки мова – явище суспільне, вона виконує цілу низку функцій, життєво важливих як для самого суспільства, так і для самої мови.

Мова виконує такі найважливіші функції:

- інтегративну - об'єднує людей, формує в них відчуття групової єдності, а отже, сприяє перетворенню населення на суспільство;

- організаційну - стає засобом планування, мобілізації зусиль, адекватної передачі волі одних елементів суспільства іншими;

- регулювальну - забезпечує здатність підтримувати й відтворювати високу інтенсивність внутрішніх зв'язків, за допомогою яких поширюється інтелектуальний і моральний досвід, накопичений суспільством.

Ці функції мова найуспішніше виковує тільки тоді, коли вона пристосована саме до його менталітету, умов існування і стала спільним надбанням для всіх його членів. Українська літературна мова як форма загальнонародної національної мови, відшліфована майстрами слова, характеризується наявністю сталих норм, які обов'язкові для всіх її носіїв. Унормованість - одна з основних ознак літературної мови.[9]

Функції мови: 1) комунікативна; 2) ідентифікаційна; 3) експресивна; 4) гносеологічна; 5) мислетворча; 6) естетична; 7) культурологічна; 8) номінативна; 9) магічна.